Київ 30 років тому: штаб "ДахаБраха", архів СБУ, гол Шевченка

Київ 30 років тому: штаб "ДахаБраха", архів СБУ, гол Шевченка Травневий Майдан Незалежності в 1990-х роках. Фото: starkiev.com

Для Києва 1990-ті стали першим десятиліттям у статусі столиці незалежної України. Перші вибори, нові порядки, відмова від ядерної зброї... А яким був Київ 30 років тому та що нового з'явилося в місті 1994 року?

Читай також: Київ 40 років тому

У 1994-му Україна вже третій рік будувала свою державність після здобуття незалежності 21 серпня 1991-го. Київ залишився головним політичним, економічним і культурним центром країни. На виборах 1994 року Леонід Кучма переміг Леоніда Кравчука, що стало свідченням активної участі громадян у формуванні влади. Кучма обіцяв економічні реформи та налагодження відносин з росією — тоді це було актуально на тлі складної економічної ситуації.

Офіційний Київ набивав перші ґулі у міжнародних відносинах. У грудні 1994 року був підписаний сумнозвісний Будапештський меморандум, згідно з яким Україна зобов'язалася передати всю свою ядерну зброю росії в обмін на гарантії безпеки та фінансову підтримку. Так Київ став одним із перших центрів глобального роззброєння в пострадянському просторі. Попри складні економічні умови — інфляцію, безробіття, скорочення виробництва — столиця прагнула закріпити новий статус України як незалежної держави на світовій арені.

Будапештський меморандум
Підписання Будапештського меморандуму. Фото: Вікісховище

Архів СБУ

1 квітня 1994 року в Києві створили Галузевий державний архів Служби безпеки України — чи не найдоступніше сховище даних колишнього КДБ. Матеріали, які там зберігаються, охоплюють період від 1918 року до розпаду СРСР.

  • ДЕ? Золотоворітська вулиця, 7

За результатами дослідження Інституту розвитку свободи інформації, Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ.

Фото (ілюстративне): lviv-rda.gov.ua

З 2015 року всі документи радянського періоду є відкритими. Чимало громадян, чиї рідні були репресовані в ті часи, отримали змогу розшукати дані про них. Діяльність радянських спецслужб розсекретив закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Значна частина Архіву — це кримінальні справи на репресованих у 1920-1980 роках українських діячів: поета Василя Стуса, письменника Миколи Куліша, політика В'ячеслава Чорновола, генерала-хорунжого армії УНР Сергія Єфремова та інших.

Розсекречені також матеріали про Голодомор 1932-1933 років, діяльність УПА, дисидентський рух, Чорнобильську трагедію тощо. Окремий фонд — матеріали для навчання спецслужб, документи творчих спілок та організацій, як-от ОУН і УПА.

Читальний зал Архіву тимчасово не працює через воєнний стан. Запит на отримання архівної інформації можна надіслати на електронну пошту [email protected]. Значна частина документів і фотографій вже оцифрована та є у вільному доступі. 

Книжки про українську боротьбу

Вулиця Трьохсвятительська. Фото: Вікісховище

У 1994 році біля Михайлівського Золотоверхого монастиря була створена одна з перших наукових книгозбірень незалежної України — Бібліотека імені Ольжича.

  • ДЕ? Вулиця Трьохсвятительська, 4

Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба) — борець за незалежність України у ХХ столітті, поет, археолог та член ОУН. Його батько — відомий митець Олександр Олесь.

Олег Ольжич
Олег Ольжич. Фото: Вікісховище

1944 року Олега Ольжича заарештувало гестапо у Львові. Його ув'язнили в "бараці" Целленбау — окремому блоці для особливо важливих в'язнів у концтаборі Заксенгаузен. Там Олега закатували до смерті гестапівці. На думку сина Кандиби, до арешту був причетний НКВС, а всі відповіді — в архівах москви.

Головна ідея Бібліотеки імені Ольжича — "Україна ХХ століття". Основний акцент — на національно-визвольний рух: початок боротьби за Українську Народну Республіку, через Другу світову війну і до сьогодні.

В основі книжкового фонду — дарунки з Австралії, Європи, США й Канади. Нині в бібліотеці зберігаються унікальні видання доби УНР, зокрема книжка спогадів про Симона Петлюру, надрукована в Києві 1918 року. А ще тільки тут можна знайти повний комплект паризького журналу "Тризуб" та празького — "Розбудова Нації".

Пам'яті Довженка...

Довженко-Центр. Фото: dovzhenkocentre.org

10 вересня 1994 року Указом Президента України було створено Національний центр Олександра Довженка, відомий як Довженко-Центр. Це — найбільший кіноархів України, в якому зберігаються понад 7 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, а також тисячі архівних документів з історії українського кіно.

  • ДЕ? Вулиця Васильківська, 1
Фото: dovzhenkocentre.org

Довженко-Центр заснований на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики, створеної в 1938 році. Він об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво.

Фільмофонд розпочав роботу 1996 року, щойно отримав у користування сховище та приміщення кінокопіювальної фабрики по вулиці Васильківській. 

Найстаріша плівка, що зберігається у Фільмофонді — нітратна плівка 1909 року (фрагменти невстановленого фільму іноземного виробництва). А найстаріший художній фільм українського радянського виробництва — 1922 року.

Кінолабораторія. Фото: dovzhenkocentre.org

Ми вже писали, що в листопаді 2022 року Довженко-Центр передали в пряме управління Держкіно. У серпні Держкіно видало наказ про реорганізацію установи. У самому центрі це вважали фактичною ліквідацією. Проти реорганізації виступили культурні інституції та громадськість. 

У жовтні 2022 року Довженко-Центр подав до суду на Державне агентство України з питань кіно, вимагаючи визнати незаконним таке рішення та скасувати наказ про реорганізацію. У листопаді 2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов Центру.

Дах для "ДахаБраха"

12 листопада 1994 року актор і драматург Владислав Троїцький заснував перший в Україні незалежний театр — Центр сучасного мистецтва "ДАХ".

  • ДЕ? Вул. Велика Васильківська, 136
Фото: Вікісховище

Театр розташувався на першому поверсі житлового будинку на Либідській. Раніше там була мала сцена ТЮГу (Театру юного глядача). Приватизувати приміщення вдалося не відразу. Спершу ТЮГ з нього виїхав і забрав із собою все — навіть розетки. Згодом у майбутньому театрі зробили ремонт, заради якого Владислав Троїцький навіть заліз у борги. А перші вистави почали ставити в 1999-му.

У 2001 році Троїцький працював із фольклором, у переддень Помаранчевої революції розпочав проєкт "Україна містична". Саме там виник славетний етногурт "ДахаБраха". Спочатку це були солістки колективу "Кралиця". Пізніше до них приєднався Марко Галаневич. Назва гурту, за словами його учасників, складена зі староукраїнських слів "давати" та "брати".

ДАХ також дав початок фрік-кабаре Dakh Daughters, театрові поезії DakhTrio, формації сучасної академічної музики NovaOpera, соціальному рейв гурту "ЦеШо".

Гурт Dakh Daughters. Фото: Вікісховище

Гол Шевченка

7 грудня 1994 року форвард київського "Динамо" Андрій Шевченко забив свій перший гол у єврокубках: на 38-й хвилині групового матчу Ліги чемпіонів УЄФА в Києві він вразив ворота мюнхенської "Баварії". Майбутній легенді українського футболу було тоді 18 років.

Перша поява Андрія Шевченка в дорослому футболі відбулася у сезоні 1992/93. З 12 м'ячами він став найкращим бомбардиром першолігової команди "Динамо-2". Потім його запросили в молодіжну збірну України, і він з'явився у вищій лізі — вперше вийшов на заміну 8 листопада 1994 року проти "Шахтаря".

Перший "єврогол" Шевченка все ж не допоміг команді виграти — "Динамо" програв "Баварії" з рахунком 1:4. Зате для юного футболіста це був непоганий старт у "великій грі". А згодом до команди повернеться легендарний Валерій Лобановський, якого "Шева" називатиме своїм батьком та вчителем.

Валерій Лобановський на банері вболівальників "Динамо" (Київ). Фото: Вікісховище/white-blue.kiev.ua

У 1997 році Андрій Шевченко встановлює динамівський рекорд — хет-трик у матчі "Барселона"–"Динамо"(Київ)" (0:4). 2003 року стає першим українцем-переможцем Ліги чемпіонів. Рік по тому отримує "Золотого м'яча" — приз найкращому футболісту Європи (нині — світу). А з 2024 року й понині "Шева" — Президент Української асоціації футболу. Оце так фініш!

Фото: Вікісховище

Читай також: Перший кубок "Динамо" 70 років тому  

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

На Софійській площі почали встановлювати головну ялинку: вона штучна та білого кольору - 412x412
Новини

Вероніка Кіреєва

На Софійській площі почали встановлювати головну ялинку: вона штучна та білого кольору

Black! Factory Festival 2024: рейв, танці, експерименти та свобода - 412x412
Мистецький

Редакція "ТиКиїв"

Black! Factory Festival 2024: рейв, танці, експерименти та свобода

"Україна в моїх думках": у Києві з'явився новий мурал відомого грузинського художника - 412x412
Мистецький

Тетяна Трифонова

"Україна в моїх думках": у Києві з'явився новий мурал відомого грузинського художника

10 виставок грудня, які варто відвідати - 412x412
Мистецький

Вікторія Аронова

10 виставок грудня, які варто відвідати

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації