Не ТЕЦ єдиними: альтернативна енергетика в столиці
Фото: Freepik
Завдяки розвитку "зеленої" енергетики в Україні та світі людство отримало можливість завадити кліматичній катастрофі та покращити екологію. Ми вирішили з'ясувати як альтернативна енергетика допомагає Києву стабілізувати роботу енергосистеми в умовах війни та як міська програма "70 на 30" цьому сприяє.
"Зелена" енергетика — відновлювальні джерела енергії, невичерпні у природі (сонце, вітер і вода). Вони не викидають газів, які спричиняють парниковий ефект, що допомагає відтермінувати глобальне потепління.
Як альтернативна енергетика прийшла в Україну
Через значні обсяги викидів вуглекислого газу світ опинився на порозі кліматичної катастрофи. Аби її уникнути, Україна й інші країни світу об'єдналися та почали інвестувати в розвиток "зеленої" енергетики. Таким чином з 2015 року світ вклав $501,3 млрд на розвиток альтернативних джерел енергії.
В Україні з 2015 року "зелена" енергетика стала однією з небагатьох напрямків економіки, який вважають успішним.
Після підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною у 2014 році та ратифікації Паризької кліматичної угоди 2016-го Україна взяла на себе зобов'язання наблизити енергосистему до стандартів ЄС.
Так, до 2035 року частка відновлювальних джерел енергії має зрости до 25%. Попри повномасштабну війну, аби продовжити тренд "зеленої" енергетики, у травні цього року компанія ДТЕК затвердила план території для проєкту Полтавської ВЕС. Орієнтовна потужність — 650 МВт.
Завдяки подібним проєктам Україна посіла 15-те місце в світовому рейтингу за обсягом інвестицій ВІЕ в 2019 році.
"Зелений" Київ
Надихнувшись успіхом європейських столиць у сфері енергетики, Київ теж розпочав зміни. З 2017 року в місті поступово встановлюють лавки із сонячними батареями. За допомогою вбудованої панелі від них можна зарядити телефон та інші гаджети. Лави мають по кілька USB-портів.
Згодом у серпні 2020 року під час онлайн-конференції "Яким ми бачимо Київ" очільник столиці Віталій Кличко пообіцяв впроваджувати нетрадиційні відновлювальні джерела енергії в місті та встановлювати сонячні батареї, підвищувати енергоефективність будівель.
Того ж року КМДА ухвалила рішення на 2021 рік про реконструкцію систем теплопостачання, гарячого водопостачання та електропостачання закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлюваних джерел енергії. Проєкт стартував у трьох дитсадках:
- дошкільному навчальному закладі № 654, вул. Виборзька, 51-53;
- дошкільному навчальному закладі № 565, вул. Генерала Наумова, 25-А;
- дошкільному навчальному закладі №521, вул. Генерала Жмаченка, 6.
Тоді з місцевого бюджету на фінансування цих робіт виділили чотири мільйони гривень. Також 2021-го в Києві відкрили екопарк із сонячними панелями. Вони забезпечують електрикою роботу вуличного освітлення та контейнерів для роздільного сортування сміття.
І це ще не все... У 2020 році в КМДА повідомили, що у місті на двох маршрутах почнуть курсувати електробуси замість старих дизельних потягів. У лютому наступного в столиці встигли протестували машини білоруського виробництва — Мінського автомобільного заводу (МАЗ). Ціна такого електробуса становить майже 15 млн грн. Його перевіряли на столичних дорогах саме взимку, аби зрозуміти, наскільки ефективно покаже себе транспорт у роботі за низької температури повітря.
Електроавтобус за вартістю електроенергії вигідніший, ніж тролейбус чи трамвай у 8–10 разів. Такі машини дозволять місту заощадити кошти та зберегти довкілля, адже викиди парникових газів знижуються до 537 тонн СО2 на рік.
Електробуси поки що не курсують вулицями міста, проте від їхнього запуску в мерії не відмовилися.
Панелі на будинках та лікарні під час війни
З 2023 року у Києві активно встановлюють домашні сонячні електростанції. ОСББ "Художник" на Великій Васильківській одним із перших встановило сонячні батареї на даху своєї багатоповерхівки. Згідно з умовами столичної програми співфінансування "70 на 30%", більшу частину коштів за роботи виділяє міський бюджет, решту — мають інвестувати самі мешканці.
Мешканці будинку не вперше беруть участь у міській програмі спільного фінансування енергоефективних робіт "70/30%". Тут вони відремонтували окремий теплопункт, встановили енергозберігальні вікна та двері в місцях загального користування, утеплили фасад, обладнали три гібридні інвертори. І це обладнання може бути заживлене або від мережі, або від сонячних панелей. Загальна вартість робіт становить 2,5 млн грн, — розповів заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
Голова одного з ОСББ Печерського району Денис Скоренко додав, що система дозволяє в ручному режимі підключати до батарей ліфти. Тому в літній період усі системи будинку планують перевести на живлення від енергії сонця. Такі проєкти допоможуть розвантажити загальну енергосистему міста. Тому столична влада планує їх масштабувати, а вдалий досвід застосувати й для інших будинків, ОСББ та столичних громад. Загалом у Києві вже реалізували понад тисячу проєктів із енергоефективності. Це допомагає киянам заощаджувати на комунальних послугах.
Після початку повномасштабного вторгнення майже всі медзаклади країни отримали обладнання для генерації світла з променів сонця. Воно накопичує енергію та забезпечує аварійне електроживлення у разі аварійних відключень або блекаутів.
Сьогодні всі медустанови забезпечені генераторами, критична потреба повністю закрита. Не менш важливим є і розвиток сучасних технологій, які дозволяють посилити нашу енергетичну безпеку. Зокрема, встановлення сонячних станцій. Наразі ними обладнані вже 32 медичні заклади, — каже міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
На Київщині таких найбільше — вісім закладів.
Також альтернативна енергетика значно стійкіша до російських обстрілів: попри пошкодження вітряки чи сонячні панелі можуть продовжувати генерувати енергію. У влади великі плани на цю галузь — Володимир Зеленський заявляв, що завдяки "зеленій" генерації Україна побудує нову децентралізовану енергосистему, яка не боятиметься ракетних атак.
Читай також: Чи можна застрахувати житло від "прильоту"?
