Володарювання міфічного Боба Ділана у "Королівстві тіней"
Колаж: "ТиКиїв"
Чи можна щоразу чекати від генія доказів його безмежної геніальності? Так, якщо цього генія звати Боб Ділан і він справжнісінька жива легенда, людина-міф і один із найвизначніших музикантів і поетів в історії людства.
Справжнім дивом є те, що 82-річний Ділан не перестає бентежити, надихати та навіть шокувати прихильників і просто сучасників, не кажучи вже його приємні сюрпризи.
Можливо, новий реліз Ділана — альбом Shadow Kingdom — не так шокує, як серія платівок у минулому десятилітті, на яких він виконував класичні американські естрадні номери з репертуару переважно Френка Сінатри, але…
Втеча з Міннесоти та поява у Нью-Йорку
Потрібно згадати, ким є Ділан — окрім генія, легенди та міфу. Уроджений Роберт Аллен Ціммерман завжди досягав найбільшого, коли робив те, чого від нього ніхто не очікував і чого він сам не мав би робити, якби послуговувався лише здоровим глуздом. Але зрештою, Ділан керується не тільки розсудливістю — напевно, в нього є і більш досвідчені та проникливі радники.
У 50-х він теж, як вся молодь, не встояв перед чарами тільки що вигаданого рок-н-ролу та грав у шкільних групах пісні з репертуару Літла Річарда та Елвіса Преслі. Він зростав у провінційному містечку Гіббінг (штат Міннесота) і кілька разів тікав з дому, подорожуючи автостопом та у товарних вагонах — знову ж таки, за легендою.
Водночас він захопився американським фолком — піснями набагато похмурішими, кривавішими та безжаліснішими, ніж тогочасні попхіти. Ділан став виконувати ці пісні у супроводі акустичної гітари та гармоніки і спочатку подався до Міннеаполісу, де навіть деякий час удавав, нібито відвідує університетські заняття.
Потім, на початку лютого 1961-го, посеред найсуворішої за останні десятиліття зими, він без грошей опинився у незнайомому Нью-Йорку, у клубах і кав'ярнях богемного району Грінвіч-Вілледж.
Ділану тоді доводилося ночувати на диванах у вітальнях випадкових знайомців, виступати буквально за обід у тих самих кав'ярнях — але вже дуже скоро пішли чутки та балачки про цього неймовірного єврейського хлопчину, який виник невідомо звідки і тепер творить на сцені неймовірне, перетворюючи народні пісні своїм виконанням на щось досі нечуване, наділене потойбічною силою.
Як Боб створив рок-музику
Вже наступного року Боб випустив свою першу платівку на шанованому лейблі Columbia, але справжнім культурним явищем став другий студійний альбом Ділана, випущений у 1963 році, — The Freewheelin’ Bob Dylan.
Переважна більшість цих пісень були написані самим Діланом — він надихався відвертістю, образністю та безкомпромісною манерою фолк-пісень, але йшов ще далі, у незвідане, у справжню поезію — чуттєву, нестриману й інколи з відчутною дрібкою суто діланівського гумору.
Цю поезію не приборкували музичні інструменти — у випадку з Діланом гітара та гармоніка — навпаки, стаючи рядками пісні, отримуючи мелодію та ритм, ці образи набиралися крові та сили. Так народилася сучасна авторська пісня.
Ділан став голосом покоління молоді 60-х, пророком з шістьма струнами. Коли ж у 1965 році він зібрав електричний гурт та з електричною гітарою в руках під гуркіт барабанів виступив на Ньюпортському фолк-фестивалі — це була ще одна революція, яку цього разу пуристи від фолку сприйняли вкрай негативно. Але Ділан не звертав уваги — він творив новий світ.
По суті тоді трьома електричними альбомами Bringing it All Back Home, Highway 61 Revisited та Blonde on Blonde він і винайшов так звану рок-музику — The Beatles та The Rolling Stones тепер мусили дорослішати, рівняючись на Ділана.
Потім він вирушив у світовий тур, під час якого ті самі фолк-ентузіасти, які не бажали змін, вигукували йому "Іуда!". А потім трапилася загадкова мотоциклетна аварія. Одужання тривало понад рік, а повернувся Боб зовсім іншим — записавши аскетичний, зовсім не у дусі розмаїтого 1967-го, але абсолютно винятковий альбом John Wesley Harding.
Тоді за вказівкою Ділана музиканти, переживши психоделічні революції, почали повертатися до коріння.
Непередбачуваний Ділан
Ділан лишався Діланом — непередбачуваним та геніальним і у наступних десятиліттях. Була одна з найвідвертіших платівок про закінчення любовних стосунків Blood On the Tracks, були неочікувані платівки на християнську тематику, спроби загравання з модним електронним саундом у 80-ті.
Наприкінці 90-х він потрапив до лікарні, де з діагнозом "перикардит" вже збирався скоро "побачити Елвіса", але одужав та записав одну з найбільш приголомшливих своїх платівок — Time Out of Mind, що звучала суворо, атмосферно, сучасно та водночас геть поза будь-якими часами.
У 21 столітті Боб став лауреатом Нобелівської премії. Він продовжує ділитися зі світом результатами зустрічей зі своєю музою, яка і не збиралась його залишати.
Останній його альбом вийшов у 2020-му, і от маємо новий реліз. Формально це саундтрек до фільму-концерту 2021 року Shadow Kingdom, дуже стильно знятого "виступу" Ділана у вигаданому нічному закладі Bon Bon Club, на якому Боб виконував свої класичні пісні переважно 60-х.
Насправді те, що ми маємо на платівці "Королівство тіней" — це студійні, а не концертні записи, замасковані під "живий" виступ. Так вільно, з таким таємничим та водночас розслабленим настроєм жоден із найвідоміших музикантів не робив "римейки" власних пісень — геть не схожих на оригінали. І це, як завжди, геніально.
