Кіно на ВДНГ. Тут працював Президент України, ховали Сталіна та зустрічалися шпигуни

Кіно на ВДНГ. Тут працював Президент України, ховали Сталіна та зустрічалися шпигуни Колаж: "ТиКиїв"

Нещодавно ми писали про фільми, які знімали на території Київського політехнічного інституту. Наступний за популярністю кіномайданчик у Києві — ВДНГ — Національний комплекс "Експоцентр України" (колишня Виставка досягнень народного господарства). Здебільшого про нього згадують, коли потрібно зімітувати часи Радянського Союзу. Що тут фільмували?

"Смерть Сталіна"

Фото: кадр з фільму "Смерть Сталіна" 

Блискуча сатирична британсько-французька стрічка, яку, звісно ж, заборонили до показу в росії, розповідає про те як Микита Хрущов та військові прибрали владу до своїх рук, скориставшись смертю радянського диктатора Йосипа Сталіна. Так от, саме на ВДНГ знімали масштабні сцени прощання із кривавим вусанем. 

Фото: кадр з фільму "Смерть Сталіна" 

Реальна труна з тілом Сталіна стояла у московській колонній залі Будинку союзів, яку у фільмі чітко відобразив павільйон № 4 (колишній павільйон Сільськогосподарської науки та землеробства).

Фото: кадр з фільму "Смерть Сталіна" 

Його ефектно прикрасили червоною тканиною та зігнали туди величезну масовку, яка переконливо зображала неймовірну скорботу за втратою "дорогого Віссаріоновича".

"Душка"

Фото: кадр з фільму "Душка" 

Кілька сцен для фільму нідерландського режисера Йоса Стеллінга також знімали на ВДНГ. Цього разу зіркою кадру став павільйон № 7 — колишній павільйон Машинобудування та приладобудування, прикрашений скульптурою робітників та інженера.

Фото: Олександр Панченко  

Йому довелося перетворитися на кінотеатр, у якому проходив кінофестиваль, і, куди приїжджали головні герої. А інтер'єри знімали вже на іншій столичній локації — у Київській консерваторії.

Фото: кадр з фільму "Душка" 

Також у кадр потрапив головний фонтан ВДНГ, який на той момент вже кілька років не запускали, проте для кіношників зробили виняток.

У 2023 році на території "Експоцентру України" відновили роботу фонтанів за павільйоном №9 та центрального, вони працюють щовихідних з 11:00 до 20:00.

"Прощальна справа"

Фото: кадр з фільму "Прощальна справа" 

Багато років Київ виступав своєрідним дублером москви (зараз це особливо неприємно). Тобто, коли треба було показати російську столицю, то знімали її в українській. Зазвичай з двох причин. ТАМ — не давали дозвіл на зйомку, а ТУТ — приймали гостинно. Ще й працювати було набагато дешевше. 

Фото: кадр з фільму "Прощальна справа" 

Саме тому у французькому шпигунському трилері "Прощальна справа" Крістіана Коріона московські вулиці знімали на Хрещатику, в Дарниці, біля Національного музею історії України у Другій світовій війні та, звісно ж, на ВДНГ.

Фото: кадр з фільму "Прощальна справа" 

Таємну зустріч шпигунів знімали на головній площі.  Туди задля атмосферності привезли кілька радянських автівок. Традиційно усе завісили червоними прапорами, а стіни павільйонів декорували афішами із зображеннями радянських акторів.

"Райські птахи"

Фото: кадр з фільму "Райські птахи" 

Режисер Роман Балаян постійно вводить у свої стрічки якісь знані київські місцини. "Райські птахи" — не виняток: з Києва фільм починається, ним і закінчується (вулиці знято з висоти пташиного польоту). Але нас цього разу цікавить саме ВДНГ, куди приходять головні герої (двоє молодих хлопців і дівчина). Прямують вони на американську виставку, котру там проводять. І це — стіни павільйону № 2 (колишній павільйон Тваринництва).

Фото: Олександр Панченко  

Вглядаючись у живописні панно колгоспників з вгодованими тваринами, вони, сміючись, обговорюють кого б залюбки приготували і з’їли. Врешті-решт першість за гастрономічними вподобаннями отримало молочне поросятко. До речі, авторка панно —художниця Оксана Грудзинська, відома за керамічними картинами на станції метро "Хрещатик".

Керамічне панно — різновид глиняної плитки, на поверхню якої наносять певний фрагмент малюнка або фотографії. Уклавши всі частини разом на стіну у визначеній послідовності, художник отримує єдину композицію, яка перетворюється на витвір мистецтва.  

"Слуга народу"

Фото: кадр з фільму "Слуга народу" 

Саме тут — на території ВДНГ — постала нова Адміністрація Президента України. Принаймні у кіно... Саме сюди приїжджав на роботу велосипедом персонаж Володимира Зеленського — Василь Голобородько. Це тут він романтично дарував квіти героїні Олени Кравець, яка зіграла Голову Нацбанку та колишню дружину Голобородька, та виходив поговорити із мітингувальниками. 

Фото: кадр зі знімального майданчика фільму "Слуга народу" 

Цікаво, що після завершення зйомок біля головного павільйону (він же — Адміністрація Президента) облаштували невелику фотозону — "Велосипед президента".

Фото: кадр зі знімального майданчика фільму "Слуга народу"   

Для цього майстри компанії veliki.ua суттєво переробили американський круїзер Schwinn — залишили від нього характерну раму, а до неї приварили компоненти інших байків.

Фото: veliki.ua 

Було багато охочих сфотографуватися, але зараз тієї фотозони вже не має — кудись прибрали.

"Джунглі"

Фото: архів Олександр Панченко 

Це — яскравий приклад того як було і як більше ніколи не буде (маємо на увазі проєкти російських кіногруп, які знімали у нас, бо це дешево). Ми б і не згадали цю сумнівну комедію, якби головну роль в ній не зіграла українка Віра Брежнєва — ексучасниця колись неймовірно популярного гурту "ВІА Гра". 

Віра Брежнєва після повномасштабного вторгнення виїхала з Росії, де працювала останні роки. Тепер виступає під псевдонімом VERA, а з 2023 року випускає пісні переважно українською мовою.

Фільм розпочинається зі сцени невдалого знайомства головних героїв, яку знімали саме там — на головній площі ВДНГ, — де пізніше на байку їздитиме герой Зеленського. До речі, свого часу Володимир Олександрович багаторазово знімався із Вірою у спільних кінопроєктах. Наприклад, у франшизі "Кохання у великому місті". Зараз у це якось важко віриться.

"Історія зимового саду"

Фото: Олександр Панченко 

Архітектура ВДНГ варта окремого фільму. Проте на власну стрічку заслужила поки що лише оранжерея (відкрита 1958 року). Режисер "Історії зимового саду" Семен Мозговий з екрана повідав про непросте життя Валентини Вороніної — звичайної жінки, яка 45 років пропрацювала у квітнику, піклуючись про рослини. І робила вона це навіть тоді, коли оранжерея була зачинена й понівечена (відреставрувати її відносно недавно — у 2020-21 роках).

Фото: кадр з фільму "Історія зимового саду" 

Дуже щемливе кіно.

Павільйон квітникарства в епоху змін та руйнування всього радянського виглядає реліктом. "Історія зимового саду" оповідає водночас і про занепад, і про новий старт, і про певний броунівських рух довкола цього павільйону, який поволі втрачає свою історичну цінність, перетворюючись на своєрідну метафору, яку глядач може трактувати на власний розсуд.

Читай також: Альтанки, зона барбекю і прокат велосипедів: на ВДНГ відкрили локації для відпочинку просто неба

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації