Самотність чи свобода? Свідомий погляд на життя сінгл-людей

Фото: з особистого архіву Ігоря Донскіх

Сінгл-люди — це особи, які свідомо чи вимушено живуть без романтичних стосунків. За даними Євростату, в ЄС таких людей — 15,8%. А ось як їм живеться в Україні, де торік були укладені 150 тисяч шлюбів? Про феномен сінгл-життя та його причини розповів впливовець Ігор Донскіх.

Ігорю, з якими стереотипами найчастіше стикаються українці через свій сінгл-статус?

Люди, які живуть сінгл, часто стикаються з тиском, що бути у стосунках — це "норма", а самотність сприймається як щось тимчасове чи проблемне. Найголовніший стереотип і стигма: "Сім’я — це головна цінність". Це може створювати відчуття, що твої життєві рішення чи обставини не є достатньо "правильними".

Проте реальність дещо інша: сінгл-статус може бути свідомим вибором, комфортним етапом життя чи просто частиною індивідуального шляху — і жоден з варіантів не є менш цінним. Для сінглів головна цінність — це передусім бути в гармонії з собою, а вже потім із партнером чи партнеркою, якщо вони є.

Чому соціум досі сприймає самотність як проблему, а не як природний стан чи можливість для розвитку?

Суспільство часто нав’язує ідею, що щастя можливе лише в парі, бо історично сім’я була базовою соціальною одиницею. До цього додається культура масових медіа й кінематографу, що протягом поколінь романтизувала стосунки, а також традиційні уявлення про життєвий шлях: навчання → шлюб → діти. Тому самотність і сприймається як проблема, бо не вписується в цей сценарій.

Насправді ж сінгл-статус можливий не тільки як "проміжний етап", а і як повноцінний спосіб життя. Він дає змогу краще пізнати себе, розставити власні пріоритети, розвиватися без компромісів. Важливо змінювати оптику: самотність — це не відсутність чогось, а простір для власного життя так, як тобі комфортно.

Які три головні переваги сінгл-життя ти міг би назвати?

1. Свобода й автономність. Ти сам/-а обираєш, як жити, що робити, куди їхати, не узгоджуючи свої рішення з партнером. Це дає можливість глибше розуміти свої бажання та пріоритети.
2. Глибший зв’язок із собою. Є більше часу на самопізнання, роботу над собою, реалізацію власних цілей. У стосунках часто доводиться розподіляти увагу, а сінгл-статус дозволяє сфокусуватися на особистому зростанні.
3. Гнучкість у соціальному житті. Можна більше часу приділяти друзям, подорожам, кар’єрі, волонтерству або хобі, не балансуючи між стосунками та іншими сферами життя. Це відкриває більше можливостей для самореалізації та побудови власного світу на своїх умовах.

Утім, насправді всі ці три пункти можна і треба реалізувати у здорових екологічних стосунках. Я поки таких не знайшов. (Усміхається.)

Як навчитися насолоджуватися часом із самим собою? Які практики чи звички допоможуть підтримувати баланс між соціалізацією та моментами наодинці?

Найголовніше — це внутрішня гармонія. Важливо перестати сприймати самотність як щось вимушене і почати бачити її як ресурс. 

1. Ритуали для себе. Створення приємних традицій: сніданок з улюбленою музикою, вечірні прогулянки, ритуал догляду за собою. Це допомагає відчути турботу про себе.
2. Розвиток інтересів — читання, творчість, спорт, навчання. Коли маєш справу, яка захоплює, самотність не відчувається як порожнеча.
3. Баланс між соціалізацією та усамітненням — прислухатися до себе. Якщо відчуваєш, що хочеться більше спілкування — планувати зустрічі. Якщо є потреба у відпочинку — не змушувати себе бути в соціумі, а дати собі час на перезавантаження.
4. Рефлексія — записувати думки, почуття, ідеї. Це допомагає структурувати внутрішній світ і краще розуміти свої потреби.
5. Вміння насолоджуватися моментом — дозволяти собі просто бути: пити каву і слухати музику, гуляти без мети, помічати деталі навколо. Ставити в фокус себе і власні інтереси. Адже час із собою не менш цінний, ніж час із кимось. Головне, щоб не було FOMO.

Як людям, які звикли до тривалих стосунків, навчитися радіти життю наодинці після розставання?

Я не маю такого досвіду — у мене завжди були короткотривалі стосунки. Але навіть у таких випадках важливо змінити фокус. Життя наодинці не означає втрату чогось — це новий етап із власними перевагами та недоліками.

Не варто тікати від суму, болю чи невизначеності. Краще запитати себе: "Що я хочу?", "Як мені комфортно?". Відновити зв’язки з друзями, знайти нові компанії, не боятися виходити у світ — але й цінувати час із собою. У разі потреби можна звернутися до психолога, який допоможе проаналізувати ваші почуття.

Якщо уявити, що ти колись зміниш свою позицію щодо сінгл-життя, якими мають бути ці стосунки, щоб вони відповідали твоїм цінностям?

Я не вибирав сінгл-життя, поки що воно вибрало мене. Замість нескінченних драм я обрав нормалізацію цього статусу — але без популяризації життя одинаками та одиначками в суспільстві.

Для мене важливо, щоб мої майбутні стосунки будувалися не на потребі "заповнити порожнечу", як раніше, а на взаємному бажанні бути разом. Це не має бути втрата себе чи компроміси, які руйнують особисті кордони. Натомість — підтримка, повага до свободи один одного, усвідомленість і емоційна зрілість.

Здорові стосунки — це про баланс: щоб поруч була людина, з якою комфортно мовчати й говорити, проводити час разом, але також мати власний простір. Де немає гри в залежність, маніпуляції чи очікувань "ти повинен/повинна мене доповнювати". Для мене важливо, щоб партнер теж мав свою внутрішню опору, був свідомим, розумів важливість діалогу і готовий до взаємного розвитку. І тоді це не просто стосунки, а спільний шлях, де є місце і для індивідуальності, і для "ми".

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter