Що буде з будинком на Жилянській, в який влучив "шахед"?
Так виглядає зараз будинок на Жилянській, 116-А, фото: Ольга Безсонова
Вже півтора року на Жилянській, 116-А стоять руїни старовинного будинку, в який 17 жовтня 2022 року, коли Київ атакували дрони-камікадзе, влучив російський "шахед". Яким буде майбутнє цієї будівлі?
Визнали аварійним
Тоді загинуло 5 людей, зокрема подружжя, яке очікувало на дитину. Врятувалося 19 осіб. Всі мешканці будинку залишились без житла. Того ж дня міський голова Києва Віталій Кличко, опираючись на дані попереднього обстеження будинку, проведеному КП "Київекспертиза", заявив, що будинок визнаний аварійним і відбудові не підлягає. Але вцілілі мешканці будинку з таким рішенням не погодилися...
Будувати щось нове тут поки що не планують. Точились розмови про те, що на місці зруйнованого будинку можна висадити пам'ятний сквер. Втім остаточного рішення наразі немає.
Місцеві взяли ініціативу у свої руки й створили дві петиції щодо відбудови зруйнованого будинку. Одна з них набрала необхідну кількість голосів, проте її відхилили. Рішення міської влади базувалося на даних вже згаданого попереднього обстеження будинку, зробленого в день теракту, та на відсутності у будинку охоронного статусу "пам'ятки". Мешканцям будинку спершу запропонували грошову компенсацію, пізніше — квартири у новобудові в Дарницькому районі поблизу Рембази, що на околиці Києва, проте вони відмовилися та створили ОСББ. Вже спільно борються за реставрацію будинку, зокрема, замовили незалежну технічну експертизу. Згідно з її висновками, будівлю можна відновити, бо опорні стіни вціліли. Почали збирати кошти на її відновлення. Але це непросто, бо йдеться про історичну будівлю, якій 120 років.
Пам'ятка чи не пам'ятка?
Насправді будинок на Жилянській, 116-А має історичну цінність, проте офіційно такого статусу він не мав. Тому й відповідної таблички на ньому також не було.
Пам'яткою архітектури вважається матеріальний об'єкт, який є свідченням певного етапу, напряму, розвитку в архітектурі. Такий статус надають відповідні органи влади: Кабінет Міністрів України розглядає заявки щодо об'єктів національного значення, Міністерство культури України — місцевого. Письмову заявку щодо надання такого статусу надсилає власник.
Будинок на вулиці Жилянській, 116-А звів невідомий архітектор наприкінці XIX — на початку XX століть на замовлення місцевого купця Йосипа Ісаковича Лева. Будівля мала чотири поверхи та напівпідвальні приміщення. Її перший власник славився своєю великою фабрикою з виробництва гнутих меблів та інших виробів з металу, яку заснував на тій самій вулиці. Його послугами користувалися численні залізничні товариства, пароплавні контори, державні установи тощо. Мав Йосип Лев також магазин у власному будинку на Жилянській, 116, в якому продавав сантехніку.
Але багатій Лев (справжнє ім'я — Іоселіан Іцкович) був не тільки успішним підприємцем, а також старостою місцевої синагоги, яка розташовувалася на розі сучасних вулиць Гетьмана Скоропадського та Вокзальної.
Будівельна лихоманка
Більша частина вулиці Жилянської в ті часи була забудована переважно "доходними домами" — помешкання в них могли здавати в оренду та отримувати від цього дохід. Новозведений будинок Лева був модним — виконаним в популярному в Києві тих часів цегляному стилі, який належав до раціоналістичного та згодом перейшов у архітектурний напрям під назвою "функціоналізм".
За сучасною назвою вулиця Жилянська відома з 30-х років XIX століття від місцевості Желань, Жиляни. Перша офіційна згадка про неї датована 1834 роком. Прокладена в 1850-х роках. З 1926 року — вулиця Жадановського, на честь російського революціонера Б. П. Жадановського. Історичну назву вулиці відновили 1993 року.
Найцікавіша його риса — заміна ліпних прикрас декором з цегли. В місті тоді було кілька заводів з виробництва цього матеріалу, більшість з яких використовувала працю арештантів. Та Київ мав і комерційний завод. Через шалену забудову міста в кінці XIX сторіччя будинки перетворилися на товар, тож цегла стала невіддільною частиною будівельного бізнесу.
Зруйнований росіянами будинок також мав і неоготичну ліпнину (що в чомусь перегукується із ще однією будівлею з київської цегли з готичними елементами — садибою аптекаря Фроммета, одним з найгарніших старовинних будинків на бульварі Шевченка). В будинку були високі стелі та товсті стіни, він тримав тепло взимку та прохолоду влітку.
Загалом цеглу використовували на нашій території ще з давніх-давен, наприклад, для будування Софії Київської чи Десятинної церкви. А сама київська цегла стала широко відомою в XIX столітті, в останні декади якого почали виготовляти її у білому кольорі, щоправда, зі світло-жовтим відтінком. Саме із цього будматеріалу звели Київський університет Шевченка, Олександрівський костел, Кадетський корпус тощо.
Націоналізація та приватизація
За радянських часів будинок на Жилянській, 116-А націоналізували та розділили на 16 квартир. Що сталося з його попереднім власником, на жаль, невідомо. В 1900–2000 роках у ньому провели капремонт, замінивши зокрема внутрішні перекриття. Але це не завадило визнати будинок аварійним і таким, що не підлягає реставрації.
Вперше це з ним трапилось на початку цього тисячоліття. Тоді місцеві мешканці через суд змогли це рішення оскаржити. Проте флігель будинку таки визнали аварійним та знесли, аби на його місці звести величезну новобудову ЖК "Елегант".
У 2015 році Гребінківський районний суд Полтавської області своїм рішенням вилучив з комунальної власності нежитлові приміщення будинку за №116 та дозволив перепродаж фізичній особі. Це рішення пізніше визнали нелегітимним, тож на початку 2022 року Київська прокуратура через апеляцію повернула приміщення у власність громади. А через кілька місяців у будинок влучив ворожий дрон, зруйнувавши значну його частину. Тоді ж будівлю визнали аварійною вдруге.
Що зараз?
Після руйнації дроном на фасаді будинку загадково з'явились два мурали авторства італійського вуличного художника TVBOY, які протрималися кілька місяців.
Іноземні архітектори та реставратори пропонували допомогти відновити будинок, але міська влада впевнена, що це неможливо. Хоча відомі приклади зведення будинків з нуля за старими ескізами. Тому сподіватимемося, що цю історичну будівлю врятують.
Наразі ж тут — руїни. І можна сказати, що в якомусь сенсі вони також потрібні, бо слугують нагадуванням про війну в країні. Сюди часто привозять іноземні делегації, щоб закордонні гості подивилися на її наслідки й краще зрозуміли, що відбувається в Україні та світі через російську агресію.
Читай також: Прогулянки Києвом: вулиця В'ячеслава Чорновола
