Виставка "Всесвіт Ван Гога" на ВДНГ — це історія про складні часи, які нам зрозумілі, — засновник H2D Сергій Малецький
Виставка "Всесвіт Ван Гога". Фото: Сергій Пірієв
Вже понад місяць як на ВДНГ у Києві можна відвідати міжнародну імерсивну виставку, яка дозволяє доторкнутися до всесвіту Вінсента ван Гога, опинитися всередині його картин і навіть почути їх. До цього експозиція встигла погостювати у понад 80 містах світу, серед яких — Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Торонто, Дубай та Берлін.
Та як творці такого вартісного проєкту наважилися привезти його в Україну у розпал війни? Що було найскладнішим для організаторів виставки у Києві? І чому подібні експозиції потрібні українцям саме зараз? Про це і не тільки "ТиКиїв" поговорив із Сергієм Малецьким — засновником івент-агенції H2D Exhibitions.
Що це за виставка
"Всесвіт Ван Гога" — це імерсивна мультимедійна виставка, яка до 26 липня працює у сьомому павільйоні ВДНГ. За допомогою сучасних технологій, масштабних проєкцій і об'ємного звуку вона занурює відвідувачів у мистецький світ видатного нідерландського художника.
Понад 3000 анімованих зображень, 360° цифрові проєкції та спеціально підібрана музика дозволять по-новому відчути атмосферу як таких шедеврів Ван Гога, як "Зоряна ніч", "Соняшники" та "Тераса кафе вночі", так і менш відомих його творів. Також на виставці можна побувати у відтвореній спальні митця і дізнатися більше про його життя.
З чого почалася ця історія? Як ви вийшли на ідею привезти виставку до Києва?
Ця історія почалася ще задовго до повномасштабної війни. Ми вели перемовини з кількома великими виставками. І, на щастя, нам вдалося знайти партнера, який повірив у нас, повірив в Україну, де попри все продовжується життя, і погодився приїхати.
Чи на часі такі проєкти під час війни? Чи не виникало внутрішніх сумнівів?
За ці чотири роки перемовин ми пройшли через усі стадії — це очевидно. Але з кожним роком ставало все більше віри в те, що в Україні є велика кількість людей, яким такі проєкти потрібні.
Перемкнутися бодай на кілька годин, доторкнутися й буквально зануритися в легендарне мистецтво — це те, що справді може допомогти в такі складні часи.
Ми також працюємо над колаборацією з кількома фондами, з якими запрошуватимемо на виставку військових і людей з окупованих територій. Ми, звісно, будемо підходити до цього коректно, враховуючи "яскравість" виставки, і консультуємося з реабілітологами, щоб зробити досвід якомога комфортнішим. Але впевнені, що це може мати позитивний ефект.
Це більше про мистецтво чи про досвід і розвагу?
Це гарне питання, і відповідь залежить від конкретної виставки. У цьому разі — це прагнення розповісти трагічну, але важливу історію культової для світового мистецтва постаті. І зробити це через імерсивні технології, які допоможуть ще глибше зануритися в життя й творчість Ван Гога.
Ми хотіли охопити різні формати — проєкції, віртуальну реальність, анімації. Окрім цього, тут є аудіогід, записаний разом із телеведучим Олексієм Сухановим, — щоб створити єдиний, повноцінний досвід.
Тому я б сказав, що це поєднання мистецтва, досвіду і розваги, але також — розповідь про автора, його внутрішній світ, ті проблеми, через які він проходив на етапі становлення як митця і особистості. Це історія про складні часи, які, на жаль, нам сьогодні дуже зрозумілі.
Як виглядає шлях такого проєкту від перших домовленостей до відкриття? Які ключові етапи?
Це був тривалий шлях перемовин. У нашому випадку найскладніше було вибудувати довіру — дати впевненість власникам виставки, що їхній проєкт, по-перше, матиме попит, а по-друге, безпечно повернеться назад; що це на часі й що є аудиторія. Ми дуже вдячні, що вони повірили в Україну, в нас і в українських глядачів.
Ще один ключовий етап — отримання фактичного "зеленого світла". Нам було складно, адже ця зима видалася надзвичайно непростою. Ми підтвердили співпрацю ще восени й планували відкриватися в грудні, але через логістичні обставини перенесли відкриття на весну.
Далі зима внесла свої корективи: ми до останнього не розуміли, чи зможемо впоратися з відключеннями електроенергії та технічними викликами, не кажучи вже про інші труднощі, через які проходить країна.
З технічного боку було багато обговорень, але нічого принципово нового — це стандартні процеси, з якими ми вже працювали раніше.
Що виявилося найскладнішим саме в Києві: логістика, технічна реалізація, команда чи щось інше?
Ми ще в процесі реалізації, але вже зараз можна сказати, що найбільшим викликом стало страхування від військових ризиків. Виставка дороговартісна, і далеко не всі страхові компанії були готові покривати цей ризик у повному обсязі. Але без цього проєкт просто не відбувся б.
Усе інше — логістика, технічна реалізація, робота з персоналом — це ті самі виклики, з якими стикається будь-який український бізнес.
Який момент у підготовці зараз є найбільш стресовим або критичним?
Це рівень невизначеності. У нас завжди "за столом сидить чорний лебідь" — ми не знаємо, що буде завтра. Це тримає всю команду в постійному тонусі.
Усе інше — прораховано: ми проводили дослідження, аналізували, тому маємо певний рівень впевненості. Але зовнішні фактори — війна, нестабільність, ціни на паливо — можуть у будь-який момент багато що змінити.
Який вигляд мають залаштунки цієї виставки? Скільки людей працює над нею? Хто ці люди?
Це велика міжнародна команда. Є і PR-спеціалісти, і технічна команда, і логісти, і продюсери. Частина команди — міжнародна, значна частина наших партнерів — із Польщі. Частина їхньої команди приїде в Україну — за що ми їм дуже вдячні.
Наша команда також частково розподілена по Україні, і це переважно люди, з якими ми вже працювали раніше. Ми фактично збирали команду заново, і близько 95% людей із задоволенням відгукнулися на можливість знову долучитися до великого проєкту в Києві.
Загалом у різних форматах над проєктом працює близько сотні людей.
У яких країнах ця виставка мала найбільший успіх?
Це повноцінний міжнародний проєкт. Виставка проходила у Лос-Анджелесі, Берліні, Лондоні, Амстердамі та десятках інший міст. І, звісно що, має великий попит і на батьківщині Ван Гога.
Про які масштаби йдеться? Скільки відвідувачів вона збирала?
Ми не маємо точних цифр, але йдеться точно про сотні тисяч відвідувачів. У деяких локаціях відвідуваність сягала пів мільйона глядачів. Тобто проєкт уже підтверджений міжнародною аудиторією, і в Києві ми пропонуємо той самий рівень якості.
Які очікування від Києва і що вже говорять про виставку відвідувачі?
Загалом ми розраховуємо на понад 100 тисяч відвідувачів. Для нас це важлива мета, але водночас ми прагнемо створити змістовний і корисний проєкт — як для аудиторії, так і для індустрії. Показати, що галузь працює й має попит.
Можемо сказати, що кияни демонструють дуже сильний інтерес до виставки. Люди діляться враженнями, розповідають про своє захоплення таким інтерактивним форматом. Для нас це вже успіх, адже за цим стоять роки перемовин і складної роботи. Ми раді, що ця подія відбулася.
Читай також: Золото Гетьманщини, Едем і спогади про Чорнобиль: 10 виставок травня, які чекають на тебе
