Основа нашої незалежності: 10 фактів про Конституцію України
28 червня 2024 року Конституції України виповнюється 28 років. Цей документ закріплює суверенність і незалежність нашої держави. А ще його називають Основним Законом України. Ось 10 фактів про нашу Конституцію — і не одну!
№ 1: Конституцію ухвалили вночі
Проєкт Конституції України обговорювали та неодноразово перероблювали з 1991 року, після відновлення нашої незалежності. У ніч з 27 на 28 червня 1996 року після палких дебатів Верховна Рада ухвалила-таки Основний Закон. Україна отримала власну конституцію останньою з пострадянських держав.
№ 2: Конституція боронить життя та свободи українців
Конституція України складається з преамбули та 15 розділів, які охоплюють різні аспекти державного та суспільного життя. Серед них — "Загальні засади", "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", "Верховна Рада України", "Президент України" та інші. Основний Закон надає українцям широкі гарантії прав і свобод. У ньому закріплені, зокрема:
- право на життя (стаття 27);
- право на свободу думки та слова (стаття 34);
- право на свободу світогляду й віросповідання (стаття 35);
- право на медичну допомогу (стаття 49);
- право на освіту (стаття 53).
Згідно зі статтею 3, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
№ 3: Конституція — гарант правової держави
Конституція України закріплює принцип верховенства права, тобто всі державні органи, посадові особи та громадяни повинні діяти в межах закону. Крім того, внесення змін до Конституції — складний процес. Для цього потрібне схвалення не менш ніж двох третин голосів народних депутатів. Такий підхід захищає Основний Закон від частих і необґрунтованих змін.
№ 4: Конституція має історичні аналоги
Конституція від 1996 року — далеко не перша спроба створити Основний Закон на українських теренах. Найдавнішою попередницею була "Руська правда" — збірка статей, складена за часів правління Ярослава Мудрого в XI–XII сторіччях!
А 1710 року гетьман Пилип Орлик уклав із козацькою старшиною та козаками Війська Запорозького договір, який нині вважається чи не першою конституцією у світі. Його сучасні назви — "Конституція Пилипа Орлика" або "Бендерська конституція" (договір уклали в місті Бендери, нині це територія Молдови).
Варто згадати й Конституцію Української Народної Республіки, яку ухвалила Центральна Рада в останній день свого існування — 29 квітня 1918 року. Тодішній Основний Закон проголошував незалежність і територіальну цілісність УНР, рівність прав громадян та демократичні свободи.
№ 5: Одну з Конституцій окупувала Москва
У 2021 році Швеція тимчасово передала нам рукопис "Конституції Пилипа Орлика" латиною — це скорочена версія договору. Побачити його можна було в Софійському соборі на честь 30-річчя незалежності України. А от україномовний оригінал із підписом гетьмана та печаткою Війська Запорозького прибрала до рук Москва. Нині його зберігають у Російському державному архіві давніх актів.
Єдина розрада — рукопис староукраїнською мовою є в цифровому доступі.
№ 6: Конституції передував компромісний договір
Сучасній Конституції України передував Конституційний Договір між Верховною Радою та Президентом. Його підписали 8 червня 1995 року після політичних чвар тодішнього керівника країни Леоніда Кучми та спікера парламенту Олександра Мороза. То був компроміс, який значно зміцнив президентську владу. Приміром, очільники областей не обиралися, а призначалися главою держави — так Кучма перехопив контроль над регіонами. 28 червня 1996 року Конституційний договір втратив чинність.
№ 7: Конституція закріплює парламентсько-президентську форму правління
8 грудня 2004 року Верховна Рада внесла до Конституції України перші вагомі зміни. Відтоді Україна стала парламентсько-президентською республікою. Іншими словами, повноваження президента були обмежені, а парламенту й уряду — розширені. Значна частина президентських повноважень переходила до прем'єр-міністра. За цим Основним Законом Україна жила аж до осені 2010 року.
№ 8: На Конституцію зазіхали "регіонали"
У 2010 році Україну очолив Віктор Янукович. Тоді владна "Партія регіонів" звернулася до Конституційного Суду з вимогою скасувати конституційну реформу 2004 року. 30 вересня КСУ постановив, що попередній закон проголосували з порушеннями, та "відкотив" Україну до президентсько-парламентської форми правління.
Ситуацію вдалося змінити завдяки Революції гідності та втечі Януковича. 21 лютого 2014 року український парламент абсолютною більшістю голосів повернув Конституцію 2004 року. Рішення КСУ від 2010 року визнали незаконним, а Україна знову стала парламентсько-президентською республікою.
№ 9: Конституція захищає євроінтеграцію
7 лютого 2019 року Верховна Рада закріпила в Конституції курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО. Перед голосуванням тодішній Президент Петро Порошенко назвав той день історичним. А вже ухвалене рішення зустріли оплесками.
Нардепи додали до статті 102 Конституції формулювання, що Президент України гарантує поступ стратегічного курсу держави на повноправне членство в ЄС та НАТО.
№ 10: Конституція "зв'язує руки" нардепам
Верховна Рада IX скликання в перший день роботи, 29 серпня 2019 року, попередньо схвалила законопроєкт про зняття недоторканності з народних депутатів України. 3 вересня нардепи підтримали закон у другому читанні, 11 вересня його підписав новообраний Президент Володимир Зеленський, а 1 січня 2020-го цей документ набув чинності.
Закон виключає зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентарям депутатську недоторканність, а також неможливість притягнення до кримінальної відповідальності, бути затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.
День Конституції України — це єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному Законі. Відзначаймо ж його з гордістю!
Читай також: Як знайти безпечні місця з Wi-Fi