Традицію дзвонарства Михайлівського монастиря внесли до переліку культурної спадщини
Фото: Wikimedia Commons
Традицію дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря внесли до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Про це повідомили у пресслужбі Мінкульту.
Віддавна дзвонарі мали особливий статус в монастирській ієрархії та були шанованими членами спільноти. Серед видатних дзвонарів Свято-Михайлівського монастиря були Петро Гаврилюк (XVIII століття) та Іван Смирнов (ХІХ століття).
Традиція дзвонарства у Михайлівському монастирі зародилася у XV–XVI століттях. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у місті, а також сповіщав про наближення ворогів до міста. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали людей на захист рідної землі. А перемогу над ворогом і повернення війська з війни сповіщали радісним урочистим тридзвоном в усі дзвони.
Перші дзвони монастиря були виготовлені з бронзи й щедро оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з'являлися нові техніки та види дзвонів.
За радянської влади Свято-Михайлівський монастир ліквідували, а храм підірвали. Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі перейшли в інші храми України, де передавали свою майстерність далі. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а у 1998-му побудували дзвіницю. Того ж року офіційно відкрили відбудований Свято-Михайлівський Золотоверхий собор.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів встановили карильйон, який налічує 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 т. Найбільший із них — восьмитонний — використовують для благовіста, середні — для передзвонів, а малі — для створення акцентів у дзвонінні.
Унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному храмі застосували хроматичний набір дзвонів, сполучених із фортепіанною системою клавіш. Крім того, Михайлівський карильйон є найбільшим зібранням дзвонів в одному місці не лише в Україні, а й в усьому пострадянському просторі.
