Найкращі українські книжки 21-го сторіччя від Віри Агеєвої та Ростислава Семківа
Колаж: KyivBookFest
Що вибрати серед сучасної української художньої літератури, щоб мати цілісне враження про тренди, потужних авторів та, звичайно, отримати задоволення? Рекомендуємо прислухатись до професіоналів: літературознавці й ведучі Youtube-каналу "Шалені авторки" Віра Агеєва та Ростислав Семків створили список із 15 книжок 21-го сторіччя. Це відбулось під час запису нового випуску на KyivBookFest 7-го вересня.
Youtube-канал "Шалені авторки" було запущено у 2021 році, щоб познайомити аудиторію із творчістю найкращих українських та зарубіжних жінок-письменниць, "які відмовились бути другою статтю": це серія відеоблогів про гендер і культуру. Ведучі: професорка, викладачка Києво-Могилянської академії, літературознавиця Віра Агеєва та письменник, видавець, літературознавець, доцент Києво-Могилянської академії Ростислав Семків.
На книжковому фестивалі KyivBookFest Віра та Ростислав оголосили списки найкращих українських книжок XXI століття за своєю ж версією. "Не йдеться про те, що ми хочемо з висоти щось оцінити, ми хочемо лише порекомендувати й висловити своє ставлення до текстів", — зазначив Семків. Також уточнили, що у списку відсутня поезія, тому що зараз "існує дуже багато українських поетів і поеток, які заслуговують на звання "найкращих".
Віра Агеєва обирала книги, що отримували премію "Книга року BBC" у різні роки, а Ростислав Семків звертався до списків ПЕН-клубу — "100 найкращих книг української літератури" та "100 найкращих романів і повістей українською мовою". Їхній вибір збігся в п'яти позиціях, а ми подаємо рейтинг із 15 пунктів, з яким також плануємо детально ознайомитись. Нумо з нами!
Софія Андрухович, "Амадока"
Великий український роман, який проводить читача трагедіями української історії — від Другої світової війни, Голокосту, через добу Розстріляного відродження й аж до початку російсько-української війни у 2014 році. А в центрі всього — міфічне озеро Амадока, яке існує лише на картах Геродота, що загублене сьогодні.
Юрій Андрухович, "Дванадцять обручів"
Четвертий роман Юрія Андруховича, що вийшов у 2003 році та за який у 2006-му письменник став лауреатом Літературної премії Центральної Європи Angelus.
Дванадцять обручів — це етапи, які проходить у своєму розумінні дійсності одна з героїнь роману – Коломея. Автор пояснює кожен з них: "Перший обруч — це, напевно… пояс невинності на дівчатах", "Другий — це, напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються"..., а "Дванадцятий обруч — це коло вічності, початок і кінець в одному. Альфа й Омега, всі ми і кожне з нас...".
Володимир Діброва, "Андріївський узвіз"
Символом роману є одна з найдивовижніших вулиць міста Києва — Андріївський узвіз. Йдучи цією вулицею, головний герой раптово непритомніє, і перед його очима виникають картини минулого життя, починаючи з часів самого дитинства і перших його кроків. Він немов заново переживає всі події, тепер маючи змогу все осмислити і зрозуміти, але, на жаль, не маючи влади змінити що-небудь. Однак така подорож допомагає йому зрозуміти, яка таємнича сила пронесла його крізь усі біди та негаразди.
Юрій Винничук, "Танго смерті"
Події розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули 1921 року під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Цей роман Юрія Винничука став переможцем конкурсу "Книга року ВВС-2012" і залишається однією з найгучніших літературних подій минулих років, а також є однією з вершин творчості письменника.
Сергій Жадан, "Ворошиловград"
Це меланхолійна, жорстока, наповнена магічним реалізмом історія про українське рейдерство. У 2018 році у прокат вийшов українсько-нідерландсько-швейцарський фільм "Дике поле", знятий за мотивами роману.
"Ворошиловград" отримав швейцарську літературну премію Jan Michalski Prize 2014 року, а також став "Книгою року ВВС–2010" та "Книгою десятиліття ВВС–2014".
Роман перекладено багатьма європейськими мовами, серед яких: угорська, німецька, французька, польська, англійська, італійська, латиська, румунська, нідерландська, словенська та інші.
Оксана Забужко, "Музей покинутих секретів"
Це — епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література та жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
"Музей покинутих секретів" визнано українською та зарубіжною критикою як найвидатніший твір української літератури доби незалежності, а також як один із найважливіших у всій літературі Східної Європи після падіння комунізму.
Катерина Калитко, "Земля загублених"
Це — збірка оповідань Катерини Калитко, яка вийшла у 2017 році в серії короткої прози й есеїстики. У головних ролях — звичайні люди з їхніми емоціями, страхами, переживаннями та сподіваннями. Книга розкриває світ, в якому Земля Загублених стає укриттям для вигнанців, відокремлених від так званого "нормального світу".
Анастасія Левкова, "За Перекопом є земля"
Ця книга — роман про кримських татар і всіх жителів Криму, які під тиском російської державної пропаганди будують свої стосунки з новоприбулими "татарами". На сторінках переплетена кримськотатарська культура й українська історія. Тут є чи не всі етноси півострова: кримські татари, караїми, українці, росіяни, німці, євреї, греки, вірмени.
Головна героїня та її подруга Аліє розповідають про свої життя: від дитинства (1990-х років) до окупації півострова росією у 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.
В основі тексту — близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Робота над книжкою тривала з 2012 року, а з початком окупації Криму концепція змінилася.
Тетяна Малярчук, "Забуття"
Цей роман розповідає про пошуки жінкою себе через дослідження життя В'ячеслава Липинського.
В'ячеслав Липинський — український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.
Артем Чех, "Хто ти такий?"
Концентрована та багатогранна історія про становлення і ламання людей під час розпаду совку й розбудови України у 90-ті. Чех фантастично розкриває драматургію кожного з героїв і, розповідаючи історію життя одного хлопчика, згадує одночасно про ціле покоління.
Це майже автобіографічна історія, в якій автор переосмислює 90-ті та своє дитинство в них. Роман переміг на літературній премії "Книга року ВВС-2021".
Також до списку увійшли:
- Анатолій Дністровий, "Пацики";
- Богдан Жолдак, "Укри";
- Тарас Антипович, "Помирана";
- Сергій Жадан, "Інтернат";
- Тамара Горіха-Зерня, "Доця".
