Відродження балету "Сойчине крило" на сцені Київської опери

Балет "Сойчине крило". Усі фото: пресслужба Київської опери

Днями на сцені Київської опери відбувся показ балету "Сойчине крило". Постановку за мотивами новели українського письменника Івана Франка супроводжувала музика композитора Анатолія Кос-Анатольського та кілька авторських пісень у ліричному виконанні.

У грудні 2023 року балет "Сойчине крило" повернувся до театрального репертуару після більш ніж 70 років забуття — і відтоді не зникає з афіш. "ТиКиїв" побував на виставі й розповідає, як відроджували легендарну постановку та чому її варто побачити сьогодні.

За текстом Франка, історія розпочинається напередодні Нового року. Головний герой планує зустріти свято на самоті, однак несподівано отримує лист. Усередині — десятки сторінок сповіді та сойчине крило, заховане між ними. Це нагадування про кохану, яка, убивши улюблену пташку, втекла багато років тому. 

Події розгортаються стрімко й трагічно. Життя дівчини було непростим, а понад усе вона мріяла повернутися додому. Чи станеться це? Не розкриватимемо інтриги.

Натомість розповімо про оригінальну постановку. Уперше глядачі побачили балет "Сойчине крило" на сцені Львівського театру опери та балету в далекому 1956 році. Тоді новелу класика української літератури в площину танцю переніс класик української музики — композитор Анатолій Кос-Анатольський. Показ присвятили 100-річчю від дня народження Івана Франка. Прем'єра пройшла з великим успіхом, однак уже після кількох вистав балет зник із театрального репертуару. 

У 2023 році Київська опера амбітно й завзято взялася відроджувати постановку. Тоді представники театру наголошували на необхідності повернення до власних традицій, адже нам є що показати. Лейтмотивом їхньої комунікації став меседж:

Хочемо, щоб "Сойчине крило" замість "Лускунчика" стало доброю різдвяною традицією та українською балетною класикою кожного Нового року.

Робота над сучасною постановкою вимагала певних змін. "Сойчине крило" зберігає автентичний сюжет, покладений на мотиви Анатолія Кос-Анатольського, однак замість чотирьох дій глядачам пропонують дві — відповідно, частину музичного матеріалу скоротили. Поміж тим, творці балету зберегли, на перший погляд, незначний, але насправді один із ключових елементів вистави — народний танець.

Коломийки на початку вистави покликані занурити нас у різдвяну атмосферу зими й підкреслити особисті переживання героя.

Керівником проєкту став Петро Качанов, а вишукану й водночас сучасну хореографію створив Георгій Ковтун. Танцівники бездоганно справляються зі своїм завданням, змушуючи серця глядачів битися в такт зі своїми.

Постановку доповнюють строкаті костюми та захопливі сцени з життя другорядних персонажів — трагізм історії поєднують із відчуттям надії, комічним елементом і вірою в те, що щастя обов'язково повернеться до наших героїв. 

Балет "Сойчине крило" у втіленні Київської опери — історія відродження театральної традиції, де одвічні сенси підсилюють сучасні акценти, а справжньою родзинкою стає бездоганна робота команди. Тож слідкуй за оновленнями репертуару — це варто побачити на власні очі. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter