Найкращі книги про науку та технології 2025 року за версією The Economist
Фото: колаж "ТиКиїв"
Історія вакцин та майбутнє пандемій, розслідування-викриття Сема Альтмана, біографія вченого, що відкрив структуру ДНК, а також розповіді про полярні експедиції — ці та багато інших тем вибрали редактори журналу The Economist як найактуальніші "для розуміння світу у 2025-му". Книжки, присвячені їм, увійшли до списку найкращих видань року.
Усі книжки зі списку пройшли колегіальний редакційний відбір, орієнтуючись на інтелектуальну вагу, актуальність для глобальних дискусій, якість аргументації та здатність пояснювати світ саме в цей момент. Загалом добірка налічує 72 книги, які розділені у шести категоріях: художня література, політика та економіка, наука та технології, історія та біографії, культура, суспільство та ідеї, мемуари та особисті історії (у яких приватний досвід має ширший суспільний сенс). Ми вибрали "наука та технології", як більш профільну тему видання.
На жаль, жодна з них поки не перекладена українською. Утім, у цьому є і плюс: можна прокачати свою англійську і придбати книгу в електронному форматі, наприклад, на kindle. Непогана новорічна обіцянка — читати англійською, чи не так?
Сюзанна О'Салліван, "The Age of Diagnosis"
Ми живемо в епоху діагнозів. Такі стани, як СДУГ чи аутизм, фіксують дедалі частіше, з'являються й нові категорії на кшталт тривалого Covid. Медичні терміни все активніше використовують для опису звичайних людських переживань, а розвиток генетичних тестів означає, що навіть цілком здорових людей невдовзі можуть перевіряти на можливі відхилення. Кількість людей, яких називають "хворими", зростає — але чи справді ці діагнози роблять їхнє життя кращим?
Спираючись на науку й людські історії, неврологиня Сюзанна О'Салліван стверджує: наша одержимість діагнозами часто більше шкодить, ніж допомагає. Коли нам погано, природно хотіти чіткого пояснення, назви стану й лікування. Але нинішній підхід занадто часто перетворює відмінності на хвороби, посилює тривожність і негативно впливає на наше сприйняття власного тіла.
Алек Невала-Лі, "Collisions: A Physicist's Journey from Hiroshima to the Death of the Dinosaurs"
Луїс Волтер Альварес отримав Нобелівську премію 1968 року за фундаментальні дослідження в галузі фізики елементарних частнинок. Але, як стверджує ця пізнавальна книжка, він також був "найвидатнішим науковим детективом світу". Перелік загадок, у розслідуванні яких він брав участь — від політичних убивств до НЛО, — змусив би здивуватися навіть Шерлока Голмса.
Альварес був конфліктною й надзвичайно амбітною людиною — його боялися і студенти, і колеги. Він свідчив на боці уряду під час слухань з безпеки, які зруйнували публічну кар'єру його друга та колеги Дж. Роберта Оппенгеймера. У першій повній біографії Альвареса Алек Невала-Лі розповідає одну з найцікавіших і досі маловідомих історій сучасної науки — з багатьма ідеями, життєвими уроками та яскравими епізодами, що покажуть, як геній і творчість стикаються з викликами складного світу.
Метью Кобб, "Crick: A Mind in Motion"
Це біографія Френсіса Кріка — одного з найвизначніших вчених ХХ століття, людини, чиє ім'я назавжди пов'язане з відкриттям структури ДНК. Ключовою подією його життя стала зустріч із Джеймсом Вотсоном у 1951 році, після якої вони разом зробили відкриття, що принесло Кріку світову славу. Втім, як показує Метью Кобб, суть Кріка не зводиться лише до цього наукового прориву.
Автор розповідає про Кріка як про людину, якою рухала глибока й майже романтична жага пізнання — бажання зрозуміти, як улаштоване життя і як працює людський розум. У книзі вперше подано повний портрет Кріка — з його досягненнями й прорахунками, силою характеру й слабкостями. Це історія про науковця, який усе життя шукав "справжнє знання" — і, майже неймовірно, зміг його знайти.
Карен Хао, "Empire of AI"
Це книжка від досвідченої експертки з ШІ та розслідувальної журналістки Карен Хао, яка з самого початку мала близький доступ до світу OpenAI та Сема Альтмана. Вона розповідає про найважливішу технологічну гонку в історії — змагання, яке просто зараз змінює світ, і показує його з "кабіни пілота" компанії, що й розкрутила цей ажіотаж.
Коли Карен Хао почала писати про OpenAI у 2019 році, вона вважала їх "хорошими хлопцями". Організацію створили як неприбуткову, з безпекою в основі місії. Її керівник Сем Альтман переконував, що OpenAI має стримувати суто комерційні й потенційно небезпечні сили. Здавалося, що могло піти не так?
З часом журналістка дедалі більше сумнівалася в цьому. Вона побачила, що успіх у сфері ШІ вимагає колосальних ресурсів: надпотужних чипів і обчислювальних потужностей, величезних масивів даних, дешевої людської праці для "очищення" цих даних у країнах Глобального Півдня, а також гігантських витрат електроенергії та води. За її висновком, ми ввійшли в нову, тривожну епоху імперій, де лише кілька глобальних корпорацій здатні грати за цими правилами. І коли OpenAI опинилася на вершині завдяки прориву з ChatGPT, постає головне питання: чи змогла вона встояти перед цими спокусами?
Ніл Шубін, "Ends of the Earth: Journeys to the Polar Regions in Search of Life, the Cosmos and Our Future"
Відомий науковець Ніл Шубін зробив низку вражаючих відкриттів, очолюючи експедиції до крижаних просторів Арктики й Антарктики. Він переживав полярні шторми, працював за температур, здатних заморозити шкіру за лічені секунди, і місяцями перебував за сотні кілометрів від найближчих людей — усе заради кращого розуміння нашої планети.
Шубін ділиться незабутніми історіями з багатьох століть полярних експедицій і показує, на що готові вчені, щоби зрозуміти ці регіони. Адже те, що відбувається на полюсах, не залишається лише там: "краї Землі" змінюють наше уявлення про життя і про саму планету. Він розповідає про полювання на метеорити, збережені в льоді, які можуть бути старшими за саму Землю й розповідати про формування нашої галактики. Тут є й комахи та риби з власним "антифризом", і життя у древніх озерах, схованих під кілометрами льоду.
Сет Берклі, "Fair Doses: An Insider's Story of the Pandemic and the Global Fight for Vaccine Equity"
Історія вакцин: як вони з'явилися, чому такі важливі й як стали доступними в усьому світі, хоча боротьба за справедливий доступ триває досі. У цій захопливій та зрозумілій розповіді доктор Сет Берклі — відомий у світі епідеміолог та фахівець із громадського здоров'я — показує, з якими труднощами стикаються розробники й поширювачі вакцин проти найрізноманітніших хвороб: від Еболи й СНІДу до малярії та інших інфекцій.
Майбутні пандемії — неминучі, і відповідь на них має бути швидшою й справедливішою. Спираючись на власний досвід, Берклі пропонує чітке бачення того, як світ може краще підготуватися до нових загроз і використати науковий прогрес, щоб захистити людство від інфекційних хвороб.
Джулія Беллуз, "Food Intelligence: The Science of How Food Both Nourishes and Harms Us"
Щороку з'являються нові модні дієти, гучні обіцянки "суперфудів" і поради про те, як схуднути та жити довше. І що більше так званих експертних рекомендацій ми чуємо, то більше плутанини виникає навколо простого питання: що ж насправді їсти.
У книжці Food Intelligence журналістка Джулія Беллуз та науковець Кевін Голл спокійно й доступно пояснюють, як працює їжа і наше тіло. Вони розбирають на частини білки, жири, вуглеводи й вітаміни, показують, як функціонує метаболізм, і пояснюють, що насправді стоїть за модними розмовами про цукор у крові та ультраоброблені продукти. Автори також
показують, як наше харчове середовище впливає на щоденний вибір і чому такі хвороби, як ожиріння чи діабет другого типу, не наслідок "слабкої волі", а результат того, як влаштована сучасна харчова система.
Роберт Макфарлейн, "Is a River Alive?"
The New York Times назвав Роберта Макфарлейна "натуралістом, який розгортає речення з легкою майстерністю досвідченого рибалки". У книжці Is a River Alive? він поєднує свою яскраву мову з подорожніми нотатками, репортажем і природничою історією, щоб поговорити про просту й водночас дуже важливу ідею: річки — це живі істоти, і ми маємо визнавати це не лише в уяві, а й у законах.
Макфарлейн веде читача у три незабутні мандрівки — до туманних гірських лісів і струмків Еквадору, до поранених річок і лагун Індії та до диких, вражаючих рік Канади, яким загрожують видобуток корисних копалин, забруднення й дамби. Паралельно він розповідає історію маленького крейдяного струмка неподалік свого дому — водної артерії, що тече крізь його власне життя і щоденність.
Сара Білстон, "The Lost Orchid: A Story of Victorian Plunder and Obsession"
У XIX сто Європу й Північну Америку охопила "орхідоманія" — мода на екзотичні квіти для багатих колекціонерів і дедалі заможнішого середнього класу. Орхідею назвали Cattleya labiata, і вона швидко стала однією з найжаданіших квіток свого часу.
Коли чутки про її красу поширилися науковими журналами й газетами, торговці та ентузіасти розпочали масштабні пошуки рослини в дикій природі. Сара Білстон розповідає цю міжнародну історію, знайомлячи нас із колекціонерами, які фінансували експедиції, мисливцями за рослинами, що ризикували життям, місцевими працівниками в Південній Америці, ботаніками, які вивчали орхідеї за допомогою новітньої науки, а також письменниками й художниками, які перетворили "загублену орхідею" майже на легенду. Але ця гонитва мала й темний бік — вона руйнувала екосистеми та шкодила спільнотам, залежним від них.
Самант Субраманіан, "The Web Beneath the Waves: The Fragile Cables That Connect Our World"
Ми звикли думати про інтернет як про щось бездротове, невагоме й завжди доступне. Але насправді він тримається на океанських глибинах, де майже 900 тисяч миль оптоволоконних кабелів тихо передають усю інформацію світу.
Автор просто й чітко пояснює геополітичні напруження, боротьбу корпорацій, екологічні ризики та непомітний героїзм людей, які підтримують цю невидиму систему. Це книжка про те, наскільки крихким є наш підключений світ, хто насправді контролює інтернет — і що станеться, якщо одного дня він просто зникне.
