Що читає засновниця Smartass Катерина Кузьменко: 7 художніх книжок
Фото: колаж "ТиКиїв"
Катерина Кузьменко — співзасновниця мережі фітнес-клубів Smartass, візіонерка та фітнес-ентузіастка. Вона здобувала освіту з інтер'єрного дизайну й комунікацій у Лондоні. Має особливий смак і надивленість, багато подорожує й читає щодня.
Для "ТиКиїв" Катерина підібрала 7 останніх прочитаних книжок — це суто художня література: від французької класики до творів українських сучасників.
Про звичку читання
Я читаю кожного дня. Як правило, ввечері перед сном. На вихідних знаходжу годинку посеред дня.
Останнім часом беру участь у літературному клубі. Там ми читаємо щомісяця по книзі, а потім обговорюємо її: це дає змогу подивитися на прочитане з різних кутів.
Також я слухаю книжки в аудіоформаті під час прогулянок, але так матеріал значно гірше запам'ятовую. А якщо слухати сидячи або лежачи, то засинаю. Тож суб'єктивно — це не найефективніший спосіб отримання інформації.
Окрім цього, завдяки роботі я багато подорожую, тож маю багато часу в потягах і літаках. Це мій найулюбленіший сетінг для читання — нічого не відволікає.
Про вибір книг
У мене оточення, що багато читає, тож часто отримую рекомендації від близьких. На деякі книжки натрапляю в рандомних рекомендаціях, а деякі вибираю під час прогулянок книжковими магазинами.
Книжки (особливо художні) — це фантастична можливість розвинути емоційний інтелект. Переживаючи життя інших і занурюючись у їхні переживання, радості, болі й погляди на життя, ти вчишся розуміти інших, не схожих на тебе, людей.
Ну, а публіцистика часто надихає в робочих питаннях. Наприклад, нещодавно, за рекомендацією знайомого, прочитала класну книжку про ресторанний бізнес і сервіс. Взагалі, раджу читати книжки не тільки за власним профілем та родом діяльності. Як правило, найкласніші ідеї приходять саме з інших сфер.
Володимир Винниченко, "Записки Кирпатого Мефістофеля"
Київська історія початку минулого століття. Особисто для мене — про неочікуваність життєвих поворотів, вимушені маніпуляції, жіночий наратив й одвічні питання про те, що правильно, а що неправильно. І все це написано фантастичною живою українською мовою на тлі старого Подолу.
Джон Фаулз, "Маг"
Постмодерністський роман із подіями, що розгортаються на вигаданому грецькому острові. Сюрреалістичний сюжет, ігри розуму, пристрасті молодих людей і збочені експерименти фінансово спроможних дорослих. Багато авторського самолюбування та загравань з міфологією й історією. Але якщо налаштуватися на хвилю Фаулза й витратити трошки часу, щоб розібратися з контекстом, море задоволення — гарантовано!
Вільям Сомерсет Моем, "Театр"
Загалом, люблю творчість Моема. Він влучно, одночасно легко й трагікомічно описує життя британців XIX сторіччя. Конкретно "Театр" — це ретроспектива життя однієї успішної театральної актриси. Думаю, що багато хто з нас впізнає себе в нарцисичному подружжі головних героїв.
Орхан Памук, "Химерність моїх думок"
Зворушливий роман про життя покоління турецької сім'ї у Стамбулі. Через призму життя героїв ти наче підглядаєш за соціокультурними змінами цілого міста. Автор має багато нагород та відзнаку за вклад у висвітлення турецької культури.
Раджу всім, хто цікавиться цією екзотичною країною. Якщо книжка буде здаватися завеликою, почніть із крихітної "Рудоволосої жінки".
Юнас Юнассон, "Столітній чоловік, що виліз у вікно і зник"
Легка й дотепна книжка шведського автора. Головний герой утікає з літнього будинку в день свого сторічного ювілею. Коли його зібралися привітати представники преси й мер міста, він імпульсивно обирає пригоди в домашніх капцях. Сатирична оповідь про життя головного героя, його знайомства та залученість у найголовніші події минулих ста років. Підійде для відпочинку, коли хочеться розважальної літератури.
Артем Чех, "Хто ти такий?"
Артем Чех — майже мій одноліток, який розповідає про дорослішання черкаського хлопця на початку 90-х. Автобіографічна робота, де моє покоління впізнає деталі нашого спільного дитинства (без чорнухи). Провідник у доросле життя Фелікс — прообраз, якого особисто я сильно боюся в контексті подій, що розгортаються в Україні. Це викинутий на околицю життя контужений колишній військовий, що воював у Афганістані.
Неоднозначний твір, але мене зачепив.
Едіт Еґер, "Вибір"
Автобіографічна робота вцілілої в Аушвіці Едіт Еґер. Життєстверджувальна книжка про те, що все в наших руках і головах. Наша цілісність, щастя та можливість вижити залежать від нашого внутрішнього стрижня.
На мою думку, тут зібрані актуальні думки й інструменти для українців.
