Маріїнський палац: унікальна пам'ятка епохи бароко
Фото: офіційний сайт Маріїнського палацу
Маріїнський палац у стилі бароко вважається офіційною церемоніальною резиденцією президента України. Памʼятка архітектури розташована на вулиці Михайла Грушевського, 5а.
Історія
Палац збудовано на замовлення імператриці Єлизавети. Спорудженням керував російський зодчий Іван Мічурін, а допомагали йому архітектори як М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов та М. Сальников. Маріїнський палац звели впродовж 1750-1755-х років за проєктом Франческо Бартоломео Растреллі для Олексія Розумовського, який був фаворитом (за іншою версією – чоловіком) імператриці Єлизавети Петрівни.
Архітектура
Фасад палацу заклали в пейзажному стилі у 1874 році – саме тоді, коли засновано Маріїнський парк. З протилежного боку палацу у 1748 році на місці старовинного виноградного саду Петра I було створено Міський сад.
Палацовий комплекс має симетричну композицію, двоповерховий комплекс та одноповерхові бічні флігелі. Пластика фасадів проявляється у пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкріплюванні карнизів, ажурному парапеті та ліпленні на вікнах. Будівлю пофарбували у стилі українського бароко: з бірюзовими стінами, світло-жовтими колонами та карнизами, балюстрадами, що підкреслює вишуканість, урочистість Маріїнському палацу.
Реконструкція
Однак так було не завжди. Через пожежу у 1819 році, яка знищила деревʼяний другий поверх, реконструкція тривала впродовж 1868-1870 років. Тоді добудували цегляний поверх, фасади встелили новими пластичними деталями з нотками творчості Растреллі, та додали інтерʼєру класицизму з елементами бароко та ренесансу.
Також палац встиг побути резиденцією царської родини під час Жовтневої революції. В будівлі зупинялася Катерина II, полководець Михайло Кутузов, полководець Микола Раєвський та інші. А під час Першої світової війни в Маріїнському палаці перебувала імператриця Марія Федорівна, мати Миколи II. Там вона керувала відправленням санітарних потягів та лікуванням поранених солдат.
Також варто зазначити, що під час Другої світової війни у будівлю влучила бомба, що зруйнувала центральну частину палацу. Після відбудування у 1945-1949 роках архітектором Павлом Альошиним він став місцем для урочистостей і був відомий як Царський палац. А у 1950 році його почали називати Маріїнським, як і парк, на якому він розташований (на честь імператриці Марії Олександрівни).
Реставрація у 1980-х
Ремонтні роботи тривали з 1979 по 1982 рік. Після ретельних досліджень реставрували палац у архітектурному стилі 19 століття, що відображено у формі фонтанів, зелених насадженнях, водограях, парадних залах, мармурових сходах та темно-червоному килимі. Велику Білу залу поєднали з високими арковими прорізами, де з обох боків – Зелена вітальня та Бенкетна зала. Залу бароко відновили у характерних для інтер'єрів Растреллі формах. Облямований вигадливими орнаментами штучний мармур, оздоблений золотом, у поєднанні зі світло-коричневими стінами, карнизи з ліпниною й облямування дверних прорізів, щедро оздоблений камін з величезним люстром підкреслюють вишуканість, пишність, урочистість палацу.
Відновлення палацу у 2000-х
Її розпочали у 2007 році та планували завершити до 2011 року, однак роботи тривали й у 2017-му.
Після кількарічного ремонту та реставрації 16 січня 2018 року Маріїнський палац було відкрито з нагоди офіційної дипломатичної зустрічі президента Петра Порошенка з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій.
5 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський проголосив, що відтепер в Білій залі палацу прийматимуть глав іноземних держав та нагороджуватимуть званням Героя України.
Для екскурсій Маріїнський палац відкрив свої двері лише 4 вересня 2020-го. Наразі у Маріїнському палаці щочетверга проводять групові та безплатні шкільні екскурсії.
