9 квітня в історії Києва: Куренівське повстання і початок процесу декомунізації в Україні

Фото: Клуб корінного киянина

"ТиКиїв" знайомить тебе з історією нашого міста. Щодня ми розповідаємо, хто з відомих киян народився в цей день та які цікаві події відбулися у столиці в минулому.

9 квітня запам'яталося початком Куренівського повстання. Також цього дня Верховна Рада України ухвалила декомунізаційні закони.

9 квітня в Києві народилися і відомі особистості, зокрема художниця Катерина Корнійчук, письменник Ігор Кравченко, математик, політолог Михайло Білецький та інші.

Детальніше про цей день в історії читай нижче.

Пам'ятні події в Києві 9 квітня

• 1919 рік – у Києві почалося Куренівське повстання – спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом Ільком Струком. Повстанцям вдалося на короткий час узяти під свій контроль значну частину Києва. Завдяки цьому найбільш боєздатні збройні формування більшовиків було відтягнено з українсько-більшовицького фронту. Повстання проти більшовицької влади тривало 2 дні і було придушене Червоною армією. За радянськими джерелами, кількість повстанців становила 3 тис. людей.

• 1992 рік – Верховна Рада України ухвалила постанову "Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу". В постанові підтверджувався взятий Україною курс на мирне співробітництво з усім світовим співтовариством, позаблоковість, нейтралітет і дотримання в майбутньому трьох неядерних принципів.
• 2003 рік – в автокатастрофі загинув відомий український журналіст, головний редактор "Телевізійної служби новин" на телеканалі "1+1", громадський і політичний діяч Олександр Кривенко. Смертельна ДТП сталася на трасі Київ – Чернігів – Нові Яриловичі. Журналіст повертався після поминок за загиблим в Іраку українським телеоператором Тарасом Процюком. За кермом автомобіля, в якому їхав Олександр Кривенко, був співробітник Офісу координатора проєктів ОБСЄ в Україні Гізо Грдзелідзе, який теж загинув. 
• 2015 рік – початок процесу декомунізації України. Цього дня цей процес був узаконений Верховною Радою України, яка ухвалила необхідний пакет законів.

Відомі кияни, які народилися 9 квітня

• Лев Копелєв (1912-1997 рр.) – письменник, критик. Учасник Другої світової війни, нагороджений бойовими орденами та медалями. День Перемоги зустрів у Бутирській в'язниці. За протест проти негуманного ставлення до мирних громадян Німеччини був заарештований і засуджений на 10 років сталінських таборів. В ув'язненні познайомився з Олександром Солженіциним і став прототипом Льва Рубіна в романі "У колі першому". Звільнений 1954 року. З 1966 року – активний учасник правозахисного руху. Підтримував "Празьку весну" і польську "Солідарність". Боровся за свободу Вацлава Гавела. Поділяв ідеї європейських демократів – опонентів комуністичної ідеології. У 1980 році був позбавлений громадянства СРСР, після чого емігрував до Німеччини. 17 років життя в Німеччині присвятив "Вуппертальському проєкту" – дослідженню взаємопізнання слов'ян та німців від середньовіччя до XX століття, вивченню історії та природи духовного "вибіркового родичання" німецької та слов'янських культур, проблемі створення образів чужого та образу ворога. У 1982 році за наукові досягнення Леву Копелєву та його дружині, правозахисниці Раїсі Орловій  присвоєні звання почесних докторів нью-йоркської "Нової школи соціальних досліджень". Серед найвідоміших книг Лева Копелєва: "Зберігати вічно", "Вгамуй мої печалі", "Віра у слово". Разом з Раїсою Орловою написав книги "Ми жили у Москві" і "Ми жили в Кельні".

• Михайло Білецький (нар. 1935 р.) – математик, політолог. 1951 року вступив на механіко-математичний факультет Московського університету. 1956 року його відрахували з п'ятого курсу через політичні мотиви. Головною причиною став випуск стінної газети "Літературний бюлетень". Зокрема, в стіннівці був матеріал про російського письменника Володимира Дудінцева та його роман "Не хлібом єдиним". Проте, за спогадами сучасників, найбільше занепокоєння органів викликала емблема стіннівки – закутий у ланцюги робітник тягнеться до дзвону. Бюлетень кваліфікували як антирадянський і керівництво Московського університету визнало доцільним відрахувати Білецького з університету. На початку 1968 року Михайло Білецький був серед 139 людей, які підписали лист, адресований Леоніду Брежнєву, Олексію Косигіну та Миколі Підгорному, із засудженням політичних репресій в Україні у 1965-1967 роках. У квітні 1968 року з Іриною Заславською поїхав до Москви, де Заславська віднесла оригінал листа з підписами до приймальні ЦК КПРС, а Білецький передав примірник листа Петру Якіру. Керівництво Інституту кібернетики, де працював Білецький, знаючи про його підпис під листом, запропонувало йому звільнитися з роботи за власним бажанням. З 1968 року був викладачем Київського університету ім. Шевченка. 1972 року Білецького стали постійно викликати для свідчень у зв'язку "із надто широким і небезпечним колом знайомств". Чимало запитань стосувалося листа, підписаного чотири роки тому. 1973 року КДБ запропонував керівництву факультету кібернетики, де працював Білецький, провести збори з його засудженням і звільнити з роботи, що й було виконано. Далі Білецький працював у скромніших установах розробником автоматизованих систем керування. Зокрема брав участь у створенні автоматизованої системи для Дарницького вагоноремонтного заводу. З 1993 року був співробітником Київського центру політичних досліджень і конфліктології.
• Ігор Кравченко (нар. 1947 р.) – письменник, прозаїк, літературний кри­тик, член Спілки письменників України. Є автором збірок літературно-критичних статей "Іти вер­хів'ям" і "Погляд у майбутнє". Також відомий повістями "Солдатський острів" і "Коралові краплі після дощу", есе "Чигир-трава", романом "Переселенці".

• Галина Забашта (нар. 1956 р.) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. У 2014 році відбулася її персональна виставка сценічного костюма "Ніна Матвієнко очима Галини Забашти", у 2016 році – звітна персонально-групова виставка "Костюм як мова образотворення". Є авторкою концепції, куратором проєкту "Життя і сцена", а також учасницею виставки в межах проєкту "Ой, виорю нивку широкую", присвячених ювілею народної артистки України Ніни Матвієнко. Є однією з авторок, кураторок і учасників мистецького проєкту "Матерія Духу" та всеукраїнського творчого проєкту "Жива традиція", спрямованого на відродження самобутнього регіонального традиційного мистецтва.

• Катерина Корнійчук (нар. 1960 р.) –художниця-графікиня, художниця театрального костюма, сценографка, мисткиня візуального мистецтва, педагогиня, кураторка арт-проєктів. З 2018 року є художницею-постановницею Київського академічного театру на Липках. Є авторкою художнього оформлення понад 30 театральних вистав для провідних театрів України. У творчому доробку художниці близько 700 ескізів, за якими були виготовлені театральні костюми для драматичних вистав українських театрів. Першу театральну роботу здійснила до вистави "Геда Габлер" для Театру юного глядача на Липках у 1996 році. Також брала участь в оформленні вистав театру на Липках: "Позичте тенора" (сценографія, костюми), "Без вини винні" (костюми), "Полліанна" (костюми), "Химера" (сценографія, костюми), "Ляльковий дім" (сценографія, костюми). Окрім цього, Катерина Корнійчук реалізувала 32 персональні виставки в Україні, США і Польщі. Серед найвідоміших: "Три зустрічі з Шекспіром" (Варшава), "Серпневий вітер" (Київ), "Італійський альбом" (Київ"), "Сади Бобулі" (Київ), "Ренесанс" (Зелена Гура, Польща). Також була кураторкою і учасницею виставок "Наш...Крим" (Київ), "АДАМ І ЄВА" (Київ), "ХУДОЖНИКИ З УКРАЇНИ. ТВОРИ НА ПАПЕРІ" (Х'юстон, Техас, США), "КРИМ – УКРАЇНА" (Київ).

Що відзначають 9 квітня

9 квітня відзначається Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми. Цей день присвячений підвищенню обізнанності про руйнівні наслідки сексуального насильства над дітьми і сприянню запобіжним заходам по всьому світу. На жаль, сьогодні сексуальне насильство над дітьми – серйозна та широко розповсюджена проблема, від якої щорічно страждає близько 1 млн дітей.

Також 9 квітня відзначають Міжнародний день ASMR. Це унікальне явище, яке за кілька років набуло широкої популярності в мережі. ASMR-відео містять шепіт, ніжне постукування чи інші заспокійливі звуки. Завдяки цьому слухачі можуть розслабитися і позбутися стресу.

А ще 9 квітня святкують День добрих справ. Його головна мета – робити добрі вчинки на благо людей та планети. Щороку сотні тисяч волонтерів застосовують просту ідею на практиці: кожна людина може зробити щось хороше, щоб світ змінився на краще.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter