5 фактів про День Соборності, які має знати кожен українець
Фото: Getty Images
Щороку 22 січня ми відзначаємо одне з найважливіших державних свят — День Соборності України. Розповідаємо, в чому суть цієї дати, яка її історія, чим соборність відрізняється від незалежності — та чому вона така важлива для українців.
1. Що саме святкуємо
День Соборності відзначають із 1999 року на честь проголошення Акта злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Ця подія відбулася 22 січня 1919 року та ознаменувала об'єднання двох українських держав (за рік до цього, 22 січня 1918 року, був проголошений IV Універсал УЦР про повну незалежність України).
День проголошення Акта злуки видався погідним і злегка морозним. На честь урочистої події чи не весь Київ був прикрашений синьо-жовтими прапорами та гербами, а в церквах правили святкові богослужіння. Головні урочистості відбувалися на Софійській площі, де зібралась величезна кількість народу.
Урочиста церемонія проголошення Акта злуки розпочалася рівно опівдні. На масовому вічі посол ЗУНР зачитав грамоту "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" та передав її голові Директорії УНР Володимиру Винниченку.
А потім перед натовпом урочисто зачитали Універсал Директорії:
Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка.
Тоді єдина Українська держава проіснувала не довго. Вже за кілька років росія (вже не імперська, а комуністична) розв'язала криваву війну, щоб знову насильно приєднати до себе землі, які до цього входили до складу УНР. А після Другої світової війни СРСР остаточно поглинув і Західну Україну.
2. Соборність та незалежність
Чому ми взагалі святкуємо День Соборності та День Незалежності окремо, якщо обидва поняття означають приблизно одне й те саме — відновлення Української державності? Насправді ідея соборності полягала не лише у тому, щоб Україна стала незалежною державою, а й у тому, щоб ця держава об'єднала українські землі, поділені між сусідніми імперіями.
Свого часу це намагалися зробити гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко та Пилип Орлик. Після падіння Російської та Австро-Угорської імперій такий шанс з'явився знову, і ним скористались УНР та ЗУНР, а сучасна Україна виникла на уламках СРСР. Та росія й дотепер ніяк не заспокоїться і вкотре намагається відірвати шматок наших територій.
3. "Живий ланцюг"
Перший і наймасовіший "Живий ланцюг Соборності" українці утворили 21 січня 1990 року. За різними оцінками, в акції взяли участь від пів мільйона до трьох мільйонів людей, а ланцюг простягнувся від Києва до Івано-Франківська та Стрия.
У 2000-х, коли День Соборності визнали державним святом, "живі ланцюги" стали одним із його атрибутів. Кілька разів їх утворювали на київському мосту Патона, символічно об'єднуючи правий та лівий береги Дніпра. Звісно, акції проводили не тільки в Києві, а й у багатьох інших містах. А у 2022 році в ланцюг стали навіть українські полярники в Антарктиді та ще й запросили до нього колег із Франції. Під час повномасштабної війни "живі ланцюги" українці утворювали, зокрема, в Канаді та Чехії.
4. Перше офіційне святкування
Вперше День Соборності на офіційному рівні відзначили не в 1999 році, а за 60 років до того — у 1939-му. Звісно, за радянських часів усі свята, хоч би якось пов'язані з ідеєю незалежної України, були під забороною. Але це стосувалося лише територій під контролем радянської влади. Місто Хуст, де відбулося гуляння, у той час було столицею Карпатської України — автономної республіки у складі Чехословаччини. Відзначити 20-річчя Соборності з'їхалися близько 30 тисяч українців з усієї автономії, і святкували вони з неабияким розмахом.
Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! — писав журналіст Василь Ґренджи-Донський.
5. Спроба перейменувати свято
За часів свого президентства, у 2011 році, Віктор Янукович вирішив об'єднати День Соборності з іншим святом — Днем Свободи, який тоді відзначали 22 листопада на честь Помаранчевої революції. Фактично своїм указом він скасував ці два свята та створив нове — День Соборності та Свободи, яке відзначали 22 січня. Таке рішення (як і взагалі багато рішень Януковича) викликало критику з боку опозиційних політиків та значної частини українського суспільства, які назвали дії президента-зрадника "обмеженням рівня свободи".
Після Революції Гідності та втечі Януковича його наступник Петро Порошенко у 2014 році відновив День Соборності, а замість Дня Свободи запровадив День Гідності та Свободи.
