Найкращі книжки англомовних авторів: лауреати Букерівської премії останніх 5 років
колаж "ТиКиїв"
Букерівська премія — одна з найпрестижніших нагород у світі літератури, яку щорічно присуджують у Великобританії з 1969 року. Її отримують автори романів, написаних англійською мовою та опублікованих громадянами країн Британської Співдружності, Ірландії або Зімбабве.
65 років тому лауреат премії отримував 5 тисяч фунтів стерлінгів, але з часом ця сума зросла і зараз становить 50 тисяч фунтів (приблизно 100 тисяч доларів). Цього тижня організатори оприлюднили короткий список номінантів на цьогорічну винагороду, а ми хочемо нагадати про переможців останніх п'яти років, деякі з яких вже перекладені українською.
2023 рік: Пол Лінч, "Пісня пророка" (Prophet Song)
Роман звертається до тем подій у Сирії, кризи біженців і пасивності Заходу. Автор прагнув, аби читачі відчули себе частиною цього безладдя та проблем, з якими стикаються західні демократії. "Я хотів показати сучасний хаос — заворушення у західних демократіях, катастрофу в Сирії, величезний масштаб кризи біженців і байдужість Заходу... Моя мета полягала в тому, щоб занурити читача в ці події настільки, щоб він не просто розумів їх, а пережив", — сказав Лінч.
У центрі сюжету твору — мати чотирьох дітей, яка бореться за порятунок своєї родини, коли Ірландія поступово скочується до тоталітарного режиму. Голова журі Букерівської премії зазначила, що роман "Пісня пророка" точно відображає сучасні соціальні та політичні тривоги, наголошуючи на трагічній долі жінки в умовах змін у країні, та викликає сильне відчуття "тривоги і клаустрофобії".
Пол Лінч став п'ятим ірландським письменником, який отримав Букерівську премію.
2022 рік: Шехан Карунатілака, "Сім місяців Маалі Алмейди"
Це роман шрі-ланкійського письменника про фотографа, який прокинувся після смерті і має тиждень, щоб попросити своїх друзів знайти його світлини та викрити жорстокість війни.
У своєму творі Шехан Карунатілака порушує тему цінності людського життя у найтрагічніший для будь-якої країни час. Автор дозволив поєднатися моторошним реальним подіям і вигадці, це історична белетристика у поєднанні з магічним реалізмом.
Автор запевнив, ідея книги виникла у 2009 році, після завершення громадянської війни в Шрі-Ланці. У той час суспільство палко обговорювало кількість загиблих цивільних і питання відповідальності. Тому "історія про привидів", де мертві могли б поділитися своїм баченням, була вкрай актуальною.
На церемонії нагородження Карунатілака висловив надію, що через 10 років його роман будуть сприймати як фантастичну літературу і він стоятиме на полицях поруч із творами про драконів та єдинорогів, а не розглядатиметься як політична сатира або реалістичний роман.
2021 рік: Деймон Галгут, "Обіцянка"("The promise")
Деймон Галгут, відомий південноафриканський письменник і драматург, сюжет його роману зосереджується на білій родині фермерів Свартів, які збираються на похорон однієї з родичок. Молодше покоління відчуває неприязнь до цінностей сім'ї, частково через невиконану обіцянку, дану чорношкірій жінці, на ім’я Саломея, яка присвятила своє життя служінню родині. Їй пообіцяли будинок і землю, але з плином десятиліть цей завіт так і не був виконаний, що мало накласти прокляття на весь рід.
Судді премії назвали роман "разючим прикладом того, як література може змінити наше бачення та спосіб мислення", порівнявши його з творами Вільяма Фолкнера та Вірджинії Вулф.
Галгут став третім південноафриканським письменником, який здобув цю престижну літературну нагороду.
2020 рік: Дуґлас Стюарт, "Шаґґі Бейн"
Чесна розповідь на табуйовану тему: історія про родину, яка розвалюється через алкоголізм матері. Події відбуваються у 1980-ті роки у Ґлазґо Шотландії. Країну охоплює безробіття, цілі райони занурюються в бідність. У цих складних умовах минає дитинство Шаґґі Бейна: хлопець змушений стикатися із самотністю, відторгненням однолітків, приймати свою інакшість і водночас піклуватися про матір. Вона яскрава, але глибоко нещасна жінка, що живе в обмеженому для своїх мрій світі. Її поступово покидають усі близькі, і боротьба з алкоголізмом стає для неї з роками важчою.
Дуґлас Стюарт, спираючись на власний досвід і поміщаючи історію в Ґлазґо, торкається універсальних тем, близьких кожному. На сторінках його книги багато болю, але також є місце для сміху, тепла, простих життєвих радощів, і найголовніше — для безмежної, нездоланної любові.
Букерівську премію 2019 року розділили дві письменниці — Марґарет Етвуд і Бернардін Еварісто. Хоча правила забороняють мати двох лауреатів, журі не змогло вибрати між двома творами.
Марґарет Етвуд, "Заповіти"
Це продовження відомої "Оповіді служниці" цієї авторки. Дія відбувається через 15 років у Північній Америці, де Республіка Гілеад усе ще утримує владу. Однак жорстокий режим поступово розкладається зсередини: гасла про чистоту і служіння виявляються облудою. Лідія, колишня суддя, тепер обіймає одну з найвищих посад у Гілеаді, але має намір зруйнувати режим, що зламав її життя. У неї є докази злочинів Гілеаду, які вона планує передати до Канади. Їй допомагають двоє дівчат: Аґнес, яка дізнається правду про свою матір-служницю, і Джейд, шістнадцятирічна мешканка Торонто. Три жінки вирішують протистояти режиму.
Марґарет Етвуд — відома канадська письменниця, літературознавець, захисниця природи та феміністка. Її твори перекладені понад 20 мовами й видані у більш ніж 35 країнах.
Бернардін Еварісто, "Дівчина, жінка, інакша"
Роман відомої британської письменниці Бернардін Еварісто — це 12 історій різних жінок, здебільшого чорношкірих англійок. Не поєднані загальним сюжетом, ці оповіді тонко й вигадливо переплетені. Героїні: режисерка і вчителька, банкірка і прибиральниця, фермерка і небінарна особа зі світу соцмедіа — всі вони прагнуть свого і сподіваються знайти відповіді на питання, хто вони й звідки, чого варті і куди йти далі. Багато з героїнь починали своє життя з нуля в новій країні, де вони були чужими, у першу чергу, через колір шкіри.
Бернардін Еварісто — британська письменниця англо-нігерійського походження, володарка низки літературних нагород, віце-президентка Королівського літературного товариства, офіцерка ордена Британської імперії та професорка творчого письма Лондонського університету Брунеля. З 2021 року вона очолює одну з найбільших театральних шкіл Британії — Коледж театру й перфомансу Роуз Бруфорд.
