Едем на Звіринці: як був створений ботанічний сад імені Гришка у Києві
Візуалізація проєкту будівництва саду (початок 1950-х). Фото: nbg.kyiv.ua
Цьогоріч минає 90 років від заснування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка — улюбленого місця дозвілля киян. Історія столичного едему завжди була ямкуватою: з'ясуймо, хто та за яких умов створив сад.
До 1888 року кияни знали територію ботсаду як частину Звіринецького кладовища. А ось життя в ці землі "вдихнуло" вже буремне XX сторіччя. Восени 1918 року була заснована Українська академія наук — відповідний закон підписав сам гетьман Павло Скоропадський. Тоді ж зародилася ідея створення ботанічного саду.
Спершу майбутнім садом опікувався відомий флорист, учений зі світовим ім'ям та один із перших президентів Академії наук — Володимир Липський. Спочатку він планував створити сад на основі Голосіївського лісу...
...але задум флориста був перекреслений новими порядками: через прихід радянців киянам було вже не до садів. Та й Липський зрештою переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний сад Одеського університету.
Надалі естафету перейняв відомий академік Олександр Фомін. Він довго намагався достукатися до радянської влади, щоб та виділила ділянку під створення нового ботанічного саду. Восени 1935 року це нарешті вдалося: Київська міська рада розпорядилася створити ботсад на історичній місцевості Звіринець.
Зведення саду розпочалося негайно. Науковим консультантом віддалено призначили самого Володимира Липського. А вже після його смерті процесом керував професор Київського лісотехнічного інституту Вальтер Шмідт. І він-таки водночас обійняв посаду директора Ботанічного саду.
План будівництва ботсаду передбачав створення:
- колекції дерев та чагарників (дендрарію);
- ботаніко-географічних ділянок рослинності Кавказу, Середньої Азії та Далекого Сходу;
- системи трав’янистих рослин;
- ділянок культурної флори;
- ділянок акліматизації нових корисних рослин — надалі їх мали впроваджувати в різні галузі господарства.
Створення саду давалося "з боєм": грошей раз по раз бракувало, а задля амбітного проєкту довелося відселити з 2/3 території окремих людей і кілька організацій. Але все ж таки до початку 1940-х висадили просто неба близько 1050 видів рослин та зібрали майже 1000 таксонів оранжерейних рослин.
Друга світова війна застопорила будівництво саду, а більша частина колекцій була втрачена. Втім, із березня 1944 року на Звіринці знову закипіла робота. І тепер будівництво очолив славетний український вчений-ботанік і селекціонер, академік Микола Гришко. Його ім'я й понині красується в назві закладу.
Задля відтворення та поповнення колекцій фахівці стрімко організувалися в наукові експедиції та відрядження. Паралельно був розроблений генеральний план будівництва саду: наукову частину взяв на себе власне Гришко, архітектурну ж — тодішній головний архітектор Києва Олександр Власов.
А ось колектив ботсадівців переважно складався з учорашніх фронтовиків. Зокрема їх зусилля дали змогу створити унікальний за розмірами й складом ботанічний сад, вдало розмістити колекції та експозиції рослин.
Нарешті ботанічний сад на Звіринці урочисто відкрили для відвідувачів 29 березня 1964 року! Його тоді очолював доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР Євген Кондратюк.
Сад швидко набув популярності серед киян і гостей української столиці. Відтоді він щорічно приймає близько мільйона відвідувачів!
Днями ботсад Гришка спіткав земельний скандал: його територію передали під житлову забудову попри заборону. На сполох забив навіть мер Києва Віталій Кличко, закликавши уряд втрутитися в ситуацію. Що цікаво, в самому ботсаду заяви щодо житлової забудови заперечили: як пише "Укрінформ", про це поінформував заступник директора ботсаду Микола Шумик.
Він підтвердив, що у 2018 році ділянка ботсаду по вулиці Садово-Ботанічній, 1, стала предметом інвестиційного договору із забудовником. Але запевнив, що йшлося про впорядкування господарської зони, а не про зведення житлових будинків.
Позаяк ботсад імені Гришка входить до природно-заповідного фонду та належить до земель природного й історико-культурного призначення, житлове будівництво на його території заборонене. Але на практиці кияни вже втратили низку історичних об'єктів, попри їх ефемерний захист. Маємо надію, що ботанічний сад на Звіринці не стане черговою розмінною монетою.
