Що таке ребелія: від повстання Хмельницького до культурного бунту на окупованому Донбасі
Фото: stb.ua
Напередодні Дня Незалежності творче об'єднання МУР представляє нову виставу — "Ребелія [1991]". Як і попереднє творіння мистецької формації — "Ти [Романтика]" — прем'єрна постановка гортає сторінки української історії.
Музична вистава з елементами документального театру збирає аншлаги у столиці — квитки на перші покази 21-22 серпня були розпродані ще задовго до прем'єри. Утім, протягом наступних місяців МУР гратиме спектакль у багатьох великих містах України, а 29-30 вересня та 1 жовтня знову покаже постановку в Києві.
Тож, якщо тобі не вдалося потрапити на прем'єрні покази "Ребелія [1991]", не засмучуйся — у тебе буде шанс відвідати виставу пізніше. А поки чекаєш — слухай однойменний музичний альбом МУРу, який побачить світ уже 24 серпня. У створенні треків, які розповідають історію Дня Незалежності, взяли участь відомі українські виконавці та гурти, зокрема Артем Пивоваров, NAZVA, Jerry Heil, Go_A, KLAVDIA PETRIVNA.
Свіжа постановка МУРу привертає увагу незвичною назвою. Ребелія — застарілий і рідковживаний термін, який означає бунт, повстання, революцію. Вистава МУРівців є спробою відродити рідкісне слово з минулих століть і надати йому нових сенсів.
"Усе починається з ідеї"
Олег Криштопа — журналіст, письменник, ведучий історичного телепроєкту "Машина часу" та автор YouTube-каналу "Історія для дорослих". Під час створення вистави "Ребелія [1991]" медійник став історичним консультантом МУРу, допомагаючи об'єднанню зібрати історичний матеріал, що ліг в основу сюжету постановки. Ми поспілкувалися з Олегом Криштопою, щоб розібратися в історії та глибинному сенсі слова "ребелія".
Найімовірніше, термін потрапив до української мови з латини чи німецької. Здебільшого слово "ребелія" зустрічається у хроніках, пов'язаних із часами Хмельниччини — уперше воно згадується у Львівському літописі 17 століття та описує повстанський рух Богдана Хмельницького.
Оскільки автори літопису підтримували Річ Посполиту та ставилися до повсталих козаків як до порушників закону, слово "ребелія" закріпило за собою негативну конотацію. Утім, автори однойменної вистави переосмислюють застарілий термін, вплітаючи його в інший історичний контекст — дисидентський рух 60-х, який зрештою призвів до розвалу імперії та відродження української незалежності.
З театральної сцени "ребелія" може перейти в сучасний лексикон українців. Яким буде його смислове наповнення — залежить від нас. На думку режисера вистави Олександра Хоменка, цим словом можна описати ключову рису української нації.
А Олег Криштопа асоціює "ребелію" з культурним спротивом, мистецьким бунтом:
"Році у 2016-2017 я їздив у Сіверськодонецьк писати репортажі й зустрів культурного менеджера Аріфа Багірова. У 2014 році він об'єднав довкола себе юнаків — різних за походженням, але громадян України, — які під час короткої окупації міста влаштували мистецький бунт. Вони підіймали український прапор, малювали синьо-жовті прапорці на стінах будинків…
Звісно, окупація 2014 року та окупація нинішня — це різні речі. Але очевидно, що те, що робили ці підлітки тоді, цілком вписувалося у поняття "ребелія". Вони користувалися підручними засобами, не маючи зброї — навіть якби вона була, її застосування було б нерозумним. Але вони почали повстання духу, мистецький бунт. І це теж має сенс, адже все починається з ідеї".
Читай також: 5 нових вистав Києва, які варто побачити
