Найголовніша в Україні та одна з найбільших у світі: історія бібліотеки Вернадського
Бібліотека ім. Вернадського зверху. Фото автора
Національна бібліотека України імені Вернадського біля станції метро "Деміївська" — головна та найбільша книгозбірня не тільки Києва, але й всієї країни. Це провідний бібліотечний заклад, що напряму підпорядковується Національній академії наук України.
Цікаві як сама історія бібліотеки, так й унікальна модерністська споруда, в якій вона розташовується. Про них ми й розповідаємо у цьому матеріалі.
"Вернадка" вважається однією з найбільших національних бібліотек планети. За останнім підрахунками, її фонди нараховують майже 16 мільйонів примірників.
Датою заснування головної бібліотеки України вважається 2 серпня 1918 року. Тоді, за короткотривалого, але яскравого культурного та державницького відродження, під проводом гетьмана Павла Скоропадського, була створена Українська академія наук, керманичем якої став видатний український вчений Володимир Вернадський. Саме тоді почалося акумулювання та структуризація унікальної наукової літератури при Академії наук. А бібліотека згодом отримала почесне ім'я першого президента УАН.
Тривалий час головна наукова бібліотека України тіснилася у будівлі на Володимирській, 62, що належала Київському університету. Цю споруду у стилі неокласицизму звели у 1914 році поруч зі знаменитим Червоним корпусом за проєктом архітекторів Павла Альошина та Василя Осьмака (репресований радянською владою). Зараз у ній розташований один з філіалів "Вернадки", де зберігають нотні, раритетні, газетні, рукописні та інші рідкісні та колекційні видання.
Цікаво, що у 1930-ті роки, для симетрії, з іншого боку Червоного корпусу спорудили ще одну дуже схожу за архітектурою будівлю університетської бібліотеки за проєктом тих самих Осьмака та Альошина. Вона довершила сучасний ансамбль одного з найвідоміших вишів України.
Лише наприкінці 1980-х років бібліотека Вернадського отримала нове багатоповерхове приміщення на Деміївці. Будівництву передував довготривалий архітектурний конкурс, який передбачав зведення не тільки книгозбірні, але й окремої адміністративної будівлі для Академії наук. Після розпаду СРСР ці плани так і не втілили у життя. На протилежному боці Голосіївського проспекту ще тривалий час лишалася пустка, і лише у 2010-х роках виділене для НАН місце зайняла комерційна житлова багатоповерхівка.
Будівництво головного корпусу "Вернадки" тривало майже 12 років: з 1976-го до 1989-го. Автори проєкту — архітектори Вадим Гопкало й Вадим Гречина. Будівля на 27 поверхів стала домінантою Деміївської (тоді Московської) площі та однієї з найвищих споруд Києва на той час.
Для зведення цього гіганта довелося зруйнувати стару забудову одразу декількох вулиць старої Деміївки. Процес знесення можна побачити у фільмі "Своє щастя", який вийшов у 1979 році. Останніми, в середині 1980-х, розібрали старі дореволюційні будинки уздовж колишньої червоної лінії Голосіївського проспекту.
Споруда бібліотеки складається з багатоповерхового корпусу, де й розташована книгозбірня, та горизонтальної частини з читальними залами та численними службовими приміщеннями. В тилу комплексу є закритий дворик для відпочинку працівників бібліотеки.
Окремо варто згадати про місцеві підземелля. Велетенська підземна частина бібліотеки — це розгалужена система вентиляції та кондиціонування, створена для підтримання стабільного мікроклімату та температури, необхідних для збереження цінних видань. Комплекс вентиляції продовжують технічні охолоджувальні фонтани на поверхні, які, на жаль, вже багато років не працюють.
В окремій підвальній секції обладнаний невеликого розміру захисний бункер: з герметичними дверима, фільтровентиляційними установками та запасами засобів індивідуального захисту. Вже на фінальному етапі існування Радянського Союзу такі бункери будували на випадок атомної війни з країнами НАТО. На жаль, ці укриття актуальні й сьогодні, але тепер ворог — росія.
Інтер'єри бібліотеки щедро прикрашені монументальними розписами, погруддями вчених тощо. Бюсти діячів науки створювали під керівництвом видатного українського скульптора-шістдесятника Бориса Довганя.
У вестибюлі читача зустрічає велетенське панно "Болі Землі" площею 300 квадратних метрів, виконане в техніці енкаустики. Основна тема монументального твору — збереження життя на нашій планеті. Далі — вхід у читальні зали, прикрашений гобеленами ручної роботи на тему витоків слов'янської писемності.
Читальні зали обладнані вмонтованими в дах світловими ліхтарями — інсоляція приміщень тут максимальна завдяки природному денному світлу.
Серед найцінніших стародруків, що зберігаються у "Вернадці", перше місце, безумовно, посідає унікальне Пересопницьке Євангеліє 1561 року. Саме на цій книзі присягають на вірність Україні наші президенти. Також тут зберігають Київські глаголичні листки X століття, "Історію тварин" Арістотеля (Венеція, 1476 рік), першу українську книгу "Апостол" Івана Федорова, Києво-Печерський патерик тощо. Окремої згадки варта збірка записів єврейського музичного фольклору. Колекція перебуває під охороною фонду всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Частина цінних стародруків з історії України була втрачена у 1964 році. Тоді деякі видання з україністики зберігалися у приміщеннях закритого радянською владою стародавнього Видубицького монастиря. КДБ інсценувало підпал фондів нібито ментально хворим працівником бібліотеки. Потім історія повторилася вже в іншій книгозбірні. Так знищувалася українська історія, особливо та література, де акцент державотворення Русі робився саме на українських, а не московських землях.
Загальна кількість підрозділів бібліотеки Вернадського становить понад чотири десятки. Це чотири окремих інститути, п'ять центрів, 18 відділів, Фонд президента, служба інформаційно-аналітичного забезпечення, національна юридична бібліотека, допоміжні й технічні підрозділи. Штат працівників сягає майже 1000 людей, серед яких — великий відсоток науковців.
Через свою цікаву архітектуру бібліотека Вернадського неодноразово потрапляла в кіно. Так, одразу після відкриття у 1989 році у ній зняли дитячий фільм "Легкі кроки".
А останніми роками (до початку повномасштабної війни) будівлі українського модернізму були популярними серед закордонних режисерів. Так, у 2018 році "Вернадка" стала одним зі знімальних майданчиків серіалу "Чорнобиль" студії HBO. А у 2020-му побачив світ британський шпигунський фільм "Спадок брехні", де в одному з кадрів також фігурує ця бібліотека.
