Який вигляд мав Київ на початку XX сторіччя: архівні фото

Який вигляд мав Київ на початку XX сторіччя: архівні фото Вулиці Києва, кінець XVIII-початок XIХ ст. Фото: Getty Images

У Києві є чимало популярних споруд, до яких завжди прикута увага містян та туристів. А який вигляд, назву та призначення вони мали на початку XX сторіччя? З'ясуймо!

Червоний корпус КНУ

Київський університет, 1903 рік. Фото: Вікісховище

Будівля Червоного корпусу зведена у 1837–1843 роках за проєктом італійського архітектора Вікентія Беретті. До початку XX століття він став осередком наукового та студентського життя столиці. 

Будинок має форму великого прямокутника з внутрішнім двором. Центральний вхід підкреслений масивним портиком із восьми коринфських колон. Червоний колір фасад символізує могутність і силу. Хоча Вікентій Беретті спершу планував пофарбувати стіни жовтою фарбою, а карнизи й пояски — білою. Проте бажання архітектора не здійснилося — мабуть, це й на краще.

Софія Київська

Софійський кафедральний собор, початок 1910-х років. Фото: Вікісховище

Софія Київська велична як зараз, так і понад 100 років тому. Столична святиня була оточена стінами з баштами. Головна споруда мала 13 куполів — вважається, що вони символізують Ісуса Христа та 12 апостолів. А фасад собору прикрашали арки й численні декоративні елементи, які відображали візантійський вплив.

Хрещатик

Спільний польсько-український парад у 1920 році. Фото: Вікісховище

На початку XX століття вулиця була значно вужчою, з трамваями, які курсували вздовж тротуарів. Хрещатик був вимощений бруківкою, а обабіч стояли багатоповерхові будівлі, зведені переважно у стилі неокласицизму та модерну. Серед них виділялися численні готелі, банки, магазини, кафе та ресторани. Найпомітніші споруди того часу — Київська міська дума та Пасаж, який був популярним місцем для прогулянок і покупок.

Бессарабський ринок

Київський міський ринок, 1910-ті роки. Фото: Вікісховище

Ринок, який офіційно відкрили в 1912 році, відразу став важливим торговим центром міста, де збиралися продавці та покупці з усього Києва й околиць. Будівля побудована в стилі модерн за проєктом архітектора Генріха Гая. Це масивна споруда з чавунними колонами й арками: вони й по сьогодні підтримують великий скляний дах, що дозволяє природному світлу проникати всередину. У лавках продавали різноманітні товари: від свіжих фруктів й овочів до м'яса, риби та молочних продуктів.

Андріївська церква

Андріївська церква на листівці 1911 року. Фото: Вікісховище

Цей бароковий шедевр спроєктував славетний архітектор Бартоломео Растреллі у 1747–1754 роках. На початку XX сторіччя білосніжні стіни та зелено-золоті куполи контрастували з навколишньою природою й архітектурою старого Києва. Центральний купол, оточений чотирма меншими, надавав будівлі симетричності та немов підіймав її над Дніпровськими пагорбами. Фасад церкви вже тоді був багатим на декор: колони, фронтони, карнизи та різьблені елементи.

Контрактова площа

Контрактова площа, 1910-ті роки. Фото: facebook.com/you.love.kiev

На початку ХХ сторіччя центральним елементом площі був Контрактовий будинок, зведений у 1817 році в стилі класицизму. Будинок мав велику колонаду й був одним з основних місць проведення ярмарків й інших важливих подій. Також там розташовувався Гостинний двір — велика торговельна споруда з внутрішнім двором, де були численні лавки та магазини. Його аркові галереї створювали особливу атмосферу старовинного торгового міста. Не менш важливою частиною площі була й Києво-Могилянська академія — один із найстаріших навчальних закладів Східної Європи.

Маріїнський палац

Маріїнський палац, 1911 рік. Фото: Вікісховище

Побудований у середині XVIII століття за проєктом Растреллі, палац зберігав свою барокову пишність і на початку XX століття. Його використовувала як резиденцію імператорська родина під час візитів до Києва. Він також був місцем проведення врочистих прийомів і балів. Центральну частину будівлі увінчував високий фронтон. Фасад був пофарбований у ніжні пастельні тони, що гармоніювали з білими деталями декору. Довкола — розкішний сад із доглянутими алеями, фонтанами та клумбами. А зсередини відкривався чудовий краєвид на Дніпро.

Національна опера України

Будівля Київського міського театру на початку 1900-х років. Фото: Вікісховище

На початку XX століття Національна опера України була відома як Київський міський театр. Її звели в 1901 році за проєктом  архітектора Віктора Шретера після того, як попередня споруда театру згоріла внаслідок пожежі 1896 року. Фасад театру був виконаний у стилі неоренесансу з елементами необароко. Над головним входом височіла велика арка з фронтоном, на якому були розміщені декоративні скульптури та барельєфи.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Пам'ятник Богдану Хмельницькому. Початок XX століття. Фото: facebook.com/kiev.klab

Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 23 липня 1888 року. До початку XX сторіччя він зберіг свій первісний вигляд. У зображенні моменту різкої зупинки вершником розпашілого коня закладено символ: мужній полководець наче перериває стрімкий рух, щоб указати народові, який зібрався на площі, на північний схід. До речі, саме на Софійському майдані, 23 грудня 1648 року кияни зустрічали гетьмана та козацькі полки після перемоги під Пилявцями.

Національний банк України

Будинок Державного банку, 1911 рік. Фото: Вікісховище

Контору Державного комерційного банку росії в Києві заснували 1839 року. Згодом для неї купили великий двоповерховий будинок у стилі ампір на вулиці Інститутській, що належав київському дворянству. Проте рік у рік фінансові операції банку зростали й ставало дедалі очевидніше, що стара будівля вже не може задовольнити потреб контори Держбанку. Так і з'явився будинок сучасного Національного банку України — його звели 1905 року.

Читай також: 9 геніальних речей, які винайшли у Києві

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації