Як це – працювати воєнним фотокореспондентом?
Фото з особистого архіву Яна Доброносова
Ян Доброносов крізь об'єктив свого фотоапарата розповідає про війну. На його світлинах – історії сотень людей, яких спіткало горе війни. Він виїздить на велику кількість локацій, де тривають бойові дії, розповідає про життя на фронті та висвітлює війну росії проти України. За свою діяльність він втрапив до списку ворогів країни-агресорки. ТиКиїв поспілкувався з Яном Доброносовим та розпитав про те, як це – бути фотокореспондентом на війні.
Розкажи про себе. Чим ти займався до війни?
До повномасштабного вторгнення я активно знімав політиків. Переважно працював у Парламенті. Але маю сказати, що в мене був вже досвід знімання в зонах бойових дій. З 2014 по 2016 рік я виїздив у гарячі точки сходу України як оператор одного з телеканалів.
Як почався твій ранок 24 лютого?
Хвилин через 20 після ефіру президента ворожої країни я проглянув той запис, а 04:50 ранку вже було зрозуміло, що треба вивозити сім'ю. Наприкінці того ж дня ми були за Житомиром. За три дні мені вдалося вивезти близьких та повернутися.
Розкажи про свої перші фото після повномасштабного вторгнення. Де саме працював як фотокореспондент?
Спочатку я знімав у Миколаєві. Найбільш емоційно було на харківській Салтівці у квітні, коли там літали міни. Останнім часом бував під обстрілами в Бахмуті, й це страшно. В мене, наприклад, за таких обставин виникає реакція кудись бігти. Та на обстріли всі по-різному реагують.
Я побував уже, мабуть, в усіх гарячих точках, окрім Маріуполя. Був у Харкові, Бахмуті, Херсоні, Тростянці, Охтирці, Лимані, Ізюмі, Чернігові та ще багато де... Довелося поїздити.
Що для тебе твоя робота в умовах війни?
Для мене важливе відчуття своєї користі. Кожній людині зараз хочеться бути причетним до перемоги! Й моя робота дає мені таке відчуття.
Як змінився твій світогляд під час війни?
Складно відповісти... Ми всі зараз ще в процесі. З кожним із нас відбуваються певні зміни. Безумовно, зараз ми вже менше реагуємо на смерть, що погано. Але так ми можемо воювати холодною головою. І це добре...
Розкажи про роботи, які для тебе найособливіші.
Багато моїх робіт мають свою історію, яку неможливо забути. Розповім про останні. Знімав, як наші бійці грають у шахи в Бахмуті, де постійні обстріли.
Потім була моя робота в Дніпрі з жовтою кухнею, яка дивом вціліла після влучання у дім ворожої ракети... Тут ціла історія родини, де загинув батько, який був тренером із боксу. Це зображення викликало у людей шок. А так робіт багато, і за кожною світлиною своя історія.
Це правда, що росіяни внесли тебе до списку ворогів росії? Як ти про це дізнався? І що для тебе взагалі це означає?
Так, це правда. І це практично нагорода, причому дуже приємна. Як дізнався? Мені почали скидати скріншоти різні люди. Я тоді навіть пост у себе написав із цього приводу.
Чим плануєш займатися після перемоги?
Після перемоги хочу брати активну участь у відбудові держави. На всіх рівнях, на яких тільки можу бути корисним.
