Що треба знати про виставку Шерешевського "Київська перепічка"

Картина Владислава Шерешевського "Конотопська". Фото: facebook.com/shereshevsky.vladyslav

75 картин київського художника Владислава Шерешевського виставили на другому поверсі Національного музею "Київська картинна галерея". Роботи показують на персональній виставці "Київська перепічка". 

Експозиція складається переважно з творів, створених після повномасштабного вторгнення росії. Вони відображають ставлення митця до нашого сьогодення та образно відтворюють поняття й символи, які асоціюються з Україною. 

Майже кожну картину Шерешевський писав під враженням від якихось подій. Спеціально для виставки декілька власних робіт він узяв із приватних колекцій, бо були продані раніше.

Я побував на відкритті, де поспілкувався з кураторкою виставки, мистецтвознавицею Анастасією Швидюк. Ось що вона розповіла.

Про художника та його нову серію

Шерешевський — відомий майстер іронічного живопису. Передає своє бачення реальності через метафори та ремінісценції. Після 24 лютого 2022-го він зробив серію творів, присвячених воєнним реаліям. На цій виставці представляє доробок останніх двох років, який об'єднує темою нашого драматичного сьогодення. Водночас його образи не документальні, але дотепні, подекуди гострі, навіть на межі провокації. Вони можуть потішити нас у ці непрості часи. 

Митець закликає нас не бути надто серйозними. Послуговується принципом Оскара Вайльда, який казав: "Світ завжди сміявся над власними трагедіями, адже лише таким способом він міг переносити їх". Творчість Шерешевського дає змогу віднайти радість всередині нас самих, піднятися над проблемами й разом посміятися їм прямо в обличчя.

Художник використовує різну живописну мову. В нього є і примітивізм, і експресіонізм, і неопопарт. Жанрів теж багато — портрети, пейзажі, побутові сюжети. Деякі роботи більш стилізовані. Часто звертається до світового мистецтва. 

Про побудову експозиції

Картини розміщували за настроєм і сюжетом. Починається експозиція із залу, де зображені українські традиційні страви. Перед нами символічний стіл, з якого ніби пригощаємо відвідувачів. Як каже автор, це наша м'яка сила і паркан від москалів. Показує, що нам є за що боротися, заради чого жити й чим насолоджуватися. Їжа набуває в нього майже сакрального значення і стає приводом для цікавих живописних експериментів.

Далі наче кінострічкою рухаємося галереєю яскравих образів художника. Серед них бачимо багато метафор на політичну тематику, зокрема пов'язаних зі ставленням світу та нас самих до подій в Україні. Ця галерея веде нас у кульмінаційний зал, який є найбільш емоційно напруженим. Там вже не такі метафоричні, а більш буквальні твори. Тобто безпосередньо пов'язані з війною, зокрема портрети військових, матері. 

Потім повертаємося і знову виходимо через їжу, де можна розслабитися і просто насолодитися красою.

Також ми розвісили цитати художника. У процесі підготовки проєкту вирішили, що непогано би продемонструвати його життєву філософію. Так з'явилися короткі фрази, які відображають світогляд.

Про центральну картину

Головна картина, яка також прикрасила афішу, — "Київська перепічка". Від цієї найбільш місткої роботи йшла вся концепція виставки. Це ключовий елемент експозиції, бо найхарактерніше символізує ставлення Шерешевського до сьогодення та до життя взагалі.  

Торік художник уперше в житті під звуки ракетних ударів куштував гарячу перепічку у столичному закладі, який тільки-но відновив роботу на своєму постійному місці. Його переживання в той момент знайшли своє відображення у творі.

Шерешевський не тільки кпинить над складнощами життя, а й подекуди констатує пряму взаємозалежність між поглядом і самою реальністю. Результатом цього стало те, що миттєве, але сильне враження від смаку перепічки під обстрілами вилилося в образ маленького хлопчика, який із пиріжком у руці дивиться на небо, де "Калібри" та "Іскандери" перетворюються на зображення ракет із дитячих шпалер. 

Герой картини ніби й наляканий, але його образ насправді обнадійливий. У такий спосіб автор намагається вийти із ситуації катастрофи. Він ніби хоче на полотні заперечити нинішню страшну дійсність, подивитися на реальність без війни. 

Компанія Nike не була спонсором твору. Саме таке лого на шапці хлопчика, тому що у давньогрецькій міфології Ніка - це богиня перемоги. Автор стверджує, що у нас буде перемога і ми до неї доживемо. 

Про київські пейзажі

Щонайменше п'ять пейзажів столиці представлені в експозиції. Центральним із них можна назвати "Світло є" з пам'ятником Володимиру Великому на Володимирській гірці.

Цю картину Шерешевський намалював тоді, коли в Києві почало з'являтися світло після тривалих відключень. Це були перші дні, коли місто знову сяяло. Саме цей момент відображає твір із багатьма світловими спецефектами. Світло йде тут і від Володимира, і від Дніпра, і від електрики, і від атмосфери в суспільстві. 

Сюжет вибраний автором також невипадково, адже перед нами одна з найбільш впізнаваних місцевостей Києва. До того ж сама постать Володимира, який хрестить Русь, нагадує, що нам вдається сьогодні триматися й навіть перемагати зокрема й завдяки нашій вірі та розумінню того, що Бог нам допомагає. 

Про твір до повномасштабного вторгнення

Натхнене голландським живописом полотно "Рашатудей" — єдина картина виставки, написана задовго до повномасштабної війни, 2015 року. Додали її сюди, бо, на думку автора, відображає стан росії та її моральну складову.

Поки їхня армія веде проти нас війну, росіяни спокійно собі розважаються. Вони продовжують своє розгульне життя і не переймаються ні про що. Шерешевський вважає, що краще б вони й надалі пили та гуляли, а на нас не нападали.

Про улюблений твір

Моя улюблена картина — "Молоді роки Пітера Б.". Ця маленька робота з основною темою виставки не дуже пов'язана, адже перед нами портрет художника Пітера Брейгеля. Але це сильний образ, який вписується в нашу загальну атмосферу. Його погляд спрямований нібито крізь час. У ньому є і наївність, і безпорадність. 

Коли вперше побачила, подумала, що це портрет якогось льотчика. Сказала, що треба точно давати. Шерешевський відповів: "Це не зовсім льотчик, але добре". Мені здається, картина вписалася у концепцію експозиції.

Про найсвіжішу роботу

Коли я була в майстерні Шерешевського, бачила роботу Sweet child in time. Вона була у процесі створення на мольберті, художник завершував її буквально перед виставкою. 

У назві — рядок із пісні гурту Deep Purple. Полотно має перегуки з радянським минулим, тому що загальна композиція нагадує картину "Прийняття в комсомол" Сергія Григор'єва. Але митець осучаснив її та наповнив власними ідеями. Героїня вже не йде ні в який комсомол, у неї почалося доросле життя, адже народила дитину. Дівчата поруч зацікавлено спостерігають, а хлопці трохи в шоці. Позаду якийсь бюст, що нагадує Франка, адже це школа. 

Твір має багато смислів, які автор не розказує, і треба здогадуватися самому. Наприклад, картина також пов'язана з війною. Хоч тут і показане нове життя, але воно починається у важких умовах. Поруч із відчуттям надії є й тривога. Достатньо подивитися на кольори: біля дівчини вони темніші, ніби згущаються хмари. І навіть у її погляді є якась невизначеність. Вона не знає, що буде з дитиною в нинішніх умовах. 

Про деякі інші цікаві полотна

На картині "Борщ" зображений український військовий, який їсть борщ. Коли художник виставив її у фейсбук, до нього потім були дзвінки із запитаннями "а це ти малював мене чи мого батька?" Багато людей впізнавали себе. Автор каже: "Це значить, що геніальна картина".

Peace keeping зображує ООН в образах літніх жінок без зубів. Вони лише спостерігають і п'ють чай. Не дуже активні, але з цікавістю дивляться, що у нас тут відбувається.

На полотні Uncle Sam — багатий "папік", до якого горнуться красиві дівчата. Так митець відгукнувся на те, як ми полюбляємо Америку і як вона нам допомагає. 

Wish you were here з піснею Pink Floyd у назві змальовує українок, які їдуть за кордон і там намагаються себе знайти. За словами автора, це про наших дівчат, які сидять в Європі й вимушено розважаються. 

"Свєта в кінці тунелю" зображує оголену жінку, яка лежить спиною до глядача. По-перше, це красиво. По-друге, там є джерело світла вдалині, на яке вона дивиться. Тут Шерешевський стверджує, що у нас ще є чому радіти в житті, що надія залишається.

Виставка "Київська перепічка" триває до 25 червня. 11 червня о 14:00 пройде авторська екскурсія експозицією, а 25 червня о 15:00 відбудеться зустріч із художником.

ДЕ? Вул. Терещенківська, 9, Національний музей "Київська картинна галерея"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter