"Одне око від мами, друге — від тата": дівчина з гетерохромією — про свою унікальну зовнішність
Фото: Instagram-сторінка Олександри Драмбаєвої
12 липня у світі відзначали День гетерохромії — рідкісного фізіологічного явища, за якого райдужки очей в однієї людини мають різне забарвлення. Серед усього населення планети менш ніж 1% має цю унікальну особливість зовнішності.
Редакція "ТиКиїв" поспілкувалася з Олександрою Драмбаєвою, у якої гетерохромія почала проявлятися ще в ранньому дитинстві. Сьогодні дівчина захоплює своєю естетичною родзинкою, якою нагородила сама природа: одне око в Олександри — блакитне, інше — каре. Про дитячі комплекси, творчі фотосесії та прийняття своєї унікальності — в нашому інтерв'ю.
Унікальний прояв краси
Причиною гетерохромії є нестача або нерівномірний розподіл меланіну в райдужці ока. Незначне відхилення проявляється доволі естетично: зони навколо зіниць набувають різнокольорового забарвлення, або ж очі стають абсолютно різних кольорів.
Вроджена гетерохромія рідко супроводжується тривожними симптомами — вона не впливає на зір чи загальне здоров'я. Однак набута зміна кольору очей здебільшого пов'язана із захворюваннями або травмами.
Гетерохромія трапляється не лише в людей, а й у тварин. Часто володарями різноколірних очей стають популярні улюбленці інтернет-спільноти — несамовито галасливі хаскі та гіпнотично привабливі ванські кішки.
"Я часто забуваю про свою особливість"
Коли ти вперше усвідомила, що твої очі — не такі, як у всіх?
Чесно, не пам'ятаю, коли в мене стався момент усвідомлення. Але чула спогад від мами. Коли мені ще не було рочку, вона стояла наді мною разом із бабусею і помітила, що мої очі виглядають незвично. Я народилася з однаковими райдужками, але поступово забарвлення однієї з них стало іншим. Мама придивилася і сказала: "Подивися, в неї змінюється колір очей!". А бабуся відповіла: "Та не може такого бути!". Як бачимо, таки може.
Як ти ставилася до гетерохромії в дитинстві? Як цю особливість сприймали твої однолітки?
У садочку дітям було не до того — всім просто хотілося знайомитися та дружити. А от на початку школи однолітки вже почали помічати мою особливість. Комусь подобалося, декому — ні, але це ніколи не впливало на дружбу. Утім, пам'ятаю момент, коли хлопчик із мого класу сказав: "У тебе такі очі некрасиві, ти така потворна. Мені не подобається, коли люди мають такий вигляд". Звісно, мене це зачепило. Але це був єдиний такий випадок — загалом я не страждала від булінгу.
Ще згадується випускний у четвертому класі. Нам робили віньєтки, де на першій сторінці мало бути фото учня, а далі — загальні знімки з класом. Пам'ятаю, як я, така маленька, додумалася підійти до фотографа та попросити, щоб він "зафотошопив" мені очі — зробив обидва блакитними (друге в мене коричневе). У той період мені здавалося, що мати різні очі — це неправильно. Хотілося бути такою, як всі.
Коли зрозуміла, що гетерохромія — це сила, а не недолік?
Років у 15-16 я усвідомила, що різнокольорові очі — моя сильна сторона, моя родзинка. Мені робили багато компліментів, я полюбила фотографуватися, демонструвати свою особливість. Пам'ятаю, тоді було модно носити лінзи, що імітують гетерохромію. А моя зовнішність була такою від природи.
Чи знаєш ти причину своєї гетерохромії?
Я читала багато статей на цю тему, намагаючись зрозуміти, чому це відбулося. Свою причину я так і не з'ясувала, але можу запевнити, що це ніяк не впливає на зір. Мама завжди в дитинстві казала: "Одне око від мами, друге — від тата". За кольорами так воно й виходить.
Ти працюєш у beauty-сфері. Чи вплинула твоя особливість зовнішності на вибір професії?
Не можу сказати, що моя зовнішність якось вплинула на кар'єру. Але через гетерохромію на роботі трапляються приємні моменти. Я бровістка та майстриня перманенту, тому працюю близько до обличчя клієнток. Багато хто помічає мої очі та робить компліменти, це дуже приємно. Також тішуся, коли зустрічаю клієнток з гетерохромією — було пару таких дівчат.
Чи допомагає гетерохромія в роботі фотомоделлю?
У фотосесіях це справді допомагає. У 17-18 років я почала робити перші спроби участі у творчих зйомках. Багато фотографів із мого міста кликали мене на фотосесію — їм було цікаво познімати щось незвичне, а я добре підходила під цей концепт. Згодом я почала заробляти як фотомодель. Думаю, той період дуже на мене повпливав, бо я і до сьогодні люблю камеру.
Як люди реагують, коли вперше помічають твої очі?
Раніше багато хто дивувався: "Як це?", "Я такого ще не бачив!", "А вони справжні?", "Ні, я не вірю. Це, напевно, лінзи". Більшість людей і справді не знала, що очі можуть бути різного кольору, тому часто доводилося якось підтверджувати, що це в мене від природи.
Я часто забуваю про свою особливість. Для мене, моїх друзів і родичів гетерохромія — давно не новина. Тому, коли знайомлюся з новою людиною, то сама буває дивуюся: "Точно, в мене ж різні очі!". І, до речі, у свої 24 роки, я все ще плутаю, з якого боку в мене коричневе око, а з якого — блакитне.
