"Для українського кінематографа це катастрофа". Чому колекція костюмів кіностудії Довженка була винятковою та що з неї можна відновити
Колаж: "ТиКиїв"
У ніч на 15 червня внаслідок атаки рф була пошкоджена кіностудія Довженка. Тоді фактично повністю згоріла найбільша й найстаріша костюмна колекція в Україні. У ній було близько 100 тисяч костюмів і майже три мільйони одиниць різного одягу.
"ТиКиїв" завітав на кіностудію та запитав її співробітників, що втратила українська кіноіндустрія через знищення костюмної колекції і що з неї можливо відновити.
"Катастрофа для українського кінематографа"
Сьогодні на територію, де розташовувався костюмерний цех, заходити заборонено. Там досі небезпечно: через матеріали, що довго тліють, час від часу стаються загоряння. Один із наших візитів на кіностудію відбувся 6 липня. За день-два до цього її працівникам знову довелося викликати пожежників.
Через рік кіностудії Довженка виповниться 100 років. Цьогоріч, у квітні, вона стала частиною переліку Скарбів європейської кінокультури.
Саме тут знімали одні з найважливіших фільмів в історії українського кінематографа. Зокрема, "Тіні забутих предків", "Вавилон XX", "Білий птах з чорною ознакою", "Пропала грамота", "За двома зайцями", "Камінний хрест" і "В бій ідуть "одні старі"".
Разом із цим кіноцентром майже століття тому почала формуватися і його колекція з костюмами з визначних фільмів.
Керівниця пресслужби та PR-відділу кіностудії Юлія Радостіна говорить, що знищено приблизно 80% речей із костюмної колекції. Після того як на територію можна буде заходити, співробітники планують знайти вцілілі фрагменти й використати їх для збору коштів на відновлення об'єктів.
"Це катастрофа для кіностудії та катастрофа для українського кінематографа", — каже про втрату костюмів керівник костюмерно-пошивочного цеху кіностудії Анатолій Дідківський.
Він працює тут понад 50 років. Від втрати костюмів Анатолій досі не оговтався. Про загоряння на території він дізнався вночі від швачки з їхнього цеху. Керівник підрозділу розповідає, що поки приїхали пожежники, від складу з речами майже нічого не залишилося.
"Ми відреставрували костюм Миколайчука з "Тіней забутих предків" і повісили його в шафу. Він висів там недовго — до цього періоду. Згорів", — каже він.
За словами Анатолія, "практично останнім поповненням" колекції стали речі з фільму "Таємний щоденник Симона Петлюри" 2018-го. Це також остання повнометражна стрічка знята на кіностудії.
Особливе місце в колекції займали автентичні українські традиційні речі. Про унікальність експонатів і складність їхнього виготовлення керівник цеху говорить:
"Вони всі складні. Це все було домоткане. Це все були натуральні тканини. Всі ці сердаки, кептарики — це все практично ручна робота. У нас були українські жіночі й чоловічі сорочки, вишиті вручну. У нас була одна сукня, яка, мабуть, важила п'ять кілограмів, якщо не більше. Всі наші костюми були цінні".
Що врятували
Речі зі своєї колекції кіностудія надавала в оренду. Наприклад, деякі костюми звідти, що також постраждали внаслідок пожежі, можна буде побачити на екрані 31 серпня в серіалі "Пригоди козака Виговського".
Певні унікальні екземпляри кіностудія відмовлялася надавати в оренду. Серед них — намисто, що було спеціально виготовлене для фільму "Захар Беркут". Воно також згоріло.
"Для того, щоб їх (костюми — прим.) вивезти, мені здається, необхідним був би не один вагон. Поїзд потрібен", — каже Анатолій Дідківський.
Збереглася зовсім невелика частка колекції кіностудії. Це крапля в морі, якщо порівнювати з майже 100 тисячами костюмів і трьома мільйонами предметів одягу, які були тут до пожежі. "Врятувалися" речі, що перебували або на інших локаціях, або тих приміщеннях, що постраждали менше порівняно зі знищеним вщент цехом. Наприклад, деякі екземпляри перебували в костюмерних кімнатах.
"Це костюми, що представлять не дуже велику цінність. Всі дорогі костюми, що шилися для головних героїв, згоріли", — розповідає керівник костюмерно-пошивочного цеху.
Ще низка речей, що збереглася, наприклад, костюми й посуд із "Тіні забутих предків" були представлені на експозиції на території кіностудії.
"Таких костюмів у людей уже навіть немає"
Охочі допомогти знову наповнити костюмний цех є. Як розповідає керівниця пресслужби Юлія Радостіна, їм пропонують екземпляри з приватних колекцій. Також відгукнулося багато театрів, і є навіть пропозиції з інших країн. Співробітники кіностудії Довженка відбирають із запропонованого те, що має цінність, і поступово привозять ці речі.
"Взагалі це триває вже другий тиждень (перевезення запропонованих речей — прим.). Усе відбувалося б набагато швидше, але не вистачає рук.
Наприклад, телефонувала літня жінка. У неї дуже багато цікавих речей — від її бабусі й до неї. Вона хоче це віддати, але мешкає в Черкаській області. Тобто туди треба якось приїхати. Таких людей дуже багато. Потрібні транспорт, логістика й маршрут, щоб ми могли хоча б за три-чотири дні все це зібрати й поїхати. Навіть ми, працівники, в яких є свої автівки, готові їхати особисто", — розповідає керівниця пресслужби.
У самому костюмерному цеху сьогодні працює троє людей: керівник підрозділу Анатолій Дідківський, костюмер і швачка вищої категорії. Під час двох наших візитів на кіностудію керівник підрозділу разом із колегами саме розвантажував речі, передані охочими.
Анатолій Дідківський зазначає, що їм надсилають речі 1970-80-90-х років. Але в знищеній колекції були костюми 1920-1950-х — це було однією з причин її унікальності. Втрата колекції буде передусім відчутною для творців історичного кіно.
"Таких костюмів у людей уже навіть немає. Може, вони залишилися в якоїсь бабусі чи дідуся або десь по селах. Але це старі люди, яким 80-90 років. Вони, мабуть, і не читали, що на кіностудії згорів цей склад", — каже він.
Чи можливо відновити втрачене
На запитання про те, чи є можливості відтворити ключові експонати зі знаменитих фільмів, Юлія Радостіна відповідає, що зараз є багато різних ідей. Та спочатку кіностудії потрібно зрозуміти масштаб втрат. За словами керівниці пресслужби, допомогу з відновленням уже зголосилися надати "меценати, модельєри та дуже великі швейні цехи, які першими заявили, що готові відшити все це і навіть безплатно".
"Зараз ми тісно працюємо з Міністерством культури з приводу допомоги кіностудії. Бо те, що згоріло, було спадщиною. То ж зараз розглядаємо варіанти створення нової офіційної музейної колекції костюмів, яка б мала статус культурної цінності", — говорить Юлія.
