Як поводитися з людиною, яка перенесла інсульт: пояснює неврологиня
Фото: Freepik
В Україні кожні чотири хвилини в когось стається інсульт — це 140 тисяч людей на рік! А через війну інсульти "помолодшали" на 10–15 років. Як піклуватися про людину, яка пережила цю хворобу — пояснює неврологиня Ганна Чередниченко.
У 2021 році МОЗ повідомляло, що інсульт трапляється у людей всіх вікових груп, проте ризик захворювання зростає у віці від 55 до 85 років. Від початку повномасштабної війни цей поріг значно знизився — до 40–45. Почастішали навіть випадки інсультів у пацієнтів 30–40 років.
Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу. Через нього пошкоджуються тканини головного мозку. Розрізняють ішемічний та геморагічний інсульти:
- ішемічний — це 85% усіх випадків інсульту. Він виникає внаслідок закупорювання кровоносної судини, яка постачає кров до мозку. Через це може утворитися тромб — такий стан має назву "церебральний тромбоз";
- геморагічний інсульт настає тоді, коли ослаблена кровоносна судина розривається, і кров виливається в мозок. Рідина накопичується і чинить тиск на довколишні тканини мозку.
Про фактор війни розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко на Конференції з відновлення України (URC 2024) у Берліні. Він послався на дослідження минулих років, що в країні, де тривають бойові дії, інсульти молодшають на 10–15 років.
У МОЗ кажуть, що нині інсульт — на другому місці серед причин смертності українців і на першому — серед причин інвалідизації дорослих. 60% вражених інсультом залишаться інвалідами. З них 20% потребуватимуть постійного догляду.
Ганна Чередниченко невропатологиня медичного центру "Добробут", амбасадорка HELSI, членкиня Міжнародного товариства головного болю IHSЗа словами лікарки Ганни Чередниченко, перенесений інсульт впливає на всі сфери життя людини: особисте, сім'ю, роботу, спілкування... Важкість наслідків хвороби залежить від обсягу та локалізації втраченої ділянки мозку. Людині може відняти здатність розмовляти або розуміти сказане. Їй буде не до снаги пересуватися, або ж вона матиме значні обмеження в русі через слабкість у кінцівках.
Втрата контролю над рукою та ногою впливає на здатність виконувати повсякденні дії, які до інсульту сприймалися як належне: вмиватися чи одягатися, готувати їжу, прибирати, відвідувати крамниці, працювати, займатися коханням, — каже неврологиня Ганна Чередниченко.
Після перенесеного інсульту часто страждають розумові здібності: пам'ять, концентрація уваги, швидкість сприйняття інформації. Багато пацієнтів відчувають розчарування, тривогу, депресію, гнів, ба навіть агресію. Ці емоції вони скеровують як на інших, так і на себе ж. А відновлення людини може сповільнювати депресія.
При ураженні лобової частки мозку втрачається здатність раціонально мислити. Це змінює особистість — поведінка людини після інсульту може нагадувати дитячу.
У тяжких випадках людина може бути повністю прикута до ліжка, нездатна пересуватися навіть у кріслі колісному. Їй складно тримати ложку чи виделку, у неї проблеми з ковтанням тощо.
Як забезпечити комфортні умови людині, яка перенесла інсульт? Неврологиня Ганна Чередниченко каже, що відновлення після інсульту — складна й тривала подорож: як фізично, так і емоційно. Для забезпечення комфорту потрібні дві умови — безпека й доступність:
- безпека: людина, яка тільки заново пробує ходити, схильна до падінь. Для неї варто встановити поручні в туалеті та ванній кімнаті. Прибрати всі потенційні перешкоди — килими, доріжки, безлад. Установити якісне освітлення, щоб запобігти нещасним випадкам;
- доступність: адаптивне обладнання, як-от крісла для душу, підвищені сидіння унітаза та нековкі килимки для ванної кімнати. Тим, хто має помітніші проблеми з пересуванням, потрібні пандуси для підйому в кріслі колісному, сходові підіймачі, ліфти.
Людина після інсульту потребує середовища, яке зміцнює її впевненість, незалежність і душевний спокій. Слід запастися терпінням та емоційною витримкою, щоб допомагати рідній людині пройти тривалий шлях відновлення. Пристосовуватися до будь-яких її потреб: наприклад, говорити повільно, якщо людина має проблеми зі спілкуванням, — пояснює неврологиня Ганна Чередниченко.
Медикиня попереджає: реабілітувати людину після інсульту — це робити однакові дії день у день, поки не досягнете результату. Що саме потрібно робити — залежатиме від частини тіла або типу здібностей, які постраждали від інсульту.
У пригоді можуть стати рухові вправи, навчання мобільності, робота з логопедом, ерготерапевтом, психологом, соціальна адаптація. З-поміж процедур можливі:
- функціональна електростимуляція м'язів — електричні сигнали стимулятора через шкіру передаються на м'язи за допомогою клейких електродів;
- роботизовані пристрої, які можуть допомагати ушкодженим кінцівкам виконувати повторювані рухи;
- віртуальна реальність — відеоігри й інші комп'ютерні методи лікування для взаємодії зі змодельованим середовищем у реальному часі.
Як допомогти людині після інсульту пережити спеку?
І здоровим людям, і тим, що перенесли інсульт, важко під час високих температур повітря. Спека дає навантаження на серце, підвищується тиск, виділяється піт, через нестачу кисню людина починає прискорено дихати. А кров в судинах згущується: це може спричинити утворення дрібних тромбів!
Що робити?
- пити достатньо води — раніше, ніж виникає спрага;
- забезпечити комфортну температуру в приміщенні за допомогою кондиціонера або вентилятора;
- позбутися з раціону жирного та смаженого, натомість додати овочів та ягід — їжа має бути легка;
- одягнутися в натуральні легкі тканини, щоб тіло "дихало";
- уникати виходу на вулицю у спеку, а всі поїздки перенести на більш комфортні температурні умови.
А якщо когнітивні здібності людини сильно погіршилися після інсульту? Навіть у цьому випадку з нею можна комунікувати! Неврологиня Ганна Чередниченко розповідає про 5 кроків для налагодження спілкування:
- Усунути відволікання на сторонні звуки — вимкнути телевізор, позбутися інших зайвих шумів.
- Проявити креативність! Можна спробувати писати, жестикулювати, малювати картинки або використовувати смартфони й планшети.
- Переконатися, що людина тебе зрозуміла. Якщо ні, спокійно спробувати ще раз.
- Зберігати терпіння: людині після інсульту варто давати достатньо часу для відповіді.
- Говорити з людиною, а не за неї. Слід чекати на відповідь чи бодай кивок головою, щоб між вами був контакт.
У піклуванні про того, хто переніс інсульт, найважливіші любов та емоційна підтримка. Це вміння бачити в пацієнтові людину, якою вона була до інсульту. Але не слід забувати й про власне здоров'я. Якщо ви будете не в ресурсі, то не зможете дати необхідну допомогу та віру близькій людині, — каже неврологиня Ганна Чередниченко.
За перших ознак депресії слід негайно звернутися по допомогу. Адже від тебе залежатиме не тільки власний стан, а й добробут рідної людини.
