"Пам’ятаю важливі події у житті крізь призму мігрені": історії жінок, які подолали хронічні головні болі

Фото: Freepik

За даними ВООЗ, мігрень є одним із 20 захворювань, які найбільше обмежують життєдіяльність людини. Мігрень — не просто головний біль. Це стан постійного дискомфорту та потужних нападів, які значно погіршують якість життя та обмежують працездатність.  

Марія Маслій та Леся Кушнір поділилися власними історіями життя з мігренню та розповіли про успішний досвід подолання хронічного болю за допомогою сучасних препаратів.  

Сучасній науці досі невідомі підходи, які могли б повністю лікувати мігрені. Утім, віднедавна з'явився метод, який допомагає досягнути стійкого, довготривалого полегшення болю. З 2019 року на фармацевтичному ринку існує новий клас препаратів — інгібітори CGRP. Ці препарати блокують виділення пептиду CGRP — білку, що відіграє ключову роль у мігреневих нападах.

Саме про досвід приймання таких препаратів розповідають героїні нашого матеріалу.

"Ти весь час відчуваєш гострий дискомфорт"

Марія Маслій страждає на мігрені з самого дитинства — перші напади пам'ятає з 9-10 років. Жінка пройшла довгий шлях пошуку дієвого методу лікування та зрештою познайомилася з
CGRP-інгібіторами, які ось уже декілька років допомагають успішно стримувати недуг. 

Це завжди був дуже гострий біль з одного боку голови, який заходить на око, а також надмірна чутливість до світла, будь-яких різких запахів, перепадів температури, сонця. Мігрень завжди супроводжувала будь-яку іншу хворобу, як-от застуда чи отруєння, і з часом тригерів ставало все більше — це могли бути запах диму, алкоголь, втома, стрес — загалом, більшість речей, які відбуваються з людиною, могли стати причиною болю.

Звісно, від цього страждає психоемоційний стан. З іншого боку, мігрені навчили мене досить ефективно працювати, адже я ніколи не знаю, коли станеться черговий напад, і час на продуктивність дуже обмежений.

Я навчилася якось жити з мігренями. Пила багато знеболювальних щодня протягом багатьох років — як
триптани, так і слабші препарати, які приймала під час виникнення мінімальних симптомів. Це таке відчуття, коли болю ще немає, але ти точно знаєш, що він наближається. 

У ці моменти неможливо відчувати щастя, важко знаходити енергію… Але життя продовжувалося. У мене був активний період у бізнесі, коли
я мала дуже насичений графік і змушена була влаштовувати публічні виступи та зустрічі, просто ігноруючи біль. А потім приходити й падати з ніг.

Загалом це жахливе життя. Ти весь час відчуваєш гострий дискомфорт, який обмежує нормальне існування. Обмежує настільки, що я не уявляю, як можна працювати стандартні робочі години.  

У 2022 році, на фоні стресу та переїзду, мій стан значно погіршився. До звичних симптомів додалася блювота, яка могла тривати протягом кількох днів декілька разів на місяць. Спершу я думала, що це якесь отруєння, але лікарі швидко визначили, що це реакція на біль. 

Я почала лікування за європейським протоколом одним із перших препаратів, у якому є антидепресанти. Від них я почала краще спати, але це ніяк не вплинуло на біль. Далі був Топамакс та інші препарати, які не допомагали, або допомагали на короткий період. Від деяких були дуже важкі побічні ефекти — відсутність апетиту, зниження ваги, нудота, відчуття, наче ти під наркотиками, абсолютна неможливість думати. Це дуже виснажливий шлях, який тривав півтора року. Також я пробувала стимуляцію трійчастого нерва за допомогою спеціальних девайсів, як-от Cefaly.

До того ж я протягом багатьох років приймала умовний Цитрамон, і в мене розвинувся так званий medication overuse. Коли біль виникає як реакція на відсутність знеболювального. 

Зрештою я прийшла до останнього типу препаратів, який є найдорожчим і розроблений спеціально від мігрені. Це група CGRP-інгібіторів, в моєму випадку — Аджові. Я робила ін'єкції раз на місяць, і мігрені зникли. 16 днів повного пекла перетворилися на 2-3 дні м'якої мігрені, від якої допомагають класичні знеболювальні триптани.

Зараз мене перевели на інший препарат цієї групи — таблетки Aquipta, які я приймаю щодня замість ін'єкцій за нідерландським протоколом. Він доволі дорогий — близько 500 євро на місяць. Утім, для мене цей підхід виявився дуже ефективним. 

Дуже хотілося б, щоб люди, які страждають на мігрені, мали доступ до інформації про препарати, розроблені саме для профілактики мігреней, а не лише знеболювання. Протягом життя я перепробувала безліч методів лікування, і мені дуже шкода, що я так пізно знайшла той, що допомагає. Також раджу читати Migraine World Summit — тут є багато науково обґрунтованої інформації.

"Голова могла боліти сім і більше днів поспіль"

Леся Кушнір знайома з мігренями близько тридцяти років. У своєму Telegram-блозі вона детально розповідає про власний досвід життя з хронічними болями та лікування інгібіторами CGRP. 

Перші приступи почались ще в початковій школі. Одразу було зрозуміло, що це мігрень, оскільки моя мама страждала від сильних приступів, скільки себе пам'ятаю, а отже це "щастя" передалось мені генетично. У 1990-х ми ще нічого не знали про триптани, тому пили цитрамон і випадали на кілька діб в очікуванні, поки напад стихне. Мама обійшла десятки лікарів — традиційних і ні. На одному з таких сеансів мануальний терапевт крутанув їй голову і в неї на кілька хвилин зупинилось серце. 

Згодом ще було багато лікарів та аналізів: МРТ, УЗД судин, електроенцефалографія тощо. Результати всіх цих беззмістовних при класичній мігрені досліджень показували варіанти норми, і лікарі лише розводили руками, пояснюючи, що мігрень — хвороба невивчена і максимум, на що можна розраховувати, це навчитися до неї пристосуватися. Одна лікарка з Феофанії, коли я прийшла до неї в 16 років на прийом, цинічно пожартувала, що "с клімаксом пройдьот".

До початку прийомів Аджові голова в мене боліла близько 9-15 днів на місяць. Іноді це були страшні приступи з аурою, блювотою і повним випадінням з реальності, частіше — просто фонова мігрень, яку я гасила таблетками на ранній стадії. 

Майже всі важливі події у своєму житті я пам'ятаю крізь призму мігрені, навіть власне весілля. Після того як я дізналася про існування триптанів років 20 тому, пила їх кілограмами, а мій середньостатистичний рік з ним можна було описати ось такою інсталяцією з Антимігрена.

Що спричиняло напади? Та будь-що. Стрес, зміна погоди, тиск, ПМС, менструація, алкоголь, недосип, пересип, спека, переохолодження, шум, гучні звуки, перевтома, кріпатура, погані новини, хороші новини — цей список можна продовжувати нескінченно. Часто біль починався вночі під час сну, і я прокидалася вже з мігренню.

Я пробувала голкотерапію, марихуану і, напевне, все, про що ви можете тільки подумати. Ніколи не виходила з дому без Антимігрену і завжди знала, скільки таблеток залишилося в аптечці.  

У випадках, коли мігрень не просто класична, а голова болить ще ззаду або "по колу", Антимігрен я міксувала зі Спазмалгоном. Біль у будь-якій частині голови, шиї або навіть спини завжди закінчувався класичною мігренню. Голова могла боліти сім і більше днів поспіль. Навіть не хочу знати, що про все це думає моя печінка.

Десь три роки тому я дізналася, що в Україні нарешті з'явився препарат, який може мені допомогти — Аджові (активна речовина — фреманезумаб).

Результат я відчула вже після першого місяця — життя поділилося на до і після. Я колю Аджові вже близько двох з половиною років. У травні минулого року голова боліла 22 дні. Після того як вколола Аджові, біль тривав близько чотирьох днів, і це здебільшого були легкі напади.

Спершу думала, що цей препарат треба приймати лише рік, після чого настане зцілення. Я вирішила поекспериментувати й зробила паузу. Через два тижні після пропуску чергової ін'єкції біль повернувся. Тому я продовжила прийом і записалася до лікаря-невролога, який підтвердив мої думки про те, що Аджові треба приймати доти, доки болить голова. Тому я продовжую робити ін'єкції — вони допомагають мені жити, хоча це й дорого. 

Один укол Аджові коштує близько 18 тисяч гривень, але зараз діє програма, в межах якої за цю суму можна придбати дві дози. Скільки діятиме програма — невідомо, є ризик, що в будь-який момент її можуть скасувати. Препарат доступний в українських аптеках, але для того, щоб купувати його зі знижкою, потрібно мати номер учасника програми. Я його отримала завдяки своєму неврологу — він дав контакт представника, який включив мене у програму.

Коли в тебе болить голова пів місяця, а то й більше, це вже питання якості життя та певною мірою інвалідність. Людям з мігренню, яких я знаю, допомагає Аджові або його аналоги. Тому це класний препарат, я ним дуже задоволена.   

Тим, хто страждає на мігрені, я б радила звертатися до хороших спеціалістів. Треба проходити обстеження, адже причини у всіх різні. У моєму випадку це генетична проблема. Я маю трьох дітей, і в доньки вже зараз болить голова. Невролог каже, що є шанс, що біль не переросте у хронічні мігрені, якщо стежити за харчуванням, режимом тощо. 

А дорослим варто з'ясовувати причини та прислухатися до організму. Усі ми, люди з мігренню, дуже уважні до себе. Ти стаєш чутливим, мусиш все планувати та багато чого уникати. Це життя з обмеженнями, але в кожного свій хрест. У нас такий.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter