10 найпоширеніших міфів про ВІЛ-інфекцію
Фото: Getty
Лише за минулий місяць в Україні офіційно зареєстрували 901 новий випадок ВІЛ-інфекції, ще у 261 пацієнта діагностовано СНІД. Статистикою поділилися у Центрі громадського здоров'я. Фахівці застерігають: ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає через збільшення кількості травм, поранень чи навіть донацій крові. ТиКиїв дізнався про найпоширеніші міфи, повязані з ВІЛ-інфекцією, і квапиться поділитися з тобою важливою інформацією.
Коментує голова представництва Фундації "АнтиСНІД-США" в Україні (AHF Ukraine) Ярослава Лопатіна.
- "Це хвороба, поширена виключно серед наркоманів, проституток та геїв. Я не з них, і мене це не стосується".
Це правда, що ризик інфікування ВІЛ в Україні є більшим для представників так званих ключових груп – споживачів ін'єкційних наркотиків, чоловіків, які мають статеві контакти з іншими чоловіками, та люди, які надають сексуальні послуги за винагороду.
За оцінками експертів, в Україні наразі проживає близько 245 тисяч людей з ВІЛ. Близько 90 тисяч людей хворих не знають про свій статус та не отримують необхідного лікування.
На кінець 2021 року зареєстровано понад 135 тисяч осіб з ВІЛ-інфекцією, і абсолютна більшість з них інфікувалися через незахищені гетеросексуальні стосунки – 63,8%.
Тому в жодному випадку не варто нехтувати основними методами профілактики ВІЛ-інфекції, як-от використання презервативів при сексуальних контактах. Ризик інфікування ВІЛ збільшується, якщо людина зазнала сексуального насильства. Велике значення має наявність у людини захворювань, що передаються статевим шляхом – це збільшує ризик інфікування ВІЛ утричі
- "Я можу сказати, має людина ВІЛ чи ні, просто за зовнішнім виглядом".
ВІЛ-інфекція – це хронічне інфекційне захворювання. Людина, яка нещодавно інфікувалася ВІЛ, може мати такі ж симптоми, що й при грипі або ГРЗ: підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, біль у горлі, збільшення лімфовузлів. Такі симптоми можуть тривати від декількох днів до тижнів. Потім вони зникають, та без належного лікування за деякий час з'являються інші клінічні прояви.
Після широкого впровадження антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекція успішно піддається лікуванню. ВІЛ-позитивна людина, яка отримує антиретровірусні препарати, відносно здорова.
Стереотипні симптоми, які люди здебільшого пов'язують із ВІЛ, насправді є проявами супутніх захворювань, що можуть виникати через пригнічення імунної системи на стадії СНІДу (термінальній стадії ВІЛ). При правильному та своєчасному застосуванні антиретровірусної терапії ці симптоми не розів'ються.
- "ВІЛ-інфекція – це смертний вирок, вона завжди призводить до СНІДу".
Це твердження давно вже не відповідає дійсності. Сучасна антиретровірусна терапія (АРТ) є ефективною та не має значної токсичності.
Своєчасне призначення та стабільний правильний прийом антиретровірусних препаратів дозволяє ВІЛ-позитивним людям мати таку ж очікувану тривалість життя, як і у людей без ВІЛ-інфекції. Успіх лікування залежить від своєчасності призначення АРТ, тобто початку лікування на ранніх стадіях захворювання, до появи клінічних проявів. Виявити ВІЛ-інфекцію можливо тільки через тестування на ВІЛ, тож радимо проходити таке тестування регулярно, хоча б один раз на рік.
- "Люди, які мають ВІЛ-інфекцію, не можуть народити здорових дітей".
Це твердження також є відлунням застарілого розуміння перебігу ВІЛ-інфекції.
На сьогодні в Україні, менш ніж 2% дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів, інфікувалися під час вагітності або пологів.
ВІЛ-позитивна жінка, яка отримує антиретровірусну терапію та має такий рівень вірусного навантаження, що не визначається під час лабораторних досліджень, народить дитину без ВІЛ. Якщо ж вірусне навантаження визначається, ВІЛ-позитивна жінка може обрати додаткові методи зниження ризику інфікування для дитини, наприклад, кесарів розтин.
Якщо ВІЛ-негативна жінка хоче народити дитину від ВІЛ-позитивного чоловіка, вона може розпочати прийом доконтактної профілактики, якщо її партнер ще не досяг невизначального рівня вірусного навантаження. Зі свого боку, ВІЛ-позитивний чоловік, який приймає антиретровірусну терапію та вже досяг невизначального рівня вірусного навантаження, не може передати ВІЛ своїй партнерці.
- "При сучасному лікування ВІЛ-інфекція – не така вже й проблема".
Так, на сучасному етапі лікування ВІЛ ефективне та значно знижує ризики розвитку СНІДу та смерті. Проте не варто ставитися до ВІЛ-інфекції легковажно. На сьогодні повністю вилікувати її не вдалося, і ВІЛ, безумовно, негативно впливає на весь організм інфікованої людини.
Окрім того, на жаль, в переважній більшості випадків ВІЛ виявляється, коли хвороба вже значно розвинулася і з'явилися її клінічні прояви.
В Україні у 2021 році 57% серед вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції прийшлося на людей, у яких ВІЛ-інфекція мала просунуту стадію, коли досягнути бажаного ефекту від лікування не завжди вдається.
- "Якщо я прийматиму доконтактну профілактику, то можу не використовувати презерватив".
Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП) – це прийом антиретровірусних препаратів людиною, яка не має ВІЛ, для того, щоб захистити себе від можливого інфікування. Щоденний прийом ДКП рекомендується людям, які зазнають високого ризику інфікування ВІЛ. Наприклад, для ВІЛ-негативних людей, які мають ВІЛ-позитивного партнера, який не приймає АРТ або ще не досяг невизначального вірусного навантаження, а також, наприклад для чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками. Проте варто зазначити, що ДКП доведено захищає тільки від інфікування ВІЛ за умови щоденного прийому, проте взагалі не захищає від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. ДКП рекомендовано для профілактики ВІЛ разом із застосуванням інших профілактичних заходів, як-от обов’язкове використання презервативів під час сексу.
Дослідження, проведене у 2015 році The Kaiser Permanente Division of Research, показало, що у 50% учасників дослідження, які отримувати ДКП протягом 12 місяців, були діагностовані захворювання, що передаються статевим шляхом.
- "Я можу мати секс без презерватива з партнером, який щойно протестувався та має ВІЛ-негативний результат".
В Україні абсолютна більшість тестів, за допомогою яких можна виявити ВІЛ. Це тести на визначення антитіл до ВІЛ. Такий тип тестів здатен виявити маркери ВІЛ-інфекції тільки на 9-12 тиждень від моменту інфікування. Якщо ж людина інфікувалася нещодавно, то результат її тестування може виявитися негативним. Тому презервативи варто використовувати завжди як профілактичний засіб. Якщо ж у людини є підозри щодо ризику інфікування ВІЛ, то їй буде рекомендовано пройти повторне тестування за три місяці після отримання негативного результату тестування.
- "Якщо обидва партнери мають ВІЛ, то презерватив можна вже не використовувати".
Значна кількість досліджень довела, що регулярний прийом антиретровірусної терапії та досягнення невизначального рівня вірусного навантаження дозволяє запобігти передачі ВІЛ-інфекції між партнерами. Є така формула: Н=Н – не визначається = не передається. Проте окрім ВІЛ існує значна кількість інфекцій, що передаються статевим шляхом, тож презерватив потрібен.
- "Тестування на ВІЛ – це складна лабораторна та малодоступна процедура".
На сьогодні тестування на ВІЛ доступне, безплатне та просте. Швидкий тест дозволяє виявити ВІЛ-інфекцію за 15 хвилин з використанням невеликої краплі крові з пальця.
Тестування може бути проведено у сімейного лікаря з використанням швидких тестів. Для проведення тестування на ВІЛ на сьогодні не потрібно звертатися до лабораторії, здавати кров з вени та довго чекати на результат. На сучасному етапі швидкі тести так само ефективні, як і звичні лабораторні методи, а отримані результати так само вірогідні.
- "Найчастіше люди інфікуються ВІЛ під час надання медичної допомоги або через манікюр".
Існують визначені шляхи інфікування ВІЛ:
- Через незахищені статеві контакти.
- Використання нестерильних інструментів для ін’єкцій.
- Від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
Використання одноразового інструментарію в медичній практиці та сучасні способи стерилізації та дезінфекції роблять інфікування ВІЛ під час надання медичної допомоги майже неможливим. Щодо гігієнічних процедур, як-от манікюр та педикюр, то всі сучасні салони мають обладнання для стерилізації та дезінфекції.
За наявними даними, за останні три роки в Україні не зафіксовано жодного випадку інфікування ВІЛ під час надання медичної допомоги або проведення гігієнічних процедур.
На сьогодні AHF є однією з найбільших неурядових організацій, яка, спираючись на благодійність, забезпечує профілактику та тестування на ВІЛ, догляд, піклування, лікування та підтримку для ВІЛ-інфікованих пацієнтів у 45 країнах світу, в тому числі в Україні. Другою невіддільною частиною місії AHF є адвокація структурних змін, щоб забезпечити високу якість та сталість послуг. Більш ніж 1 600 000 людей з ВІЛ користуються послугами, що надаються за підтримки AHF, в Північній та Південній Америці, країнах Азії, Африки та Європи.
Більше корисної інформації читай на сайті.
