"Почала ходити на виставки й галереї в Києві під час війни": ведуча Тетяна Бобрікова
Фото з особистого архіву Тетяни Бобрікової
Війна всіх захопила зненацька. Когось у подорожі за кордоном, деяких в теплих стінах рідної батьківської домівки, інших же – паузою в карʼєрі до кращих часів. Сотні людей, з яких навіть ведучі, актори та продюсери, залишилися без проєктів. Тому що зараз не найкращий час для них або особливі обставини.
Ми поговорили з журналісткою, ведучою та моделлю Тетяною Бобріковою про зміни в планах через війну, виготовлення декору для дому та улюблені серіали на дозвіллі.
Чи змінилася ваша діяльність після 24 лютого та як саме?
На жаль, війна розділила життя кожного з нас на до і після. І в професійному плані також. Перші кілька місяців я взагалі думала, що все, заради чого я так важко працювала всі ці роки, більше не потрібно. Телебачення, кіно, реклама – все це звучить навіть смішно у контексті того, що вся країна переживає. Але ж ми, українці, незламні.
Потроху відновлюється і медіасфера, починаються зйомки, стартують невеликі проєкти, і я вірю, що після перемоги повернуся до активних зйомок.
Чим ви зараз займаєтесь?
І тим, що й раніше, і дечим максимально новим. Разом із благодійним фондом "Санрайз" ми розпочали зйомки соціального проєкту про жінок і війну. Перше відео, яке вийде з дня на день, – про те, як правильно поводитися близьким військовослужбовців, які повертаються додому з війни. Проєкт неймовірно важливий, хоч і важкий морально.
А ще в мене останніми місяцями було багато вільного часу, тому я вирішила спробувати робити декор для дому з гіпсу. Для себе. Але моїм підписникам так сподобалися вироби, що тепер я просто змушена відкрити маленький інтернет-магазин зі свічками й естетичним декором для дому, і все це роблю власноруч. Хто б міг подумати! Але ця справа мене дуже заспокоює, це моя медитація, тому я хочу займатися цим і далі.
Про майбутні робочі проєкти
Щодо телевізійних проєктів, то поки що ні. Адже ні про які нові телепродукти на ринку зараз не йдеться. По суті в нас зараз один телеканал – марафон "Єдині новини". І я туди явно не вписуюся, тому до перемоги телепроєкти, гадаю, на паузі.
Що для вас мистецтво під час війни? Чи знаходите в цьому натхнення?
Чесно? Це для мене порятунок. Я ще частіше почала відвідувати виставки й галереї в Києві під час війни. Це той рятувальний жилет, який дозволяє не здуріти від новин. Музей Шевченка, Київська картинна галерея, концерти класичної музики, які зараз проходять у готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv, – дуже раджу.
Ви вважаєте, що наразі для українців мистецтво зайве чи навпаки?
Як показує історія, війна тільки підштовхує як митців, так і споживачів творчості до прекрасного. Найвидатніше полотно Пікассо "Герніка" – саме на цю тему. Можна навести й інші приклади: Гомер, Ремарк. Та цьому є безліч підтверджень! Книжки з історії дають сухі факти. Мистецтво ж показує через століття емоції й почуття.
До речі, кілька тижнів тому я стояла перед картиною Тараса Шевченка «Катерина», однак ніколи б не подумала, що мене вона так вразить і зачепить. І в голові була лише одна думка: як повторюється історія!.. Як Шевченко мав рацію! Тепер дійсно розумію, чому його називають пророком.
Яке майбутнє очікує кіноіндустрію України після закінчення війни?
Гадаю, після перемоги на нас чекає купа фільмів, але переважно про війну. І думаю, так триватиме кілька років, поки ми не оговтаємося і не захочемо чогось легшого і розважального.
Як не впадати в депресію та мотивувати шанувальників до розвитку й пошуків джерела натхнення?
Треба щось робити. Я серйозно. Займіть руки: прибирання, малювання, скрапбукінг, гра на фортепіано. Те, що буде вам до душі.
Ще Дейл Карнегі писав, що найкращі ліки проти тривоги й депресії – це зайнятість. Про себе можу сказати, що довго сиділа і плакала, але потім усвідомила, що 2020-й 2021 роки в нас вкрав ковід. 2022-й – війна. Незрозуміло, що буде далі, а найкращі роки мого життя я вже провела в очікуванні, коли все скінчиться. А до біса! Я хочу жити просто зараз, у війну. Наскільки це можливо... Щодня, нехай при свічках, але отримувати максимум від кожного прожитого дня. Можливо, це комусь також допоможе. Прочитайте книгу Ремарка "Життя у позику" – дуже тверезить у цьому плані.
5 улюблених фільмів чи серіалів.
- "Як уникнути покарання за вбивство". Після цього серіалу вам всі інші будуть здаватися нудними.
- "Спадкоємці" – дуже класний серіал від HBO, справжній витвір мистецтва.
- Фільм "На Західному фронті без змін" – нова картина на Netflix за романом Ремарка. Раджу дивитися тільки тим, в кого лишився запас нервів. Це дуже важке кіно, але, гадаю, воно варте "Оскара".
А для тих, у кого не лишилося нервів і хто хоче просто відпочити, моя найнеочікуваніша рекомендація. Це турецький серіал "Постукай в мої двері". Ніколи б не подумала, що буду радити подібне "мило", але воно дуже веселило нас із мамою, коли ми більше не могли дивитися новини.
