0:00/0:00

Вітраж, якого боялася радянська влада: історія знищеного панно Алли Горської

Вітраж, якого боялася радянська влада: історія знищеного панно Алли Горської Алла Горська на тлі вітража "Шевченко. Мати". Колаж: редакція "ТиКиїв"

18 вересня 1929 року в Ялті народилася українська художниця Алла Горська. Мисткиня провела дитинство в російському культурному середовищі, однак згодом свідомо обрала українську ідентичність, яку сповна розкрила у своєму монументальному мистецтві.

Трагічною й водночас однією з найважливіших у творчому доробку Алли Горської є історія створення вітражу "Шевченко. Мати" у стінах КНУ імені Тараса Шевченка в Києві. Тоді партійне керівництво підступно знищило роботу художниці — але не змогло знищити її саму.

З нагоди річниці від дня народження Алли Горської ми розповідаємо більше про вітраж, який, попри всі зусилля пропагандистської системи, таки став невіддільною частиною української культури — нехай і лише у спогадах.

Алла Горська з чоловіком Віктором Зарецьким. Фото: ШоТам

Пропаганда не може працювати без національних символів — щоправда, спотворених у власних цілях. Одним із них у прагненні переписати історію та стерти справжню ідентичність українського народу радянська влада обрала Тараса Шевченка — незламного Кобзаря, який, попри тривалі заслання та царські арешти, чомусь раптом став "революціонером-демократом".

У такій конотації зовсім не дивує, що образ Шевченка всіляко нав'язували українському суспільству: передусім як класика, знайомого кожному в образі старого чоловіка з вусами. Такий Шевченко пасував владі. І саме його хотіли бачити на помпезному вітражі в холі КНУ, який художники мали створити з нагоди 150-річчя від дня народження митця. 

Ескіз вітража "Шевченко. Мати". Фото: Локальна історія

Для роботи над проєктом запросили низку митців зі Спілки художників України — Аллу Горську, Галину Севрук, Опанаса Заливаху, Галину Зубченко та Людмилу Семикіну. На початку 1964 року вони розпочали створення макета.

За допомогою картону та паперу в центрі композиції художники зобразили Тараса Шевченка, який однією рукою пригортає матір-Україну, а в іншій тримає високо піднятого "Кобзаря". Образ доповнювали рядки: "Возвеличу малих, отих рабів німих, я на сторожі коло них поставлю слово!". Роботу назвали "Шевченко. Мати".

Мистецтвознавиця Діана Клочко підкреслює: "Алла Горська з колегами задумали створити вітраж модерністичний, як інтерпретацію поетичної інтонації, а саме праведного гніву поета". Інтерпретацію, де радянський "революціонер" поставав українським бунтарем. А такого Шевченка влада стерпіти не могла. 

Частина ескізу вітража "Шевченко. Мати". Фото: UA Archives

Михайлина Коцюбинська пригадує, як, не дочекавшись висновків спеціальної комісії, ректор Київського університету Іван Швець на очах десятків студентів власноруч розтрощив "ідеологічно шкідливий вітраж". 

Чому мати-Україна така сумна? Який "суд", яку "кару" і на кого накликає Тарас? І взагалі, чому це Україна за ґратами?

0 / 0

Для учасників творчої групи знищення вітража стало болісним ударом, а от його створення — початком страшного відліку. У 1964 році їх виключили зі Спілки художників, за рік почалися перші арешти, Алла Горська потрапила в поле зору КДБ.

У листі другові, художнику Опанасу Заливасі, мисткиня згодом напише: "Краще бути похованим на цвинтарі людиною вбитою, ніж поза цвинтарем самогубцем-зрадником". Здається, цими словами мисткиня передбачила власну долю. Співробітники КДБ вбили її наприкінці листопада 1970 року.

Для українців Алла Горська залишила по собі не лише неоціненну монументальну спадщину, а й натхненну історію вибору власної ідентичності, за яку вона боролася до кінця. Зокрема, і у вітражі "Шевченко. Мати". 

Читай також: Засновниця Old Khata Project Світлана Ославська — про українську культуру, дослідження хатніх розписів та створення книги "Квіткѝ. Велика книга про хатні розписи"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
позаштатний редактор

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації