"Наступного дня мене звільнили. Одним днем": як квір-людей дискримінують на ринку праці

"Наступного дня мене звільнили. Одним днем": як квір-людей дискримінують на ринку праці Фото: Facebook-сторінка KyivPride

У 2025 році українська квір-спільнота продовжує боротися за свої права, зокрема й на ринку праці. Моральне й фізичне цькування, недоступність соцпакетів, бюрократичні утиски, байдужість роботодавців — ці та інші бар'єри не дають багатьом представникам ЛГБТІК+ повноцінно реалізувати професійний потенціал. Невтішність ситуації підкреслюється загальною статистикою: за даними мережі моніторингу Центру "Наш світ", торік рівень гомо- і трансфобної агресії в Україні збільшився вдвічі. 

До Місяця прайду редакція "ТиКиїв" зібрала історії, які доводять: дискримінація квір-людей на ринку праці — реальна й болюча проблема, а мовчання потерпілих лише підкреслює її глибину.

Також ми поспілкувалися з правозахисним ЛГБТ-центром "Наш світ" про те, як агресія в робочому середовищі впливає на життя квір-людей і як представникам ЛГБТІК+ відстояти свої права.

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

Чому дискримінація на роботі — особливо травматична

Хоча сфера зайнятості не є головним осередком дискримінації ЛГБТІК+, наслідки цькування з боку колег і керівництва є особливо руйнівними.

"У трудовому чи навчальному середовищі людина проводить майже третину свого життя, і від того, яка там буде атмосфера, залежить її психологічний стан. На жаль, гомосексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність доволі складно приховати в трудовому колективі, навіть якщо людина не виглядає як стереотипні гей чи лесбійка. Рано чи пізно колектив про це дізнається, і далі події можуть розвиватися по-різному — все залежить від ступеня толерантності та загального розвитку колег і керівництва", — зауважує Олександр Зінченков, координатор моніторингової мережі та надання правової допомоги в ЛГБТ-центрі "Наш світ".

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

Фізичне насильство

Якщо колектив, у якому працює квір-людина, не вирізняється толерантністю, навколо потерпілого створюється токсична атмосфера, яка часто призводить до звільнення. За словами Олександра Зінченкова, дискримінація здебільшого проявляється у психологічному пресингу та правових утисках, але інколи трапляються й випадки фізичного насильства.

Восени минулого року в Житомирі начальник побив та вигнав з роботи молодого працівника складу, не виплативши йому гроші. Це сталося після того, як керівник випадково дізнався про гомосексуальність хлопця. Супутня проблема полягала в тому, що потерпілий не був офіційно працевлаштований. Тобто формально він на складі взагалі не працював, — розповідає Олександр Зінченков про один із випадків, що був зафіксований Центром "Наш світ".

Неофіційне працевлаштування "розв'язує руки" дискримінаторам: потерпілому значно складніше захистити свої права, якщо його робота не зафіксована документально. Через бюрократичні формальності найбільше страждають трансгендерні люди. Оскільки змінена зовнішність часто не збігається з фотографією в паспорті, трансгендерній особі важко влаштуватися на кваліфіковану посаду — доводиться працювати на низькооплачуваних і тимчасових роботах.

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

Сексуальне домагання — ще одна форма дискримінації квір-людей на ринку праці, яку зафіксували правозахисники Центру "Наш світ":

Минулого року охоронниця одного з мережевих супермаркетів зазнала сексуальних домагань із боку начальника охорони, який таким чином намагався "виправити" її орієнтацію, — згадує Олександр Зінченков.

Психологічний булінг

Найпоширенішими формами дискримінації представників ЛГБТІК+ у робочому середовищі лишаються психологічне цькування та обмеження прав. Квір-люди стикаються з приниженням, знеціненням виконаної роботи, зниженням заробітної плати, неможливістю кар'єрного зростання, невиправданим звільненням. Хоча Кодекс законів про працю забороняє будь-які прояви дискримінації, у реальності, на жаль, упередженість часто бере гору над порядністю.  

Хлопець-гей працював в одній фірмі й товаришував із дівчиною-колегою, яка знала про його орієнтацію і дуже толерантно до цього ставилася. Але, коли в компанії постало питання про скорочення штату, і дівчина підпала під звільнення, вона пішла до директора і влаштувала справжню істерику: "Чому звільняють мене, а не того пі****са?!" Хлопця звільнили, — розповідає правозахисник Центру "Наш світ".

Психологічний пресинг може бути завуальованим і носити легкий характер, але інколи навіть погляду чи "невинного" жарту достатньо, щоб змусити працівника почуватися некомфортно під час виконання своєї роботи. 

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

"Було видно, що я цим людям не подобаюся"

Аякс — трансгендерний чоловік. Через свою ідентичність двадцятирічному хлопцю неодноразово доводилося стикатися з нерозумінням і напругою під час спілкування з колегами. 

"Одного разу я підпрацьовував ранером у ресторані в центрі Києва. Я — трансчоловік, а подруга, яку я тоді заміняв, сказала персоналу, що прийде хлопець. Я не сильно маскулінний, радше андрогінний, тому інколи мене плутають із жінкою. 

Коли я прийшов до ресторану, одна дівчина одразу якось дивно закотила очі та сказала: "Ти ж говорила, що буде хлопець, а це хто?" Довелося пояснювати. Дехто питав, дівчина я чи хлопець, і чому я такий. Інші посміювалися, мовляв, я якийсь "ні туди ні сюди". Декілька разів звернулися до мене "воно". Прямо ніхто не проявляв неповаги, але часом відчувалося, що їм незручно і важко правильно звертатись", — ділиться хлопець.

Одного разу Аяксу без конкретної причини відмовили у працевлаштуванні:

"Це сталося в іншому ресторані — подруга запропонувала підробіток на аналогічній посаді. Коли я прийшов до закладу і представився, реакція на мене була пасивно-агресивною — у форматі "мовчки засуджую". Було видно, що я цим людям не подобаюся. На мою адресу лунали запитання: хто я за статтю і "що між ногами". Мені показали заклад і повідомили, що про стажування домовимося додатково.

Я прочекав тиждень замість узгоджених двох днів, а потім не витримав. У закладі відповіли просто: "Ми довго думали й обрали кращого працівника, вибачте". Але ж я не проходив стажування, взагалі нічого! Пізніше подруга розповіла, що в тому ресторані доволі гомо- і трансфобний колектив, тому мене могли не взяти через ідентичність і надто неформальну зовнішність".

Попри труднощі, хлопець рішуче дивиться у майбутнє, не втрачаючи віру в людяність.  

"Заради справедливості скажу, що на роботах мені здебільшого щастило — люди траплялися хороші. Утім, дивні реакції та незручні питання також були. Думаю, більшість людей запитує через незнання, хоча є і ті, хто звертається, щоб потім рофлити (насміхатися, — ред.). Як показав мій досвід, у працевлаштуванні можуть відмовити через ідентичність, тому не знаю, як я буду подаватися на серйознішу посаду. Але спробуємо".  

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

"Це були не просто жарти, а системне знущання"

Євгеній Маслов — відкритий гей, який постраждав від цькування під час роботи офіціантом і був звільнений через вороже ставлення з боку керівництва. 

"Я працював офіціантом у кафе KRENDEL. Робив свою роботу добре — жодних претензій до мене не було. Але як тільки вони дізналися, що я гей, усе різко змінилося. Адміністрація прямо запитала мене про орієнтацію, і, коли я чесно відповів, почала "жартувати". Спочатку я не надавав цьому значення, але скоро стало зрозуміло, що це не просто жарти, а системне знущання. І якщо від колег я ще міг якось відгородитися, то від керівництва — ні. 

Колеги почали застосовувати до мене гомофобні слова: "заднєпріводний", "етот", "гліномєс". Я працював у різних закладах і звик до різних ситуацій. Якщо людина поводиться агресивно чи зверхньо, я просто ігнорую її та зосереджуюся на роботі. Але цього разу це не допомогло: деякі колеги вирішили, що можуть дозволити собі все. Дійшло до того, що вони у свій вихідний спеціально прийшли до закладу зі своїми друзями, щоб познущатися з мене. Одна з офіціанток попросила хлопців із компанії підморгувати мені, слати повітряні поцілунки. А коли я працював з іншими гостями, вони підійшли й почали засовувати мені під одяг монетки — типу "на чай".

Коли Євгеній звернувся по допомогу до адміністратора закладу, той проявив лише цинізм і байдужість.

"Я пояснив ситуацію, а у відповідь почув: "Не бери до уваги, просто працюй далі". Я наполягав, аби хоч щось зробили. Лише через годину з колегою, яка привела цю компанію, поговорили. Але як поговорили? Адмін тільки сказав їй: "Просто не чіпай його, він мені мозок цим виносить. Ми його і так виперли, завтра його вже не буде". 

Тобто керівництво не просто спустило все на гальмах, а цілком підтримало агресорів. Вони спершу самі відпускали ганебні жарти, ігнорували мої скарги, а потім просто вирішили мене позбутися, щоб "не псувати атмосферу".  

Наступного дня мене звільнили. Одним днем. Я запитав, чи є претензії до моєї роботи — нічого конкретного мені не сказали".  

Байдужість керівників

Відповідальність за дискримінацію на робочому місці повністю лежить на керівниках. Саме вони повинні підтримувати в колективі здоровий психологічний клімат, формуючи відповідну корпоративну культуру. На жаль, в Україні більшість компаній оминають стороною політику толерантності. Про це, зокрема, свідчить дослідження від сервісу з пошуку роботи Work.ua. За результатами опитування, 60% вітчизняних компаній навіть не замислюються про створення робочого простору, дружнього до ЛГБТІК+. Ще 13% опитаних роботодавців кажуть, що толерантність до квір-ком'юніті суперечить їхній корпоративній культурі.

Про низький рівень обізнаності української бізнес-спільноти щодо принципів недискримінації свідчить і дослідження Індексу корпоративної рівності, ініційоване ГО "Точка опори ЮА". Минулого року серед опитаних 106 компаній лише три отримали найвищі бали Індексу — політика цих підприємств повністю відповідала ідеям корпоративної рівності. 

Дискримінація за гендерною ідентичністю та сексуальною орієнтацією — проблема не лише гуманістична, а й економічна. Компанії, чий рекрутинг базується на упередженості до квір-людей, ризикують втратити цінних кадрів — професіоналів своєї справи. До того ж токсична корпоративна політика гальмує вихід компаній на міжнародний ринок, де толерантність у робочому середовищі давно стала нормою. 

Фото: Unsplash

Як представникам ЛГБТІК+ захистити свої права

Правозахисник Олександр Зінченков радить потерпілим збирати якомога більше свідчень дискримінації. Це можуть бути аудіо- чи відеозаписи розмов, письмові свідчення дружньо налаштованих колег, офіційні документи. Із зібраними доказами варто подати цивільний позов до суду. У разі фізичного насильства чи сексуальних домагань — написати заяву до поліції. Також експерт рекомендує попередньо проконсультуватися з юристом, який надасть кваліфіковану оцінку ситуації.

Але варто зауважити, що хоча Кодекс законів про працю містить пряму заборону дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, а Цивільно-процесуальний кодекс покладає тягар доказування на роботодавця, відстояти свої права буде вкрай складно, — відзначає Олександр Зінченков. 

У 2022 році в Україні прийняли закон щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню). Згідно із новими правилами, вчинення дискримінації тягне за собою адміністративну відповідальність: кривдника карають штрафом або громадськими роботами. Утім, на практиці закон застосовується рідко та носить радше декларативний характер. За словами юристки ГО "Трудові ініціативи" Аліни Антоненко, одна з причин недієвості полягає у суспільній свідомості, в якій досі домінує упереджене ставлення до квір-людей. Багато дискримінованих не звертаються по правову допомогу через небажання розкривати свою гендерну ідентичність чи сексуальну орієнтацію. 

Фото: Facebook-сторінка KyivPride

Хоча квір-проблематика говорить про болі окремої спільноти, вона апелює до загальнолюдських цінностей — добра, поваги, розуміння, прийняття інакшості. Прояви людяності об'єднують людей у сильне й гідне суспільство — саме цього ми потребуємо в найважчі часи, чи не так?

Читай також: Художник Олексій Сай: "Наша "Чорна хмара" — це попередження світу: "Готуйтесь, вже припливло!"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

На Київщині відновили будинок, що був сильно пошкоджений обстрілами у 2022 році: фото - 412x412
Новини

Veronika Kireeva

На Київщині відновили будинок, що був сильно пошкоджений обстрілами у 2022 році: фото

Розбираємо стиль українських артистів: Jerry Heil, Mélovin і Юлія Саніна - 412x412
Стильний

Редакція "ТиКиїв"

Розбираємо стиль українських артистів: Jerry Heil, Mélovin і Юлія Саніна

На Майдані Незалежності перенесли зупинку громадського транспорту - 412x412
Новини

Татьяна Трифонова

На Майдані Незалежності перенесли зупинку громадського транспорту

До Дня Конституції у Києві проведуть безплатні екскурсії містом: як потрапити - 412x412
Новини

Veronika Kireeva

До Дня Конституції у Києві проведуть безплатні екскурсії містом: як потрапити

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації