Щоденник загиблої Катерини Савенко з Маріуполя про російську облогу міста, видали окремою книгою: що відомо
Щоденник Катерини Савенко. Фото: t.me/mariupolrada
Особистий щоденник жительки Маріуполя Катерини Савенко буде видано окремою книгою. Про це повідомила голова наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко у Facebook.
Катерині Савенко було 40 років. Вона проживала в Маріуполі і з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, почала щодня записувати свої думки, емоції та події, які відбувалися навколо. Її записи стали хронікою життя цивільної людини в умовах повної ізоляції міста.
У щоденнику зафіксовано 39 днів блокади Маріуполя — від перших вибухів і постійних обстрілів до гуманітарної катастрофи, що розгорталася на очах мешканців. У цих записах поруч існують різкі контрасти війни: тиша засніжених вулиць і гул авіаударів, перші весняні крокуси й ночі, проведені у підвалах без світла, тепла та зв'язку. Це щоденна фіксація страху, виснаження, надії та боротьби за життя.
Катерина продовжувала писати аж до трагічних подій, пов’язаних із загибеллю її чоловіка Віталія Савенка та власним пораненням, яке згодом стало смертельним.
29 березня 2022 року будинок родини Савенків у Маріуполі потрапив під російський обстріл. Унаслідок атаки загинув Віталій Савенко. Катерина померла 4 квітня від отриманих поранень.
Після її смерті два зошити зі щоденниковими записами вдалося зберегти та вивезти з окупованого й зруйнованого Маріуполя її матері. Ці записи стали не лише особистою пам’яттю родини, а й важливим свідченням життя цивільних під час облоги міста.
Сьогодні щоденник зберігається у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, де документуються історії мирних жителів, які постраждали внаслідок війни.
Видання книги зі щоденниковими записами Катерини Савенко покликане стати ще одним важливим свідченням трагедії Маріуполя та злочинів Росії проти цивільного населення. Такі особисті історії дозволяють зафіксувати не лише хронологію подій, а й людський вимір війни — те, що часто не потрапляє в офіційні зведення, але залишається в пам'яті назавжди.
Раніше ми розповідали, що у Київській духовній семінарії УГКЦ відкрили нову бібліотеку та читальну залу, які отримали статус патріаршої книгозбірні. Відкриття стало важливим кроком у розвитку навчальної та наукової бази закладу.
