"Це історія про неможливі ситуації. Саме це робить її великою": як режисер Крістофер Нолан створював фільм "Одіссея"

Кадр із фільму "Одіссея". Фото надане B&H Film Distribution

16 липня у прокат виходить фільм "Одіссея" — одна з найочікуваніших і наймасштабніших кінопрем'єр року. Це пригодницький міфологічний епос британсько-американського режисера Крістофера Нолана за давньогрецькою поемою Гомера.

Чому Нолан вирішив екранізувати класичний твір, як у цьому допомогла технологія IMAX і в чому велич та актуальність історії Одіссея — розповідаємо в матеріалі.

Такі фільми майже не знімають

Тригодинний пеплум "Одіссея" — один із тих фільмів, які сьогодні, як кажуть, майже не знімають. Це також перше повнометражне ігрове кіно, повністю зняте на камери IMAX.

Знімання відбувалися в шести країнах. До роботи залучили тисячі акторів і членів знімальної групи. Намагалися використовувати якнайбільше практичних спецефектів замість комп'ютерної графіки.

У головних ролях — актори, з якими Крістофер Нолан співпрацює вже не вперше. Метт Деймон зіграв Одіссея, а Енн Гетевей — його дружину Пенелопу. Водночас до касту долучилися й нові для режисера, часом несподівані актори. Це, зокрема, Том Голланд у ролі сина Одіссея, Джон Легуізамо в ролі сліпця та репер Тревіс Скотт у ролі барда.

Великому фільму — великі виклики

"Я хотів зробити дуже доступний фільм", — каже Крістофер Нолан. Але як стверджує команда проєкту, виклики були грандіозними, зокрема нові інженерні рішення та складна постановка сцен.

Для Нолана та його оператора-постановника Хойте ван Хойтеми компанія IMAX розробила спеціальну систему, яка дозволила керувати їхніми величезними та надзвичайно гучними камерами. Колеги на майданчику використовували дзеркала, щоб бачити одне одного під час роботи з обладнанням.

"Десь у середині знімального процесу Хойте і я подивилися одне на одного та зрозуміли: так, це може спрацювати", — згадує режисер.

Історія, яка завжди була з режисером 

Крістофер Нолан розповідає, що "Одіссея" — це історія, яка підсвідомо завжди була з ним. Першим спогадом, пов'язаним з "Одіссеєю", була дитяча постановка в початковій школі Лондона, коли йому було п'ять чи шість років.

Щодо власне написання сценарію режисер ділиться такими деталями робочого процесу: "Я намагаюся не писати забагато. Читаю історію, а потім записую нотатки з пам'яті. Схиляюся до мислення в геометричних, математичних термінах, роблю багато діаграм, записів і малюнків протягом багатьох місяців, перш ніж безпосередньо писати. Потім пишу в надзвичайно лінійний спосіб — починаю з першої сторінки й рухаюся далі (хоч як би іронічно це звучало для людини, яка асоціюється з нелінійними підходами)".

Створення світу в кіно

Нолан згадує, що в дитинстві багато часу проводив в уявних світах. Йому завжди подобався цей аспект кінематографа — здатність перенести глядача в зовсім інший світ.

"Перші "Зоряні війни" Джорджа Лукаса я, бувши дитиною, подивився в кінотеатрі разів 12. Для мене це було самою суттю цього медіуму — створення світу, який ти можеш зрозуміти, в якому можеш жити і який цілковито відрізняється від повсякденного життя. Це велике захоплення і радість, яку дарує кіно", — каже режисер.

Ефект занурення завдяки формату IMAX

За словами Нолана, нині саме технологія IMAX дає найкращу можливість відчути ефект занурення. 

"Мої спогади про кіно починаються з більшого за життя екрана. І тепер, уже в дорослому віці, я щоразу намагаюся повернутися туди. Намагаюся перенести глядача на палубу корабля разом з Одіссеєм чи до печери Циклопа. IMAX дарує це відчуття величного полотна. Саме за це я люблю цей формат".

Як каже Нолан, пейзажі — це неймовірно, але саме люди залишаються в пам'яті. Тож він зосереджує погляд IMAX-камери на обличчях.

"Є щось надзвичайно глибоке, тактильне й захопливе в тому, щоб бачити людське обличчя зблизька крізь об'єктив цих камер", — пояснює кінематографіст.

Ключові візуальні образи "Одіссеї"

Крістофер Нолан говорить, що два важливі візуальні образи фільму були з ним задовго до початку роботи над "Одіссеєю".

"Перший — це кінь, якого ось-ось знесе течією. Він ніби вже похилився, й останнє, що можна подумати, дивлячись на цю картину, — що всередині хтось є або що його мають затягнути до міста.

Я не думаю про зображення лише з візуального погляду. Замість того, щоб просто поставити коня на роликову платформу, думав про те, як показати його так, щоб аудиторія, яка добре знає цю історію, повірила: саме так це могло б відбутися в реальності!

Другий образ — не пам'ятаю, звідки він узявся, — це солдат, який обезголовлює статую. Згодом він став важливим з погляду наративу".

Улюблені теми Нолана

Нолан також пояснює, з якими темами працює у своїх проєктах:

"У кожному фільмі, який я створюю, мені подобається залишати питання або незавершену тему, які можу перенести в наступний. Багато працюю з темами лідерства, суперечливих мотивацій, людських вад і з ідеєю того, як найкращі наміри можуть призвести до несподівано поганих наслідків". 

Головного героя поеми та стрічки режисер називає дуже складним персонажем:

"Одіссей — трикстер: розумний і хитрий. Якщо послуговуватися термінологією "Зоряних війн", він — Хан Соло. Але Хан Соло — не герой франшизи, ним є Люк Скайвокер".

Актуальність "Одіссеї" сьогодні

Нолан ділиться міркуваннями про те, в чому полягає велич епосу Гомера:

"Спочатку ти сприймаєш ці події як чужі й давні. Та згодом, коли починаєш досліджувати їх, вони несподівано стають дуже актуальними. Закон Зевса — це золоте правило: стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе, адже в теологічному підґрунті того світу кожен може виявитися богом у людській подобі.

Для того світу це основа виживання. Ти залишаєш свій дім більш ніж на кілька днів, і це автоматично означає, що віддаєш себе в руки незнайомців. Лише так може функціонувати суспільство. І щойно починаєш заглиблюватися в цю тему, розумієш, що нічого не змінилося. Саме завдяки цьому цивілізації зберігаються, а можливо, навіть і визначаються".

Історія про неможливі ситуації

Крім того, режисер розповідає, чому він узагалі взявся за екранізацію цього твору. 

"Як режисер ти маєш рухатися імпульсивно. Я хотів кинути собі виклик, працюючи з абсолютно іншим типом розповіді, та шукав прогалину в сучасній культурі. Дивлюся на грецьку міфологію, зокрема на "Одіссею", й думаю: чому вона не стала частиною сучасного кіно? Для мене як кінематографіста це надзвичайно захопливо. А потім, коли починаєш заглиблюватися, ставиш собі запитання: що в цій історії такого, у що хочеться поринути?" — каже фільммейкер.

Нолан також висловлює думку про те, чому "Одіссея" є великою історією:

"Причина в тому, що вона порушує складні проблеми й етичні дилеми. Це історія про неможливі ситуації. Саме це робить її великою".

Нові технології та техноскептицизм 

Крістофер Нолан відомий, зокрема, своїм скептичним ставленням до цифрових технологій. Ось що він каже про це:

"Я вважаю себе техноскептиком. Досі знімаю на плівку. Вона краще передає те, як людське око бачить світ, ніж цифрові камери. Аналоговий колір відрізняється від цифрового, тож для мене важливо мати вибір. Водночас я завжди монтував свої фільми цифровим способом, і ми, безумовно, використовуємо комп'ютерну графіку.

Я вітаю нові технології, але вони не повинні витісняти вже наявні, перевірені й досі життєздатні інструменти. Саме це я спостерігав у своїй індустрії. Ми ледь не вихлюпнули дитину разом із брудною водою. Ми ледь не втратили плівку!"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter