"Мої консультації безплатні для кожного": сімейний лікар Вікторія Дубенюк
Особисті фото Вікторії Дубенюк
Здоров’я – це найважливіший чинник, який дозволяє нам існувати, розвиватися та прагнути нового. Однак через війну у багатьох пацієнтів постало питання, де можна безпечно пройти обстеження та куди звертатися у разі, якщо немає коштів на консультацію лікаря.
Ми поспілкувалися з сімейним лікарем "Добробут", Клініки репродуктивної медицини "Дахно" та HBMedical Вікторією Дубенюк про важливість взаємозв'язку лікаря та пацієнта, роботу під час війни та поширені запити українців.
Розкажіть про те, як змінилася ваша робота під час війни.
Війна кожного українця зустріла неочікувано, рішення ухвалювалися дуже швидко. В перший день я зі своєю сім'єю перетнула кордон Черкаської області й перші 3 тижні не могла оговтатися, щоб оцінити усю реальність. Але вдалося зібрати себе по частинках і я зателефонувала в перший центр, що в оголошенні шукали сімейного лікаря. Так мене оформили в Центр громадського здоров'я в місті Черкаси.
Пацієнти складні, центр опікує пацієнтів з ВІЛ, туберкульозом та гепатитами у дорослих та дітей. Після 2 місяців роботи мене запросили в приватний центр в Черкасах і без жодних питань я вже приймала пацієнтів і надавала професійну допомогу. Кожного дня я продовжувала консультувати онлайн своїх задекларованих пацієнтів та усіх підписників, друзів та навіть зовсім незнайомих людей безплатно.
З липня я повернулася в Київ, де працюю в МЦ "Добробут", Інституті репродуктивної медицини "Дахно" та клініці HBMedical. Пацієнтів суттєво стало менше, адже багато сімей виїхали за кордон і деякі з них не планують повертатися. Кожній клініці вдалося зберегти команди, якість надання послуг та апаратуру.
Клініка "Добробут" працювала щодня, надаючи допомогу пораненим, військовим, населенню, співпрацюючи з міжнародними фондами. Клініка відновила роботу центру в Ірпені, який також постраждав.
Я проходжу навчання в Українській військово-медичній академії та здобуваю фах гастроентеролога, відкрила ФОП та подала документи на отримання ліцензії на медичну практику, щоб бути прогресивним українським незалежним лікарем.
Ви займаєтеся волонтерською діяльністю?
Волонтерська діяльність для мене - це допомога тим, хто того потребує, тому мої консультації в “HBmedical” безплатні абсолютно для кожного.
Також це щоденні донати для ЗСУ, передаю одяг та речі побуту переселенцям, з колегами збираємо кошти на автомобілі, дрони, рації, теплий одяг та тепловізори для наших захисників.
З якою найпоширенішою проблемою зі здоровʼям почали стикатися пацієнти з початку воєнного стану в Україні?
Найчастіша проблема - тривожно-депресивні розлади з масками підвищеного тиску, печією, розладами шлунку, порушеннями сну, уваги, концентрації, болями в області серця, дискомфорті при диханні, а у дітей - енурез, затримка калу, порушення сну. Навіть був епізод неспроможності ходити через м'язову слабкість.
На Вашу думку, який відсоток сімейних лікарів перебралися за кордон або стали військовими лікарями?
Думаю, що за кордон переїхало близько 20% лікарів. Принаймні це те, що я бачу по наших клініках.
Найважливіший обовʼязок лікаря в цей час?
Бути для своїх пацієнтів професіоналом, другом та довіреною особою, кому довіряють найважливіше – здоров'я. І це незмінне, незважаючи ні на що.
Мій девіз: не призначати зайве та не пропускати важливе! Давати підтримку, емпатію, найсучасніший та доказовий професійний індивідуальний підхід.
Що є найважчим та найлегшим в роботі з дітьми та дорослими?
Найважче – перші зустрічі. Особливо з пацієнтами, які мали неприємний досвід спілкування з іншими колегами, а на жаль, таких багато. Інша когорта пацієнтів - люди, які ніколи нікуди не звертаюся і ліпше довіряють блогерам без медичної освіти. Тут дійсно дуже важко. Але якщо ми зустрічаємося, то переважно це команда "лікар-пацієнт" на роки.
Найлегше – комунікації з пацієнтами, які зі мною протягом моєї професійної діяльності, всі 9 років. Тому моя мета – створення приватної медичної практики, де я зможу реалізувати ідею сімейної медицини такою, якою вона має бути.
Як проходить прийом для пацієнтів?
Наприклад, пацієнт звернувся з надважливою проблемою, але почалася повітряна тривога та час йти до укриття.
Під час повітряної тривоги завжди обов'язково я повідомляю пацієнту, що розпочалася повітряна тривога і ми можемо пройти в укриття. Також в клініках є кабінети на -1 поверсі та кабінети без вікон, де є дві стіни.
Хоча відсутність світла моїх пацієнтів ніколи не лякала і для моїх оглядів достатньо портативної лампи.
Як зміниться якість української медицини після перемоги нашої країни та в який бік на ваш погляд?
Я не один рік думала про власну практику і війна мене ще більше наблизила до цього рішення, тому коли як не зараз? Хто як не ми? Хочу бути сімейним лікарем, який як член сім'ї. Я це дуже часто відчуваю і це найкраще відчуття, в цьому мій сенс роботи.
Я вірю в доказових українських лікарів, ми – найкращі, й пацієнти, які мали честь відвідувати лікарів за кордоном, впевнилися в тому, що українська медицина – професійна, сучасна, а лікарі – прогресивні, розумні та справжні! Тому медицина буде процвітати. Нині все більший попит мають медичні коворкінги з незалежними лікарями, які ведуть просвітницьку роботу в соціальних мережах, виступають на конференціях без комерційних інтересів, читають доказову, сучасну інформацію, іноземні джерела та створюють медичні спільноти.
Прекрасне майбутнє української медицини – ми. І наша справа – здоров'я українців!
