Кожна сьома дитина у світі має психічний розлад: що треба знати про ментальне здоров'я дітей і підлітків
Фото: Freepik
За оцінками ВООЗ та ЮНІСЕФ, приблизно кожна сьома дитина або підліток віком від 10 до 19 років має психічний розлад. Найчастіше йдеться про тривожні, депресивні та поведінкові розлади.
До Дня захисту дітей рух Teenergizer розповідає про проблеми ментального здоров'я дітей і підлітків. Останнім часом вони вже перестали бути "темою на потім" та перетворились на глобальну кризу, яку фіксують провідні наукові інституції та міжнародні організації.
День захисту дітей в Україні тепер офіційно відзначають 20 листопада — його перенесли з 1 червня на дату, коли у світі проходить Всесвітній день дитини. Саме цього дня ООН ухвалила Декларацію прав дитини (1959) та Конвенцію про права дитини (1989), тож зміна дати є символічним кроком. Попередня дата — 1 червня — була спадком радянської традиції, а нині, за поясненням влади, країна робить крок до більш глобального контексту в політиці щодо дітей.
Що каже статистика
Згідно з останнім аналізом глобального тягаря психічних розладів серед підлітків і молоді, у 2021-му ментальні проблеми мали близько 279 млн людей віком 10–24 років. Показники депресії та тривоги суттєво зросли у 2019–2021 рр. — у період пандемії COVID-19 та пов'язаних із нею криз.
Окремі дослідження підкреслюють, що поширеність тривожних розладів серед молоді віком від 10 до 24 років зросла більш ніж на 50% з 1990 до 2021 року. Особливо у групі 10–14 років та після 2019-го.
За оцінками експертів, приблизно третина психічних розладів починається до 14 років, а половина — до досягнення повноліття. Тому вік, який формально вважається дитячим, є критично важливим для підтримки та профілактики.
Європа та Україна: подвійний тиск
Згідно з дослідженнями, у країнах Євросоюзу понад 11 мільйонів дітей і молодих людей (близько 13%) мають психічні розлади. Показники зростають із віком: серед 15–19-річних ця частка сягає близько 19%. При цьому суїцид лишається другою за поширеністю причиною смерті серед підлітків 15–19 років.
В Україні до глобальних трендів додається фактор повномасштабної війни. ЮНІСЕФ фіксує, що роки руйнувань, вимушеного переміщення, розлуки з близькими, втрат і перерваної освіти призвели до кризи ментального здоров'я серед українських дітей та підлітків.
Опитування українських батьків, проведене за підтримки ЮНІСЕФ, показало: 43% респондентів помічають у своїх дітей високий рівень тривожності, чутливість до гучних звуків, проблеми зі сном — симптоми, які потребують не терпіння, а підтримки та професійної допомоги.
На глобальному рівні стан підлітків погіршився лише за кілька років. Аналіз даних за 2018 і 2022 роки демонструє, що емоційний дистрес суттєво зріс у більшості країн світу, особливо серед дівчат.
Цифровий вимір: не лише про "екранний час"
Протягом останніх років дослідники дедалі частіше аналізують вплив смартфонів і соцмереж на молодь. Систематичні огляди показують: надмірне та проблемне користування соцмережами пов'язане з підвищеним ризиком тривоги, депресивних симптомів та суїцидальних думок у підлітків.
Важлива деталь: мова не лише про тривалість користування телефоном. Нові лонгітюдні дослідження вказують на небезпеку адиктивних патернів. Коли залежність від смартфона заважає спати, вчитися, спілкуватися, а коли його забирають — рівень стресу, ризик суїцидальних думок та емоційні проблеми підвищуються у 2–3 рази.
Водночас науковці наголошують: соцмережі не є "чистим злом". Їхній вплив залежить від того, як саме підліток ними користується, з ким взаємодіє і що ними компенсує — живе спілкування, сон, відпочинок чи, навпаки, ізоляцію і стигму.
Що рекомендують ВООЗ та ЮНІСЕФ
У жовтні 2024 року ВООЗ та ЮНІСЕФ представили спільні рекомендації щодо покращення доступу до психологічної допомоги для дітей і молоді. Документ підкреслює кілька ключових підходів:
- Раннє виявлення й підтримка. Інтеграція ментального здоров'я в роботу сімейних лікарів, шкіл, молодіжних центрів.
- Доступна допомога. Не лише лікарні, а й шкільні та громадські сервіси, онлайн-консультації, peer-to-peer підтримка.
- Участь самих підлітків у розробці програм, щоб сервіси відповідали їхнім реальним запитам, а не уявленням дорослих.
- Зменшення стигми завдяки інформаційним кампаніям, відкритим розмовам, навчанню вчителів та батьків.
Що це означає для нас сьогодні
Для України, де діти живуть у реаліях війни, ці рекомендації стають питанням не лише якості, а й збереження життя та майбутнього молодих поколінь. Паралельно з фізичною безпекою та доступом до освіти мають розвиватися системні, безплатні й доступні сервіси психосоціальної підтримки.
Корисні нагадування:
- Ментальні розлади — не слабкість і не "каприз", а така ж важлива сфера здоров'я, як і всі інші.
- Що раніше підліток отримає підтримку, то вищі шанси запобігти хронізації проблем та ризикованій поведінці.
- Підлітки мають право на безпечний простір, де можна говорити про тривогу, страх, самотність чи агресію без осуду.
У День захисту дітей Teenergizer закликає батьків, вчителів, медіа та державні інституції:
- Нормалізувати розмови про ментальне здоров'я. Говорити з дітьми простою мовою, без сорому та стигми.
- Навчати дорослих розпізнавати "червоні прапорці": різкі зміни в поведінці, сні, навчанні, самооцінці, соціальних контактах.
- Розширювати доступ до безплатної психологічної підтримки — як офлайн, так і онлайн — з урахуванням віку, досвіду війни та цифрової реальності підлітків.
- Залучати самих підлітків до створення рішень — від шкільних ініціатив до національних програм.
Ментальне здоров'я дітей — це не "додаток" до фізичної безпеки. Це фундамент, без якого неможливо уявити жодне довге й безпечне дитинство.
У Teenergizer можна отримати безплатну консультацію від фахівців проєкту. Переходь за посиланням ТУТ.
