Головна ялинка України крізь роки: яка вона була
Київська ялинка 2023-2024. Фото: Getty Images
Вже кілька років поспіль головну ялинку країни встановлюють напередодні Дня святого Миколая (6 грудня) на Софійській площі. Але так було не завжди. Та якою ж була кочова історія зеленої красуні?
Людство почало прикрашати ялинку до різдвяних свят ще в язичні часи, щоб задобрити богів. Зазвичай це робили до дня зимового сонцестояння, тобто до 22 грудня в сучасному світі. А традиція прикрашати ялинку саме до Різдва зʼявилася в Середньовіччі. І пішла вона по світу з Німеччини.
В Україні першу велику ялинку встановили 1811 року в Одесі для різдвяного балу міського голови. Але ще наприкінці позаминулого століття в селах не рубали дерев для краси, і мода прикрашати ялинки до свят набувала популярності виключно серед заможних українців.
На початку XX століття ялинкові базари почали влаштовувати чи не на кожному перехресті. Розкішну ялинку можна було придбати за 50 копійок. Для порівняння, стільки ж коштували на базарі 25 кг солі чи 10 стаканів чаю в трактирі.
Політичне дерево
Історія різдвяної ялинки в Україні нерозривно повʼязана з політикою. Почалося це ще 1916 року. Тоді Священний синод російської православної церкви рекомендував припинити нову зимову традицію, адже пішла вона з Німеччини, яка на той час була ворогом в Першій світовій війні.
А вже через кілька років, в другій половині 1920-х, в СРСР прикрашати ялинку заборонили офіційно, а 7 січня зробили робочим днем. Почалася кампанія проти всього релігійного, адже новою "релігією" мала стати радянська влада. Тому вся інша атрибутика і релігійні свята відверто висміювалися і заборонялися.
Існував навіть спеціальний патруль з-поміж відданих фанатиків нового режиму, що ходив по містах, слідкуючи за тим, щоб різдвяні красуні не зʼявлялись у будинках.
Замість святкування Різдва радянські діячі започаткували такі собі "комсомольські святки" та "Комсомольське Різдво". На них читали доповіді про шкоду релігії та відповідних обрядів. Під час таких святкувань спалювали зображення богів, а також класових ворогів.
Люди викручувались, як могли. Зрубували святкові дерева вночі й встановлювали їх в коморах та шафах. Замість різдвяних, влада розповсюджувала зимові листівки про користь спорту, а не святкування незрозумілих буржуазних подій.
Але ще через кілька років, чи то щоб задобрити людей після Голодомору, чи то з інших міркувань, радянська влада вирішила повернути традицію прикрашати ялинку на зимові свята. Щоправда, цього разу — виключно на Новий рік.
Зимова відлига
Диктатор Сталін санкціонував статтю партійного пропагандиста Павла Постишева в газеті "Правда" про необхідність влаштувати дітям новорічну ялинку. Відтоді всі колгоспи, школи, театри, дитячі клуби тощо мали влаштувати новорічні гуляння із зеленою красунею. А Постишева за це прозвали "Архітектором дитячої радості".
Позаяк стаття Постишева зʼявилася вже під кінець 1935 року, на організовані масові гуляння часу вже не було. Тому швидкоруч організували якісь ялинкові базари, а на підприємствах — пакети зі смаколиками для дітей.
Через брак іграшок для вбрання тепер вже обовʼязкової новорічної красуні в кожному будинку та підприємстві Київський облвиконком наступного року постановив виготовити у великій кількості новорічні іграшки. Здебільшого мілітаристської тематики: танки, літачки тощо. А для верхівок — пʼятикінечні радянські зірки замість вифлеємської.
Вже за рік після заявлення нової ідеї, головну ялинку України встановили на площі Героїв Перекопа (нинішня Софійська площа). Поруч розмістили величезну фігуру Діда Мороза. В передноворічний період прилавки магазинів заповнили продуктами. Цій події присвятили окрему статтю в журналі "Соціалістичний Київ".
Навіть у період німецької окупації люди вітали одне одного з новим роком. Подейкують, що київський художник Георгій Малаков, який тоді був ще підлітком, малював вітальні листівки та торгував ними на Євбазі (нині Галицька площа).
Після Другої світової війни, в 1947 році, 1 січня офіційно зробили вихідним, а Новий рік — святом. Політичне забарвлення майже стерлося, і свято перетворилося на сімейне. Тоді на розгромленому Хрещатику встановили ялинку, яку прикрасили лампочками й прапорцями з символікою союзу. Поруч знов прилаштували велику фігуру Діда Мороза, вирізану з картону та вручну розфарбовану.
У післявоєнні роки ялинки були не надто яскраві, адже країна щойно оговталася від війни. Але святкові дерева вже традиційно з'являлися в центрі столиці. То на площі Калініна (нині Майдан Незалежності), то біля метро "Хрещатик", то біля філармонії, то на вулиці Богдана Хмельницького перед Будинком із зіркою.
Приміром, новорічне дерево 1962 року сусідило з великою фігурою космонавта на площі Калініна (нині Майдан Незалежності). Одні кажуть, що це на честь Юрія Гагаріна, інші вбачали вшанування першого українця в космосі — Павла Поповича.
Незалежні ялинки
З часів незалежності України новорічні ялинки, великі та яскраво прикрашені, традиційно почали встановлювати на Майдані. У мережі можна знайти думки киян старшого покоління, що в першу декаду нового тисячоліття ялинки були вищі та гарніші.
Приміром, ось красуня 2001 року...
...а ось ялинка 2007 року, не менш грандіозна.
З подачі тодішнього президента Віктора Януковича у 2011 році постала строката й смугаста штучна ялинка. Вона викликала неоднозначну, подекуди насмішкувату реакцію мешканців столиці.
Переломний момент настав наприкінці 2013 року. Тоді кияни залишились без повноцінної красуні. В ніч на 30 листопада беркутівці жорстоко розігнали студентів на Майдані. Причиною назвали встановлення ялинки.
Та місто не залишилось без новорічного символу, хоч каркас майданівці розібрали, а на те, що залишилось від самої ялинки, повісили політичні плакати. Така ялинка простояла аж до серпня. До речі, цього року таку символічну подію повторили революціонери у Грузії.
З грудня 2014 року ялинки почали встановлювати на Софійській площі. Тоді ж стали прикрашати ялинку вифлеємською зіркою та християнськими вогниками.
У 2015 році ялинка була прикрашена численними гірляндами й голубами — як символом мира та добра.
Наступну ялинку заввишки 26 метрів прикрасили у стилі "яворівської іграшки" — пряниками та льодяниками.
Напрочуд гарною була ялинка 2016 року — як тобі?
36-метрову новорічну красуню 2017 року привезли з Карпат, їй було 90 років.
Ялинку 2018 року, складену з кількох сосен на каркасі, стилізували під північне сяйво. Красуня заввишки 33 метри посіла перше місце в рейтингу найкращих ялинок Європи за версією сайту European Best Destinations.
Наступного, 2019 року, ялинку прикрасили 1000 іграшок в тематиці українського козацтва. Вона увійшла до п'ятірки кращих європейських ялинок за версією European Best Destinations.
Ялинку 2020 року спочатку не дуже зрозуміли. Адже задля дотримання ідеї "Чарівного лісу" її верхівку прикрасили відьмацьким капелюхом. Через протести киян капелюх замінили на вифлеємську зірку.
31-метрову штучну ялинку наступного року прикрасили 10 тисячами іграшок золотого та червоного кольорів. 10 кілометрів гірлянд створювали великий купол. А поруч встановили найбільший у Європі вертеп.
З початком повномасштабного вторгнення почали точитися дискусії щодо доцільності встановлення ялинок в центрі міста, і тим паче будь-яких витрат на них. Та мер столиці Віталій Кличко зазначив, що у дітей має бути свято.
Тому 2022 року ялинку таки встановили коштом меценатів, а генератор надали благодійники. Дерево було маленьким — всього 12 метрів. І оздобили його іграшками минулих років жовтого та блакитного кольорів, білими голубами, зображенням захисника столиці Архистратига Михаїла та прапорами країн-партнерів. На верхівці красувався тризуб.
З 2023 року, через перехід українських церков до святкування Дня Святого Миколая 6 грудня, ялинку встановлюють в перші дні місяця. І вже два роки урочисте відкриття різдвяної ялинки відбувається у саме у цю дату.
Торішня ялинка також була невисокою, всього 12 метрів, штучною, верхівку прикрашав тризубець, а саму ялинку — жовті та блакитні серця в тематиці "Хоробрі серця". Поруч була фотозона у вигляді серця — на честь захисників України.
Цього року скромну різдвяну ялинку 15 метрів заввишки також встановили за кошт меценатів. Вона штучна, білого кольору, що має символізувати чистий новий початок. Прикрасили її стримано та стильно — бірюзовими іграшками та гірляндою завдовжки 2 км, яка ввечері загоряється блакитними вогниками. На верхівці красується вифлеємська зірка.
Поруч є фотозона у вигляді крил Фенікса. Гуляють тут аніматори в костюмах Посіпак, Пса Патрона та Святого Миколая.
А яка столична ялинка сподобалася тобі найбільше?
Читай також: Історія пісні "Щедрик"
