11 фактів про княгиню Ольгу — найвидатнішу жінку Київської Русі

Фото: Вікісховище

11 липня православна церква вшановує пам'ять княгині Ольги. Також віряни святкують день ангела Ольги. Ми зібрали 11 фактів про видатну правительку Київської Русі!

№ 1: Є кілька версій походження княгині Ольги

Де саме народилася Ольга — загадка. За "Повістю минулих літ", княгиня, ймовірно, походила зі знатної родини на Псковщині. Інша версія пов'язана з можливим варязьким корінням Ольги. Її ім'я може бути похідним від скандинавського — Хельга (Helga, Hælga, Hælgha (чоловіча форма — Helgi), що означає "свята".  

Є також версія, що батьки Ольги з Болгарії, а саму її привезли до Київської Русі через військові або дипломатичні контакти.

№ 2: Княгиня Ольга чотири рази мстилася за смерть чоловіка

У 945 році деревляни вбили князя Ігоря, чоловіка Ольги. За "Повістю минулих літ", вдова мстилася чотири рази. Спершу вона веліла скинути в яму та закопати живцем деревлянських послів, які приїхали сватати Ольгу з їхнім князем Малом.

Другу групу мужів Ольга замкнула в лазні й спалила, поки ті милися.

Коли київське військо вже було готове до походу на Деревлянську землю, княгиня запросила деревлян на поминки за князем Ігорем. На бенкеті Ольга зчинила різанину — тоді порубали 5 тисяч деревлян.

Нарешті, у 946 році Ольга організувала облогу столиці деревлян Іскоростеня (нині Коростень). Княгиня зажадала від містян по три голуби та горобці. До них прив'язали трут, а після смерку підпалили та випустили птаство на волю. Голуби полетіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. Так Ольга спалила Іскоростень дотла. Одних деревлян вона наказала вбивати, а інших брати в полон.
 

№ 3: Княгиня Ольга — єдина жінка-правителька Київської Русі

Ольга керувала державою як регентка після смерті свого чоловіка князя Ігоря у 945 році до повноліття їхнього сина Святослава. Її титул визнали бояри та локальні очільники Русі.

№ 4: Ольга — перша християнка з-поміж київських князів

Княгиня Ольга стала першою київською правителькою, яка прийняла християнство. Її охрестив імператор Костянтин VII Багрянородний. Це сталося в Константинополі 957 року. Тоді ж Ольга встановила дипломатичні відносини з Візантійською імперією. Вона уклала з Костянтином торговельні та політичні угоди, що зміцнили зв'язки між Київською Руссю та Візантією.

№ 5: Християнство вберегло Ольгу від залицяльника

За "Повістю минулих літ", імператор Візантії Костянтин був зачарований Ольгою та запропонував їй правити разом. Княгиня відповіла, що вона — язичниця, та попросила, щоб імператор охрестив її особисто. Той виконав прохання, а потім освідчився.

Як ти візьмеш мене в дружини, коли охрестив мене сам і назвав мене дочкою? — відповіла мудра княгиня.

Імператор збагнув, що Ольга його перехитрила. Він одарував княгиню коштовностями та відпустив. Хитрість Ольги дала змогу уникнути політично незручного становища та зберегти вигідні умови для Київської Русі. Після хрещення в Константинополі Ольга повернулася до Києва в супроводі грецьких священиків, за допомогою яких почала засвоювати це релігійне вчення. 

№ 6: Княгиня Ольга встановила на Русі систему податків

Княгиня Ольга реформувала систему збору данини, встановивши "погости" й "уроки". Погости були місцями збору данини, а уроки — її розмірами. За літописами, Ольга подорожувала державою з новими правилами. Це посилило фінансове становище Русі та централізувало владу в Києві. 

№ 7: Для Ольги мали значення Варязькі шляхи

Ольга підтримувала розвиток торгового шляху "із варягів у греки", який зв'язував Північну Європу з Візантією. Цей шлях проходив через Новгород, Київ і далі по Дніпру до Чорного моря. Ольга сприяла безпеці та розвитку торгівлі на цьому маршруті, що позитивно вплинуло на економіку Київської Русі.

№ 8: Ольга заклала основу для хрещення Русі

Після поїздки до Константинополя княгиня Ольга намагалася запровадити християнство як державну релігію, але натрапила на опір язичників. Зате правителька виплекала християнські цінності у своєму онукові, Володимирі Великому. Саме виховання Ольги сприяло рішенню Володимира охрестити Київську Русь у 988 році. Запровадження християнства стало невдовзі важливою запорукою розвитку держави.

№ 9: Київська княгиня заснувала "споконвічно російські" міста

Княгиня Ольга активно займалася розвитком руських міст і фортець. Чимало з них — на території сучасної росії. За деякими переказами, Ольга започаткувала Псков, який згодом став важливим центром торгівлі та культури. Псков мав стратегічне значення, контролюючи шляхи до Новгорода та Балтійського моря. 

Ладога, розташована на півночі, була важливим торговельним і військовим центром. Деякі історики навіть розглядають Ладогу як першу столицю Русі. Ольга зміцнила місто, зробивши його ключовим пунктом на шляху "із варягів у греки".

№ 10: Княгинею Ольгою надихався Іван Франко

Життя та правління княгині Ольги оспівані в багатьох літературних творах, зокрема в "Повісті минулих літ" Нестора Літописця. Її образ став символом мудрості, рішучості та дипломатичного таланту, і до нього зверталося багато письменників і поетів різних епох. Так, Іван Франко написав про княгиню поему "Ольга". У творі він змалював образ мудрої і сильної правительки, яка змогла вберегти й зміцнити державу після смерті свого чоловіка.

№ 11: Княгиню Ольгу приєднали до лику святих

У 1547 році княгиня Ольга була канонізована православною церквою як свята рівноапостольна. Цей титул надається особам, які зробили вагомий внесок у поширення християнської віри, подібно до апостолів. Так церква оцінила духовну та політичну спадщину київської правительки.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter