4 виставки, які варто відвідати у Київській картинній галереї просто зараз
Чотири виставки одночасно проходять у Національному музеї "Київська картинна галерея". Це персональні експозиції сучасних митців — художників Андрія Блудова та Владислава Шерешевського, скульпторів Миколи Білика та Вікторії Дромарецької.
За словами мистецтвознавиці й кураторки Анастасії Швидюк, Київська картинна галерея позиціює себе як простір, відкритий для сучасного мистецтва, і за своєю виставковою діяльністю нині є одним із найдинамічніших музеїв столиці. А сьогодні в його стінах тривають чотири різні проєкти, кожен з яких заслуговує на увагу.
Спеціально для "ТиКиїв" Анастасія Швидюк зробила огляд нинішніх виставок і розповіла, чому їх варто відвідати.
"Інтроспектива" Андрія Блудова
Виставка демонструє картини відомого українського митця, які він створив за останні 30 років.
Андрій Блудов у своїй творчості звертався до сміливих експериментів із різними видами мистецтва — відеоартом, лендартом тощо. Однак його пріоритетними спрямуваннями залишаються живопис і графіка. Та навіть у своїх живописних пошуках художник продовжує активно експериментувати з кольором, формою, залучає різні графічні техніки, наприклад, шовкодрук.
В експозиції ти побачиш полотна, що представляють різні творчі періоди майстра: враження від подорожей Індією і Тибетом, індустріальні мотиви, картини-роздуми над людською долею.
Головною у виставці стала серія "Голоси" — старі чорно-білі світлини українців в автентичному одязі, поверх яких художник нашаровує яскраву фарбу. Результатом такого оригінального підходу стали напрочуд естетичні й сучасні твори. А фарба поверх старих фото має ще й символічний зміст — уособлює час, що пройшов.
Полотна демонструють аналітичний погляд художника, що звернений не лише у глибини власних душі й свідомості, а й у дослідження зростання свого покоління — зміни поглядів і точок зору, художніх образів.
Андрій Блудов також пригальмував і вдивляється, але не назад, а у глибини власного зростання, пошуків і досягнень. А також перспектив, що відкриваються за наступним поворотом. Тому виставка й отримала назву "Інтроспектива".
Виставка триватиме до 2 липня.
"Київська перепічка" Владислава Шерешевського
Виставка-провокація знаного майстра мистецьких жартів Владислава Шерешевського під назвою "Київська перепічка" представляє понад 70 різножанрових творів останніх років.
Роботи об'єднані темою нашого драматичного сьогодення, а також зображення того, що в кожного з нас асоціюється з Україною. Зокрема, такими речами є сало та пиріжки. На думку автора, це не лише наші їстівні символи, а й "м’яка сила" в боротьбі за ідентичність і самобутність. Традиційні страви стають приводом для цікавих живописних експериментів і збуджують у глядача дещо більше, ніж просто апетит.
Образи художника дотепні, а подекуди навіть зухвалі. На перший погляд може здатися, ніби він насміхається над усім і всіма. Проте не варто сприймати їх надто буквально, адже це метафори на серйозні теми.
Звертаючись до світової політики та культури і до міського фольклору, Шерешевський торкається актуальних і навіть гострих проблеми сучасності. Але яку б історію не розповідав, він прагне зробити це по-своєму, все перевернувши з ніг на голову. На противагу такому вільнодумству в сюжетах перед нами віртуозний живопис справді музейного рівня.
Свою назву виставка отримала за однойменним твором "Київська перепічка". Він є знаковим, адже передує циклу картин, створених майстром під час повномасштабної війни, та відображає загалом його ставлення до сьогоднішніх реалій.
Миттєве враження художника від смаку перепічки під звуки ракетних обстрілів втілилося в образі маленького замурзаного хлопчика з пиріжком у руці та в шапці з логотипом Nike. Його погляд спрямований у небо, де "Калібри" та "Іскандери" раптом перетворилися на зображення ракет із дитячих шпалер.
Іронія у Владислава Шерешевського — це спосіб піднятися над проблемами, подивитися на них ніби збоку. Бо сміх — найдієвіший метод боротьби зі злом.
Виставка триватиме до 25 червня.
"Світло. Тінь. Час" Миколи Білика
Проєкт представляє творчість одного з найвідоміших українських скульпторів, що вже став сучасним класиком.
Роботи Миколи Білика, створені у співавторстві, сьогодні знає кожен киянин. Зокрема, пам'ятники княгині Ользі з постатями Кирила, Мефодія та Андрія Первозваного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу.
У творчості митця є і суспільно значущі роботи, й суто ліричні композиції, змістова узагальненість і певна просторова оповідність. Особливості скульптур розкриваються під час уважного неспішного споглядання.
Об'єднує їх, мабуть, та спільність у різноманітті, що окреслюється суто естетичним виміром. Це гармонійна цілісність і рівновага, поміркованість і зваженість, відчуття матеріалу та його образних можливостей.
Виставка демонструє скульптурні композиції, станкові роботи у різних матеріалах, твори малої пластики різних років.
Експозиція зосереджує увагу на кількох наскрізних для художника темах. Це національна історія та природа як основа людського буття. А ще сама скульптура як вид мистецтва, що вміщує весь діапазон авторської фантазії й особливе розуміння простору, матеріальність художнього вислову та дивну мінливість, де співавтором художника стає глядач, світло і час.
Творча позиція художника відзначається особливою суспільною складовою, що спонукає його долучатися до національно важливих акцій. Серед них — робота над пам'ятником школі Михайла Бойчука "Біля яблуні. Пам'яті бойчукістів", проєкт якого представлений в експозиції. Кожен відвідувач може долучитися до втілення його в життя, підтримавши своїм підписом у відповідному бланку.
Виставка триватиме до 2 липня.
"Взаємодія хвиль" Вікторії Дромарецької
Ще один скульптурний проєкт, що заслуговує на увагу поціновувача мистецтва, — "Взаємодія хвиль" Вікторії Дромарецької.
Мисткиня працює в техніці кераміки, створюючи основу для своїх скульптур на гончарському крузі. Після цього відбуваються метаморфози: з'єднування, скручування, формування великої маси з маленьких форм.
Ключовим аспектом в її творах є взаємодія об'єму з простором, де неабияку роль відіграє колір. Саме він ставить кінцеву крапку в художньому пошуку та подекуди домінує над формою.
Хвилі мобільного зв'язку, брижі на воді — теми, що, здавалося б, неможливо втілити в кераміці, але скульпторці це вдається. Вікторія Дромарецька змушує матерію оживати, застосовуючи вигадливі переплетіння, нагромадження маси, відсікання зайвого, повтори одних і тих самих форм або зовсім несподівані видозміни знайомих речей. Усе це присутнє як у її "телефонах", так і в "рибах" та абстрактних об’єктах.
Вибрані теми є актуальними, адже саме електромагнітні та радіохвилі сьогодні допомагають нам бути на зв'язку з усім світом, чути і бачити близьких людей, що опинилися далеко від нас.
Недарма у творах художниці з'являються причорноморські мотиви, адже її сім'я родом із Херсонщини. Саме тому зустрічаємо сюжети, навіяні морем. А також скульптури, що нагадують грецькі кори, та амфори, що згромаджуються, утворюючи певну метаформу.
Минуле перетинається із сучасністю, творячи взаємозв'язки між майстерністю предків і новітніми технологіями.
Виставка триватиме до 5 липня.
- ДЕ? Вул. Терещенківська, 9. Національний музей "Київська картинна галерея"