Як дизайнер Віктор Анісімов створив новий образ для Президента
Президент України Володимир Зеленський і Президент США Дональд Трамп на зустрічі у Вашингтоні, 18 серпня. Фото: Getty Images
18 серпня Президент Володимир Зеленський увійшов у Білий дім у новому образі. "Я не вірю своїм очам… Мені це дуже подобається!" — сказав тоді про вбрання українського лідера Президент США Дональд Трамп. Того дня Президент України одягнув не зовсім традиційний "костюм": чорну куртку-блейзер із накладними кишенями в поєднанні з класичною сорочкою та штанами. Проте цей новий образ мав більш формальний вигляд, вирізняючись на тлі лаконічно мілітарних, які він носив від початку повномасштабного вторгнення.
Ці зміни у стилі Президента відбулися завдяки українському дизайнеру Віктору Анісімову, який заснував однойменний бренд чоловічого одягу у 1997 році. Робота над капсульним гардеробом для Володимира Зеленського відобразилася й у самій марці VIKTORANISIMOV. Цього вересня в межах Ukrainian Fashion Week дизайнер представив нову колекцію — фірмово утилітарну та майже повністю в чорному кольорі, натхненну цією співпрацею.
У розмові з "ТиКиїв" Віктор Анісімов ділиться тим, як створював новий образ для Президента, чому після здобуття військової освіти став дизайнером і чому робота з одягом для чоловіків — це важко й легко водночас.
Перш ніж перейти до того, чим є ваш бренд у сучасності, я б хотіла розпитати про його витоки. Ви маєте військову освіту. Як мода з'явилася у вашому житті?
По-перше, мені 61 рік, і це було давно — ще за Радянського Союзу. У 1981 році, після закінчення школи, я поїхав навчатися у Воєнний інститут фізичної культури в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Я був єдиним представником із Чернігівщини — решта студентів були переважно з великих міст, як-от Москви чи Ленінграда.
Десь третина нашої групи виїжджала за кордон на змагання і привозила речі, які тоді здавалися недосяжними: джинси, футболки, кросівки. Мені було цікаво зрозуміти, чому вони мають такий вигляд, чому в них зручно й чому це красиво. Мабуть, мені також хотілося мати вигляд "столичного хлопця", а не провінціала — бути "своїм". Ну, такий юнацький максималізм.
Грошей, звісно, не вистачало, тож я викручувався: шив в ательє штани-банани або збирав кошти на свої перші adidas. Я вважав, що до них пасуватиме біла класична сорочка. І навіть сьогодні вона б мала гарний вигляд — у стилі Рафа Сімонса.
А як я став дизайнером? Після навчання мене розподілили до Донецька, де я прожив майже 30 років — із 1985 до 2014-го. Там організовували шоу, пов'язані з перукарським мистецтвом, і одного разу мене попросили створити невелику колекцію, побачивши мої ескізи. Так з'явилася моя перша капсула під назвою "Плаття з вішалок".
Влітку 1997 року її побачила Іра Данилевська й запросила мене взяти участь у "Сезонах моди", що згодом переросли в Ukrainian Fashion Week. Ця колекція була створена з металевих конструкцій, до яких кріпилися сукні, і виглядала дуже "по-пако-рабанськи".
Кажуть, танцювати, малювати чи співати потрібно лише тоді, коли без цього не можеш. Мабуть, це й про мене. Я не раз думав, що вже час "зав'язати" з дизайном, але з 1997 року, відколи почалися перші "Сезони моди", мені це так і не вдалося (Cміється.).
Наскільки бекграунд у військовій справі впливає на ваші дизайни?
Мої перші колекції були жіночими. На початку кар'єри я створював, як їх тоді називали, авангардні колекції — експериментував, шукав щось нове й незвичне. Згодом, коли стало зрозуміло, що це може бути моєю професією, я відчув, що мені ближчий саме чоловічий одяг.
Увесь чоловічий одяг походить від форми — військової чи службової. У моєму дипломі написано: "Офіцер із вищою воєнною освітою: фізкультура і спорт". Мабуть, ця "основа" завжди десь присутня в мені й, так чи інакше, впливає на дизайн.
Сьогодні це повернулося у вигляді нашої роботи для Президента — його одяг формений, але це не буквальна уніформа. Це радше компіляція на тему форми: моди, трендів та мого бачення того, який вигляд повинен мати Президент сьогодні, враховуючи його побажання.
В основі ваших колекцій — концепція уніформи. Який вигляд, на вашу думку, має уніформа сучасної людини і яку роль вона має виконувати?
Будь-який одяг — це уніформа. Для когось вона — спосіб підкреслити риси характеру чи зовнішності. Для іншого — "броня", в якій легше долати відстані й перешкоди. Нашу уніформу можна назвати "уніформою у квадраті": вона походить із форми, трансформується, набуває нових рис, але залишається уніформою за своєю суттю.
У чоловічому одязі — штани, сорочки, піджаки, аксесуари — майже все було придумано понад 150 років тому. Ми лише робимо це сучаснішим, змінюємо пропорції, силуети, деталі.
Чоловіки загалом консервативні, тому з ними в чомусь легше працювати, а в чомусь — складніше.
А в якому контексті складніше?
Вони не люблять революцій. Люди взагалі, а чоловіки особливо, не схильні до експериментів. Але якщо хтось уже приходить до мене, тобто вже потрапив у цей "капкан", ми поступово, крок за кроком, замінюємо його гардероб на новий, враховуючи індивідуальність людини. У дев'яти випадках із десяти це спрацьовує. Якщо чоловік уже прийшов до нас, він не піде без чогось, що, сподіваюся, змінить його життя на краще.
З якими викликами з початком повномасштабного вторгнення зіштовхнувся бренд, і як ви їх долали?
Наше виробництво розташоване в Броварах, і зараз воно працює у штатному режимі. Під час перших місяців війни ситуація була складною: у багатьох наших співробітників були дачі поблизу Броварів, тому частина команди опинилася в окупації, коли росіяни підійшли до Києва. Хтось постраждав сильніше, хтось менше, дехто виїхав, але приблизно через пів року всі повернулися.
З травня 2022 року ми, як і багато хто в Україні, шили форму для тероборони.
Тоді було чимало виставок і Тижнів моди за кордоном, куди запрошували українських дизайнерів у межах благодійних ініціатив. Я приблизно пів року не брав участі в цих заходах через проблеми зі здоров'ям. Але, як кажуть, ти не можеш просто сидіти й нічого не робити. Тому ми поїхали на Pitti Uomo у Флоренцію, а потім показали капсулу в Копенгагені.
Звісно, постачання, логістика, комунікація — усе стало набагато складнішим. От буквально під час інтерв'ю у вас (журналістки "ТиКиїв" — Прим.ред.) вимкнули світло — і це типовий побутовий фон, у якому ми всі живемо.
Наприклад, коли ми готували уніформу для української паралімпійської збірної в серпні 2024 року, світла не було тижнями. Ми працювали ночами, підключали генератори, хтось приносив прожектори — кожен допомагав, чим міг. Усі українці розуміють, про що йдеться — це не найбільше випробування. Головне, що ми впоралися, і паралімпійці поїхали у формі, створеній з душею.
Цього літа ви дебютували з показом на Тижні моди в Берліні, а у 2023 році — з презентацією у Копенгагені. Чи плануєте посилювати міжнародну присутність бренду?
Ми спробували себе і там, і там. Закордонна преса нас дуже підтримує. До нас добре ставляться — і як до українців, і як до бренду, і це завжди відчутно.
Але, найімовірніше, ми зосередимося на Тижні моди в Києві. У тому ж Берліні, наприклад, хочемо робити акцент не на шоу, а на бізнес-форматі — представлятися в шоурумах, співпрацювати з байєрами. Покази — це дорого, і наразі ми не можемо собі дозволити такі бюджети.
Коли до вас уперше звернулися з пропозицією створити одяг для Володимира Зеленського, і яке завдання поставили перед вами?
По-перше, я знаю Володимира Олександровича давно — десь уже понад двадцять років. Я ще працював із його командою КВК, коли вони повернулися з Москви до Києва й почали активно розвивати свій проєкт ("Квартал 95" — Прим.ред.). Тоді я був, мабуть, чи не єдиним дизайнером, який системно працював із чоловічим одягом.
Ми разом будували процес переходу від їхнього "сценічного" стилю — чорних шкіряних штанів і футболок — до більш класичного вигляду. Я запропонував концепцію, а Володимир Олександрович, як лідер команди, погодився спробувати. Це відбувалося поетапно.
Перший етап — чорні штани, сірі кардигани, білі сорочки та чорні краватки. Другий — дизайнерські костюми: двобортні піджаки, продумані застібки, складні крої. Вони були більш "артові". Третій етап — це вже класичні чорні костюми.
Тож коли в команди Президента й першої леді з'явилося бажання оновити гардероб Володимира Олександровича — зберегти його стиль, але зробити його більш стриманим і продуманим — вони звернулися саме до мене. Їм здалося, що я, знаючи його характер, зможу переконати хоча б приміряти новий образ.
Ми домовилися почати роботу в березні — одразу після наших показів. І раптом, 28 лютого, стався цей "інцидент із костюмом" у Вашингтоні. Я подзвонив і запитав: "Ще актуально?", бо розумів, що Президент може сказати: "Після цього ніколи не переодягатимусь". Володимир Олександрович — людина, для якої одяг далеко не в пріоритеті, може, на 20-му чи 100-му місці.
Але коли ми показали йому капсулу, він сказав, що йому подобається. Так і почалася наша співпраця.
Перший раз, коли Президент з'явився у створеному нами костюмі — це були похорони Папи Римського. Відтоді ми час від часу доопрацьовуємо деталі, але зберігаємо стиль, пропорції та головні риси його образу. Останній раз ми бачилися у неділю — зробили для нього десять зимових речей: куртки, светри, теплі сорочки.
Який вигляд матиме зимовий одяг для Президента?
Він майже не відрізняється від того, що вже створено. Ми працюємо в межах однієї стилістики — лаконічної, зручно утилітарної, але виваженої.
Що для вас є найважливішим, коли ви створюєте одяг для Президента? Про яку концепцію йдеться?
Головне слово нашого бренду — універсальність. Наш одяг має приблизно такий самий вигляд, який має Президент: може бути трохи менше або трохи більше фешну, але суть та сама. Тому працювати з ним було природно.
Коли ми представили капсулу, він висловив свої побажання: йому, наприклад, подобаються сорочки, що вдягаються через голову, але він воліє уникати повних застібок донизу. Ці побажання абсолютно людські, не концептуальні.
Мене все влаштовує: це постійний діалог між дизайнером, людиною й обставинами. Я знав його як людину, яка надихає, і він таким залишився: легкий, щирий і натхненний.
Іноді одяг — це лише одяг, але в історії він нерідко ставав помітним дипломатичним інструментом. На ваш погляд, чи можна сказати, що новий образ Президента вашого авторства став саме таким інструментом?
Ми точно не мали цього на меті. Одяг — це просто одяг (Сміється.). Якщо він допомагає вирішити щось глобальне, то це круто.
Читай також: Ветерани та учасники з протезами про вихід на подіум Ukrainian Fashion Week: "Відчуваєш себе зіркою, як у фільмі"
