Навчання, побут і розваги: яким було життя київських студентів у XIX столітті
"Сковорода серед студентів Києво-Могилянської академії". Картина А. Константинопольського
Сучасний київський студент навчився неможливого: поєднувати онлайн-навчання, повноцінну роботу та ще й волонтерство. Він пише курсові в укриттях під звуки вибухів, готується до іспитів при світлі ліхтариків під час блекаутів, але водночас примудряються виборювати престижні міжнародні нагороди та гранти. А яким було життя спудеїв ще два століття тому — розповідаємо в матеріалі.
Де навчалися київські студенти
Головним осередком вищої освіти в місті був Київський університет Святого Володимира. Його урочисто відкрили 15 липня 1834 року. Навчальний заклад швидко став місцем, куди прагнула потрапити молодь із різних регіонів. Тут вивчали історію, філософію, право, математику, природничі науки, медицину та іноземні мови. Водночас навчання було далеко не таким вільним, як сьогодні: студенти мали дотримуватися суворих правил, відвідувати лекції та складати іспити.
Освітній процес переважно будувався на лекціях. Викладачі пояснювали матеріал, а студенти старанно занотовували його в зошити, після чого вивчали конспекти й підручники. Іспити часто складали за білетами. Від молоді очікували дисципліни та слухняності, а самостійні наукові дослідження ще не були звичною частиною університетського життя.
Утім, університет був не єдиним місцем, де здобували освіту в Києві. Важливу роль відігравала й Київська духовна академія, заснована 1819 року на базі Києво-Могилянської академії. Тут готували майбутніх священнослужителів, викладачів і богословів. Навчання мало релігійне спрямування, а життя вихованців підпорядковувалося особливому внутрішньому розпорядку.
Жінки у вишах
На початку 1860-х років у Києві сталася надзвичайна подія. Жінкам уперше дозволили відвідувати лекції в університеті. Щоправда, їхня роль обмежувалася пасивним слуханням: їх допускали у "храм науки" як вільнослухачок, тобто без права складати іспити й отримувати диплом. Так би мовити, для загального розвитку.
Протягом усього ХІХ століття у Києві були серйозні проблеми з жіночою освітою. Дівчат за партою не сприймали серйозно. Їм відводили роль матерів, дружин і хранительок домашнього затишку. До середини ХІХ століття в Києві існував тільки Інститут шляхетних дівчат, у якому дворянки навчалися вести домашнє господарство.
Справжній прорив у жіночій освіті у Києві відбувся внаслідок революційних подій 1905 року. Спочатку жінкам знову дозволили відвідувати університет, але тільки на правах вільнослухачок.
Хоча й у жінок з'явився доступ до вищої освіти, та майбутні спеціальності можна було вибирати з обмеженого списку. Здебільшого навчальні заклади пропонували гуманітарну й педагогічну освіту.
Де мешкали та що їли студенти
Студентське життя в Києві XIX століття суттєво залежало від матеріального становища. Одні молоді люди могли дозволити собі орендувати окреме помешкання або кімнату, інші ж змушені були економити чи шукати місце в університетських житлових закладах.
Київський студентський район розкинувся поблизу "червоного" корпусу. За спогадами, квартири в цьому районі переходили від одного покоління студентів наступному, немов у спадок. Хоча за ту саму ціну можна було знайти кращі квартири в інших районах.
Улюбленими вулицями проживання студентів були Велика Васильківська, Жандармська (зараз Саксаганського), Мала Васильківська (зараз Шота Руставелі), Еспланадна, Кузнєчна (зараз Жилянська). До Латинського кварталу також входило урочище Паньківщина з вулицями Тарасівською, Микільсько-Ботанічною та Паньківською.
У перші десятиліття існування Університету Святого Володимира студентів поділяли на казеннокоштних і своєкоштних. Перші навчалися та утримувалися державним коштом або завдяки приватним пожертвам. Їм надавали житло, харчування, одяг і навчальні матеріали. Другі оплачували всі потреби самостійно.
Для студентів, які не мали достатньо грошей на проживання, діяв спеціальний заклад — так званий штрафгауз. Попри незвичну назву, це був своєрідний гуртожиток для незаможної молоді. Там були спальні, їдальні та кімнати для занять.
Звісно, студентський побут не обмежувався пошуком даху над головою. Важливою частиною повсякденності було харчування. Наприклад, у першій половині XIX століття студенти Київської духовної академії мали триразове харчування. На сніданок і вечерю зазвичай подавали чай із булкою, а обід був ситнішим і складався з кількох страв. У меню траплялися каші, супи, м'ясо та риба.
Іноді студентам доводилося позичати гроші на їжу або навіть брати булочки в борг. Тож життя молоді не завжди було безтурботним.
Чим займалися у вільний час
Одним із найпопулярніших способів відпочинку у студентів був театр. Молодь відвідувала вистави, стежила за улюбленими акторами й навіть сама організовувала театральні постановки.
Щоправда, просто купити квиток і піти на виставу могли не всі. Деякі настільки прагнули побачити гру відомих акторів, що були готові витрачати на квитки останні гроші.
Окрім театру, популярними були домашні вечори, спільне читання книжок, музичні зустрічі та літературні дискусії. Студенти декламували вірші, обговорювали прочитане й ділилися власними творами.
Отже, попри всі відмінності між епохами, студентське життя в Києві XIX століття мало чимало спільного із сучасним. Молодь так само прагнула самостійності, шукала друзів і однодумців, закохувалася, розважалася та мріяла про майбутнє. Змінилися технології, можливості й суспільні правила, але незмінним залишилося головне — студентські роки як час відкриттів, дорослішання та яскравих спогадів.
Читай також