30 січня в історії Києва: відкриття училища Глієра і ухвалення Конституції УРСР

30 січня в історії Києва: відкриття училища Глієра і ухвалення Конституції УРСР Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра. Фото: вікіпедія

"ТиКиїв" знайомить тебе з історією нашого міста. Щодня ми розповідаємо, хто з відомих киян народився в цей день та які цікаві події відбулися у столиці в минулому.

30 січня запам'яталося відкриттям у Києві музичної школи, яка зараз є Київською муніципальною академією музики імені Рейнгольда Глієра. Також цього дня була ухвалена нова конституція УРСР.

30 січня у столиці народилися відомі особистості, зокрема художники Олександр та Сергій Харуки, веслувальниця і призерка Олімпійських ігор Світлана Мазій, оперний співак Оскар Каміонський та інші.

Детальніше про цей день в історії читай нижче.

Пам'ятні події в Києві 30 січня

  • 1868 рік — у Києві відкрилася музична школа. Сьогодні це Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра.
  • 1937 рік — ухвалена нова Конституція УРСР. У ній вищою владою у республіці проголошувалася Верховна Рада УРСР. Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) була офіційно перейменована в Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
Фото: вікіпедія
  • 2014 рік — тодішній спікер Верховної Ради Володимир Рибак підписав рішення про відміну так званих диктаторських законів, які були прийняті 16 січня, а також закон про амністію учасників масових акцій, який був ухвалений напередодні. Проте опозиційні лідери Майдану опублікували спільну заяву, в якій звинуватили Віктора Януковича та "Партію регіонів" у порушенні конституційних норм щодо прийняття відповідного законопроєкту. Своєю чергою, комендант Майдану Андрій Парубій заявив, що протестувальники не покинуть вулицю Грушевського та адмінбудівлі в обмін на звільнення захоплених активістів. Люди не вірили в амністію, яку пропонувала влада.

Відомі кияни, які народилися 30 січня

  • Оскар Каміонський (1869-1917 рр.) — оперний і камерний співак, музичний педагог. Відомий такими оперними партіями: Сміл Клен ("Лісовий цар"), Мазепа ("Мазепа" П. Чайковського), Граф ді Луна ("Трубадур"), Невер ("Гугеноти"), Дон Жуан ("Дон Жуан"). Популяризував твори українських композиторів, зокрема Миколи Лисенка. Записав на грамплатівки близько 400 творів.
Фото: Енциклопедія сучасної України
  • Віра Гужова (1898-1974 рр.) — оперна співачка, педагогиня, народна артистка УРСР. У 1921-1924 роках — солістка Київського робітничого залізничного театру, в 1924-1950 роках з перервами — Харківського, у 1932-1933 роках — Азербайджанського, в 1941-1944 роках — Грузинського театру опери та балету. В 1949-1950 роках — викладачка Харківської, а в 1950-1961 роках — Київської консерваторії. Виконувала партії Наталки ("Наталка Полтавка" Миколи Лисенка), Одарки ("Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака-Артемовського), Етері ("Абесалом і Етері" Захарія Паліашвілі). У 1956-1957 роках наспівала на грамплатівку українські народні пісні "Висока верба" і "Вийду я на доріженьку" та романс Миколи Лисенка "Як не кляв тебе, о зоре" на слова Івана Франка.
Фото: вікіпедія
  • Гліб Івакін (1947-2018 рр.) — науковець-археолог, фахівець з історії й археології Русі та пізньосередньовічної України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Брав участь у розкопках археологічних пам'яток Києва X-XVIII століть на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум'яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі. Автор понад 200 друкованих праць, зокрема низки популярних колективних видань з історії й археології України.
Фото: Енциклопедія сучасної України
  • Тетяна Негрій (нар. 1954 р.) — співачка, режисерка, лауреатка Міжнародної мистецької премії ім. Валентина Михайлюка, лауреатка премії ім. С.Гулака-Артемовського, Заслужена артистка України. Тетяна Негрій здійснила перше офіційне і публічне виконання Гімну України з оркестром "Дніпро" на Майдані Незалежності в День проголошення Незалежності України в 1991 році. Велику популярність серед маленьких слухачів мають авторські компакт-диски співачки  "Українські народні казки" та "Чудотворець Миколай, на всякий час помагай", де зібрано унікальний матеріал про життя та діяння Святого Миколая і подано у вигляді театралізованого дійства з використанням українських народних переказів, легенд і пісень у її виконанні. Є режисеркою театралізованих вистав для дітей на теми народних звичаїв та обрядів, які з великим успіхом проходили протягом 10 років у Київському планетарії. 
Фото: фейсбук-сторінка Інституту енциклопедичних досліджень НАН України
  • Брати Олександр та Сергій Харуки (нар. 1960 р.) — художники, члени київської Спілки художників книги. Працюють у декількох видах мистецтва: дизайн монет, банкнот і поштових марок, медальєрне мистецтво, екслібріс, книжкова ілюстрація, графічний дизайн, станкова графіка, живопис. У 1996 році разом із художником Володимиром Тараном організували мистецьку групу "АРТТРІУМ". Творчим колективом групи з 1996 року по сьогодні створено близько 350 пам'ятних та колекційних монет для Національного банку України. У 2003 році брати Харуки створили новий дизайн українських банкнот номіналом 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. У 2004 році за цю творчу працю нагороджені Почесною грамотою Верховної Ради України "За особливі заслуги перед Українським народом". З 1992 по 2019 роки розробили дизайн для близько 100 поштових марок, блоків, конвертів першого дня і маркових аркушів Укрпошти.
Колаж: Укрпошта
  • Світлана Мазій (нар. 1968 р.) — академічна веслувальниця, призерка Олімпійських ігор. Тренувалася у спортивному товаристві "Спартак" у Києві. На Олімпійських іграх 1988 року стала срібною медалісткою в складі четвірки збірної СРСР з Іриною Калімбет, Інною Фроловою та Антоніною Думчевою. На чемпіонатах світу 1989 і 1990 років отримала срібну нагороду у змаганнях четвірок парних. Після розпаду СРСР виступала під прапором України. На Олімпіаді 1996 року в Атланті разом з Інною Фроловою, Оленою Ронжиною та Діною Міфтахутдиновою знов завоювала срібну медаль. Протягом 1997-2000 років у складі парної четвірки була переможницею і неодноразовою призеркою етапів Кубка світу, на чемпіонаті світу 1997 року була третьою, на чемпіонаті світу 1998 — сьомою, а на чемпіонаті світу 1999 року — другою. На сіднейській Олімпіаді 2000 року зайняла 4 місце у складі четвірки з Оленою Ронжиною, Діною Міфтахутдиновою та Тетяною Устюжаніною.
Фото: Федерація академічного веслування України
  • Валентина Ляшенко (нар. 1981 р.) — українська та грузинська легкоатлетка. У лютому 2014 року на змаганнях у Києві встановила свій особистий рекорд зі стрибків у висоту в закритих приміщеннях — 1,90 метра. З 2015 року виступала за грузинську національну збірну. Відразу в першому сезоні на змаганнях у Бердичеві встановила національний рекорд Грузії зі стрибків у висоту на відкритому стадіоні — 1,92 метра. Виконавши олімпійський кваліфікаційний норматив, отримала право захищати честь Грузії на літніх Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро. На попередньому кваліфікаційному етапі стрибків у висоту знову показала результат 1,80 метра і в фінал не вийшла.
Фото: вікіпедія

Що відзначають 30 січня

30 січня в Україні відзначають День спеціалістів військово-соціального управління ЗСУ. Це люди, які в українському війську займаються соціально-психологічною та виховною роботою.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Віталій Кличко відповів, коли у Києві відкриють метро на Виноградар - 412x412
Новини

Yevheniia Katerynchak

Віталій Кличко відповів, коли у Києві відкриють метро на Виноградар

У Києві розгорівся скандал через намети в метро під час обстрілів: чи заборонять їх у підземці - 412x412
Новини

Юлия Любченко

У Києві розгорівся скандал через намети в метро під час обстрілів: чи заборонять їх у підземці

У соцмережах розгорівся скандал через новий дизайн "Живчика": що не так - 412x412
Новини

Yevheniia Katerynchak

У соцмережах розгорівся скандал через новий дизайн "Живчика": що не так

11 важливих літературних новинок, які презентували на "Книжковому арсеналі"

"Щоденник російсько-української війни (2022–2024)" Савіти Діани Ваґнер — одна з новинок "Книжкового арсеналу". Фото: Анастасія Мантач

У Голосіївському районі через російську атаку пошкоджено одну з найбільших амбулаторій: що відомо - 412x412
Новини

Юлия Любченко

У Голосіївському районі через російську атаку пошкоджено одну з найбільших амбулаторій: що відомо

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації