Нова українська музика тижня: KOLA, Тіна Кароль, Ziferblat та інші
Кадр із кліпу KOLA — "Кофеїн"
Музичний критик Олесь Ніколенко продовжує свої спостереження за новою українською музикою та розповідає, куди вона рухається. У цій добірці — попстандарти від KOLA та Тіни Кароль, новинки інді-сцени від Tember Blanche та паліндром, повернення Наталії Могилевської — і не тільки.
KOLA — "Кофеїн"
KOLA випустила трек "Кофеїн" — ніжну, але водночас нервову сповідь про любов, що діє як стимулятор: збуджує, тримає в тонусі, але й виснажує. Це історія залежності від іншої людини, коли кохання стає одночасно натхненням і пасткою, молитвою і звичкою.
У центрі пісні — героїня, яка балансує між пристрастю й самоповагою, між бажанням бути музою і страхом розчинитися в чужих почуттях. Атмосфера треку подібна до ранкової чашки кави: гаряча, трохи гіркувата й така, що поглинає. KOLA передає меседж про вразливість як про форму сили й про ту тонку межу, де любов перестає бути натхненням і стає необхідністю, без якої день просто не починається.
Тіна Кароль — "Небесами"
Тіна Кароль — титан, що тримає на своїх плечах увесь попсегмент української музики. Її новий трек, звісно ж, без сюрпризів та експериментів — наче підручник з геометрії для 7–11 класів. Здавалося б, він давно набив оскому, але без нього й формул, що всередині, нікуди не подінешся.
"Небесами" — це така собі офіційна романтична класика українського попу, майже канон. Голос тремтить від любовної млості, у тексті не обійшлося без крил, блискавок та інших райських метафор. Критикувати подібні пісні просто неможливо: коли сама Афродіта співає тобі на вухо, лишається тільки слухати й благоговіти.
Tember Blanche — "Півонії"
Tember Blanche володіють, мабуть, найкращим сторітелінгом на всій новій українській сцені. Українські пісні часто грішать надмірною абстрактністю. Позначити настрій у тексті, підкласти під нього мелодію — і готово. Якщо вчитатися, скажімо, в тексти священної корови української музики — гурту "Океан Ельзи", то ми знайдемо радше хмару тегів і приємних абстракцій, далеких від справжніх історій.
Tember Blanche натомість уміють так тонко ліпити пісні, що ті перетворюються на своєрідні мініоповідання урбаністичного типу. Гурт ніби розфарбовує й концептуалізує знайому кожному повсякденність, опиняючись десь між романами Мілана Кундери й Ерленда Лу та піснями великого гурту The Fiery Furnaces. Останні відомі своєю непередбачуваністю та любов'ю до абсолютно сюрреалістичної лірики: вони, скажімо, легко перетворюють на інді-хіт непросту історію про розпад свідомості ліричної героїні, яка намагається знайти вислизаючий сенс подій у єгипетській граматиці (трек My Egyptian Grammar). Можливо, саме тому Tember Blanche вирішили розширити власний творчий всесвіт — і їхній новий EP, до якого увійшла пісня "Півонії", прогріває аудиторію перед виходом повноцінного альбому та повісті солістки Саші Ганапольської.
паліндром — "Намалюй"
З післяальбомної депресії паліндрома витягає Василь Симоненко, який своїм спокійним та зваженим голосом нагадує про усі чудові речі, які є у житті. І тепер Степан також хоче взяти всі ті речі, які роблять життя сповненим сенсу й радості, та намалювати їх на аркуші паперу.
На відміну від альбому "Машина для трансляції снів", на цій пісні звук відкидає вже не в тривожні сни, що нагадують фільми Девіда Лінча, а у приємні спогади. А синти ніби нагадують, що сонце завжди тут, навіть якщо воно дивиться на тебе з фотошпалер.
Наталія Могилевська — "Бай-Бай"
Наталія Могилевська — що називається, стара школа. Замість того, щоб сидіти на пенсії та збирати дивіденди за свої минулі хіти, вона рветься випускати нові, знімати на них кліпи — і взагалі старається тримати на пульсі. Саме тому з текстами та музикою "Бай-Бай" їй допомагали топхітмейкер Іван Клименко (він же засновник лейблу ENKO) та Lely45, одна з найцікавіших артисток нового покоління української музики.
Новий трек Могилевської — насправді більш усвідомлена композиція, ніж може здатися на перший погляд. Співачка ніби апелює до свого життєвого досвіду і замість того, щоби співати одну й ту саму пісню про романтичну ейфорію кохання, показує й іншу сторону медалі: що відбувається, коли двоє людей не підходять одне одному. "Бай-Бай" — класична попемансипація, яка малює образ сильної жінки, що вміє вчасно сказати "до побачення" та звільнити себе від токсичних стосунків.
BADWOR7H — "Душніла"
Сучасній українській музиці часто-густо бракує почуття гумору всередині самих пісень. І це зовсім не залежить від жанру. Візьми будь-який поптрек із чартів — він або патетично-меланхолійний, або "жизовий" шматок побуту, адаптований під віральність соцмереж. Але Боже борони там натрапити на неприкриту іронію чи гумор. Попартисти не люблять ризикувати чи експериментувати, тому з року в рік співають нам пісеньки кімнатної температури, зшиті за тією чи іншою "формулою хіта". І досі ніхто навіть близько не піднявся до рівня треку "Салат изменщица" від гурту Курган & Agregat.
Але ж не лише Курган & Agregat одним віддуватися за всіх на полі дотепної пісні. На щастя, з'явився BADWOR7H — і в нього вистачає нахабства однією рукою колаборувати з попсегментом, а другою називати альбом HDpizdoREZKA й випускати треки на кшталт "Душніла". Цей трек — самоіронічна сповідь про "суперсилу" окремих індивідуумів, які вміють перетворювати будь-яке спілкування на маленький сеанс психологічного насильства з прискіпливими уточненнями та перебиваннями. Такі люди, наче, й нічого страшного не кажуть, але після хочеться просто лягти й не вставати. BADWOR7H розкриває цей феномен із фірмовим хуліганським шармом — і змушує замислитися: а може, душніли — це дійсно супергерої нашого часу, що потонув у діпфейках та популістських маніпуляціях? Фан фект: трек із назвою "Душніла" уже виходив у "Ницо Потворно" та Міши Правильного, але у BADWOR7H — найкращий "Душніла".
Ziferblat — "Незрівнянний світ краси"
Гурт Ziferblat представив власну інтерпретацію культової пісні Назарія Яремчука "Незрівнянний світ краси" в межах проєкту Re:Yaremchuk. Музиканти відзначають, що робота над римейком була особливо відповідальною, адже кожна версія композиції має свій неповторний характер. "Пісня, яку ми обрали для римейку, займає особливе місце у творчості Назарія Яремчука. Ми зупинилися на одній із трьох менш відомих версій — вона привернула нашу увагу своїм аранжуванням: преджазованим, трохи психоделічним, нетиповим для українського музичного ринку тих часів", — пояснили учасники гурту.
Ziferblat додали, що головною метою було зберегти автентичність оригіналу, водночас надавши пісні сучасного звучання. Для цього команді довелося буквально відтворювати композицію заново. "Найскладніше було робити все вручну: не збереглося ні нот, ні повних записів. Ми розбирали гармонію, мелодію, ритм і партії інструментів на слух — слухали години, зупиняли, переносили на фортепіано, намагаючись не втратити жодної деталі", — розповіли музиканти.
