30 грудня в історії Києва: відкриття семи станцій метро та день народження співзасновника "ВВ"

Архівне фото станції "Палац Україна ("Червоноармійська")

Відкриття семи станцій київського метро у різні роки, запуск у швидкісному режимі першої в СРСР лінії швидкісного трамвая та дні народження відомих митців —  "ТиКиїв" розповідає про історичні події, які відбулися 30 грудня у столиці або були з нею пов'язані.

Чим ще запам'ятався цей день, хто з відомих киян народився та які свята сьогодні відзначають — читай далі.

Пам'ятні події у Києві 30 грудня

• 1978 рік — у Києві запрацювала у швидкісному режимі перша в Радянському Союзі лінія швидкісного трамвая. Першу ділянку Борщагівської лінії швидкісного трамвая ввели в експлуатацію 1 лютого 1975 року, але вона працювала у режимі звичайного трамвая. Спочатку по ній їздив єдиний маршрут № 3 (від Залізничного вокзалу до редукторного заводу). За два роки відкрили маршрут № 1 (від Палацу спорту до вулиці Сім'ї Сосніних (зараз — Зодчих)), а маршрут № 3 продовжили до Кільцевої дороги. Потім ці маршрути ще кілька разів змінювали. 30 грудня 1978 року лінія нарешті запрацювала у швидкісному режимі. Існували плани продовжити її в район Червоноармійської вулиці (зараз — Велика Васильківська), далі — тунелем до бульвару Лесі Українки та Моста Патона, але їх та і не реалізували.

• 1984 рік — відкрили станції київського метро "Червоноармійська" та "Дзержинська" на синій гілці. У перші роки незалежності їх перейменували на "Палац Україна" та "Либідська" відповідно. Інтер'єр "Палацу Україна" цілком відповідав першій назві станції: із зображенням червоноармійців, емблемами червоної армії та іншими "комуністичними" елементами. У 2015 році усі їх приховали. В інтер'єрі "Либідської" — багато білого мармуру та латунних елементів у формі труб та металевих зірок. З 1994 року станція має статус пам'ятки архітектури та містобудування.

• 1991 рік — на зеленій гілці метро відкрили станції "Видубичі" та "Дружби Народів", яка з травня 2023 року має назву — "Звіринецька". В інтер'єрі станції "Видубичі" використали білий та світло-бежевий мармур, а також прикрасили її декоративними панно. На стелі підвісили алюмінієві ромбоподібні конструкції "під золото". У липні 2001 року на станції відкрили другий вихід. На станції "Звіринецька" пілони облицювали декоративною цеглою різної товщини — цей матеріал був основним під час будівництва житлових та громадських будівель у цій місцевості. Також в інтер'єрі використали пластикові та латунні елементи. 

• 1992 рік — відкрили станції метро "Осокорки" та "Славутич" на зеленій гілці. Головним мотивом оформлення "Славутича" стала ніч на Дніпрі — в інтер'єрі багато металу, гри світла та віддзеркалення. Стелю пофарбували у чорний та підвісили на ній систему ферм синього кольору з точковими світильниками.  "Осокорки", навпаки, зробили світлими та візуально просторими. Станція має білу стелю, облицьовані темно-рожевим гранітним приколійні стіни та вісь у вигляді безперервного білого світловоду, що тягнеться через весь зал.

• 1992 рік — відкрили станцію метро "Лук'янівська". Оформлення станції засновано на поєднанні пластики пілонів з формою широких нефів. Базу пілонів облицювали плитами із зеленого мармуру, а скруглені верхні частини — білим мармуром. На стелі спочатку був світильник складної форми, який нагадував бутони квітів на ніжках (його також прозвали "риб'ячий скелет"). Але під час робіт з ліквідації протікань його замінили на простий тимчасовий, який висить і досі. У перспективі "Лук'янівська" має стати частиною пересадного комплексу з запланованою Подільсько-Вигурівською лінією, для чого в торці заклали ескалаторний нахил на майбутню станцію "Глибочицька".

Відомі кияни, які народилися 30 грудня

• Микола Кочубей (1956 р.н.) — художник, графік, автор ескізів пам'ятних і ювілейних монет, дизайнер поштових марок. У 1996 році почав співпрацювати з Нацбанком та розробляти ескізи ювілейних і пам'ятних монет. Першою його монетою була "Місто-герой Київ". Загалом за ескізами Кочубея НБУ випустив більш як 50 монет. А з 1998 року художник почав працювати над замовленнями видавництва "Марка України" та створювати дизайни поштових марок. Найвідомішою його серією є "Народний одяг України", присвячена традиційному вбранню різних регіонів країни. Також Кочубей створював кольорові офорти, акварелі, літографії. Його роботи зберігаються у Національному художньому музеї, Національному музеї Тараса Шевченка, колекції Міністерства культури і туризму України, а також у приватних колекціях.

• Ніна Воскресенська (1960 р.н.) — дитяча письменниця. Справжнє прізвище Мацебула. Дитинство провела на масиві Воскресенка, звідки й походить псевдонім письменниці. Почала літературну діяльність 1990-х: її вірші та оповідання під різними псевдонімами друкувалися у дитячому журналі "Барвінок". Після народження сина почала писати казки. На початку 2000-х випустила успішну повість "Володар Країни мрій", за яку отримала кілька відзнак. Приблизно з того ж часу почала видавати свої твори під псевдонімом "Ніна Воскресенська". У наступні кілька років письменниця написала ще два продовження циклу про Країну Мрій. Далі були твори "Дивовижні пригоди Наталки в Країні часу", "Руда ворона", абетки "Веселі Літери", "Ким стати", оповідання "Першокласні історії" та інші.

• Юрій Здоренко (1963 р.н.) — рок-музикант, гітарист, автор пісень, один із засновників гуртів "Воплі Відоплясова", "Борщ" та ін. Перші серйозні кроки в музиці почав робити на початку 1980-х, створивши перший гурт SOS разом з Олександром Піпою. Гурт проіснував до 1984 року, поки Здоренка не забрали на службу в армію, а після його демобілізації друзі вирішили створити новий гурт. Переломним моментом стала зустріч з Олегом Скрипкою, який грав на баяні та співав — так з'явились "Воплі Відоплясова". Четвертим учасником став ударник Сергій Сахно. У 1992 році Здоренко вирішив покинути "ВВ". У 1993-му він створив гурт "ЯЯЯ", який давав сольні концерти та випустив два альбоми. У 1998 році Здоренко створив паралельний сольний проєкт "Індиго" та спробував себе в стилі романтик-рок. У 2002-2008-му був фронтменом і гітаристом гурту "Борщ", створеного з Олександром Піпою. Потім музиканти поділили репертуар і створили окремі проєкти, але зараз знову відновили діяльність "Борщу".

Що відзначають 30 грудня

Сьогодні відзначають неофіційний День соди — однієї з найбільш популярних хімічних речовин в історії людства. Ще з давніх часів її широко використовують у кулінарії, прибиранні, гігієні у боротьби зі шкідниками тощо. Промисловим способом соду вперше отримали у 1790 році завдяки зусиллям французького хіміка Ніколя Леблана, а через 70 років бельгійський промисловець Ернест Сольве винайшов більш ефективний спосіб отримання соди як побічного продукту у процесі виробництва газу.

Ще одне неформальне свято, яке відзначають 30 грудня — День глобального планування. У день заведено підбивати підсумки року, що минає, та ставити цілі на наступний. За задумом, це день має заохочувати людей задуматися про свої прагнення та спланувати реальні кроки для їх досягнення.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter