"Ми намагаємося створити маленький портал до Криму": як кримськотатарська спільнота об'єднується в Києві
Фото: instagram/umerova_ayshe
26 червня відзначають День кримськотатарського прапора — свято, яке символізує єдність кримськотатарського народу, зв'язок поколінь та боротьбу за свободу і право на самовизначення.
Після окупації Криму тисячі кримських татар були змушені залишити свої домівки. Для багатьох із них Київ став місцем, де продовжують розвиватися культурні проєкти й спільноти, що об'єднують людей навколо спільної пам'яті, культури та надії на повернення додому.
"ТиКиїв" зібрав історії та ініціативи, які допомагають кримським татарам зберігати зв'язок із рідним півостровом.
Значення прапора
На блакитному полотнищі кримськотатарського прапору зображено золоту тарак-тамгу — родовий знак династії Ґераїв, що колись правила Кримом. У різні періоди історії тамгу зображали на монетах і печатках Кримського ханства, а у XX столітті вона стала національним символом кримськотатарського народу.
Сьогодні блакитний прапор із золотою тамгою залишається символом боротьби за право жити на рідній землі, зберігати власну культуру та відстоювати права одного з корінних народів України.
Для Айше Умерової, комунікаційної менеджерки Меджлісу кримськотатарського народу та співзасновниці жіночої ініціативи Qadın Divanı, цей символ має особисте значення. Вона родом із Бахчисарая і вже п'ять років не була вдома. Айше каже, що прапор об'єднує кримських татар у різних країнах світу та допомагає зберігати відчуття належності до свого народу навіть далеко від Криму.
"Кримськотатарський національний прапор для мене — це значно більше, ніж символ. Це знак нашої єдності, нашої історії та нашої незламності. Для багатьох із нас він став символом дому, який у нас забрали, але який продовжує жити в наших серцях.
Особливо гостро це відчувається зараз, коли Крим залишається під російською окупацією. Прапор нагадує нам про право бути господарями на своїй землі, про боротьбу наших предків і про нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Для мене це також символ надії. Надії на те, що одного дня він знову майорітиме над вільним українським Кримом", — розповідає Айше Умерова.
Як з'явилися ініціативи Saba Qavesi та Qadın Divanı
Туга за домом стала для Айше Умерової поштовхом до створення нових просторів для об'єднання кримськотатарської громади в Києві.
"Виникла потреба створювати в Києві простори, де кримські татари та наші друзі могли б збиратися разом. Простори, де можна відчути атмосферу Криму, говорити про нього, знайомити з ним інших, згадувати минуле та створювати нові спогади", — розповідає вона.
Так восени 2024 року з'явився проєкт Saba Qavesi ("Ранкова кава"), який розпочався з невеликої зустрічі-прослуховування старих кримськотатарських вінілових платівок з колекції Айше. Згодом ініціатива перетворилася на місце регулярних зустрічей в київському просторі Squat17b.
У межах проєкту проводили концерти, святкували народні свята, організовували кінопокази, виставки, літературні та мистецькі дискусії, говорили про спротив російській окупації Криму та сучасну кримськотатарську культуру.
Навесні 2025 року з численних розмов між кримськотатарськими жінками народилася ще одна ініціатива — жіноча громадська організація Qadın Divani, що в перекладі з кримськотатарської означає "Жіноча рада".
"На початку цього шляху з нами була Левіза Джелялова, яка є дружиною Посла України в Туреччині. Сьогодні офіційно Qadın Divani представляємо ми з моєю колегою Ельвірою Еміровою. Водночас усі, хто долучається до наших подій, стають невіддільною частиною цієї спільноти", — каже Айше Умерова.
За її словами, ініціативу створювали як простір підтримки, взаємодопомоги та збереження кримськотатарської ідентичності в умовах вимушеної відірваності від Батьківщини, життя у великому місті та повномасштабної війни.
Учасниці спільноти регулярно зустрічаються на екскурсіях, виставках, творчих подіях та під час підготовки до національних свят. Разом готуються до святкування Курбан-байраму, Дня кримськотатарського прапора та Міжнародного дня корінних народів світу. А також особливу увагу приділяють родинам зниклих безвісти, загиблих захисників і політв'язнів.
Однією з найважливіших частин роботи Айше називає спільнотворення.
Напередодні свят ми разом із жінками готуємо традиційні солодощі для благодійних ярмарків, створюємо декорації, натхненні кримськотатарською культурою. Саме в такі моменти особливо відчувається атмосфера великої кримської родини, до якої ми всі звикли з дитинства, — розповідає вона.
Нині одним із головних напрямів роботи Qadın Divani є арттерапевтичний проєкт "Кримотерапія", який реалізують за підтримки Фонду національного добробуту Криму.
Проєкт створили для жінок і дітей, які пережили вимушене переселення, війну або мають близьких серед військовослужбовців, полонених, поранених чи загиблих захисників України. Через творчі практики учасниці знайомляться з кримськотатарською культурою, відновлюють зв'язок зі своєю спадщиною та знаходять підтримку в спільноті.
У межах проєкту вже провели серію тематичних майстер-класів. Учасниці працювали з традиційним орнаментом Орнек, створювали вітражний розпис, оздоблювали кримськотатарський головний убір фес та декорували крафтове печиво національними мотивами.
"Кожна наша подія супроводжується кримськотатарською музикою, традиційними частуваннями та елементами національного декору. Ми часто жартуємо, що намагаємося створити маленький портал до Криму — і, здається, нам це вдається", — каже Айше.
Де в Києві можна більше дізнатися про Крим і кримськотатарську культуру
У столиці та по всій Україні працюють десятки ініціатив, які займаються культурними проєктами, підтримкою громади, правозахисною діяльністю та популяризацією кримськотатарської спадщини.
- Представництво Президента в Автономній Республіці Крим. Державний орган, який представляє інтереси президента щодо питань Криму. Представництво працює над захистом прав громадян України з тимчасово окупованого півострова, підтримкою зв'язків із Кримом, питаннями деокупації та реінтеграції території.
- Меджліс кримськотатарського народу. Єдиний вищий повноважний представницько-виконавчий орган кримськотатарського народу. Саме Меджліс багато років координує громадське та політичне життя кримських татар, бере участь у формуванні державної політики щодо Криму та привертає увагу до порушень прав людини.
- Кримський дім. Один із головних центрів кримського культурного життя в Києві. Кримський дім працює у культурному, освітньому та правозахисному напрямках. Тут проводять виставки, лекції, кінопокази, дискусії та мистецькі події, присвячені Криму, його історії та сучасності.
- Кримськотатарський Ресурсний Центр. Громадська організація, яка займається захистом прав кримськотатарського народу, питаннями деокупації Криму та документуванням порушень прав людини на півострові. Команда Центру також працює над збереженням кримськотатарської ідентичності та інформуванням про життя Криму в умовах окупації.
- Громадська організація "АЛЄМ" . "АЛЄМ" — громадська організація, яка працює над популяризацією культури кримських татар та збереженням нематеріальної спадщини. Серед напрямів роботи — підтримка традицій, розвиток культурних проєктів та популяризація орнаменту Орьнек і традиційної кухні кримських татар.
Як долучитися до святкування Дня кримськотатарського прапора
Кримськотатарська спільнота та друзі Криму зберуться сьогодні, 26 червня, на території Національного музею народної архітектури та побуту України, щоб відзначити День кримськотатарського прапора. Святкування розпочнеться о 16:00. Вхід вільний, але для участі необхідно зареєструватися.
Цьогоріч виповнюється 35 років від початку роботи Другого Курултаю кримськотатарського народу — історичної події, яка стала важливим етапом відновлення національного самоврядування після десятиліть депортації та боротьби за повернення на Батьківщину.
Для гостей підготували концертну програму, ярмарок кримськотатарських майстрів, фудкорт із традиційними стравами та кавою на піску, дитячу зону й творчі майстер-класи в межах проєкту "Кримотерапія".
Під час заходу в Пирогові також планують закласти перший будинок майбутньої експозиції "Кримськотатарська садиба". Вона стане частиною музейного комплексу та знайомитиме відвідувачів із культурною спадщиною кримськотатарського народу.
Айше Умерова називає цей день одним із найважливіших у році:
Це день, коли ми особливо гостро відчуваємо свою єдність і згадуємо, що Крим залишається нашим домом, куди ми обов'язково повернемося.
