Перший політ "Мрії": як це було
Випробувальний політ "Мрії" 21 грудня 1988 року. Фото: Wikimedia
21 грудня 1988 року вперше здійснив експериментальний політ найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія" — гордість української авіаційної промисловості.
Унікальна повітряна машина була знищена в перші дні повномасштабного російського вторгнення, ставши одним із символів нашого спротиву окупантам. У цьому матеріалі ми розповімо про народження гіганта, його рекорди та унікальність.
Нащадком "Мрії" був літак Ан-124 "Руслан". Для спорудження його прототипу на території київського авіазаводу звели окремий велетенський цех, металеві ферми якого було видно на велику відстань з різних куточків міста.
"Руслан" став найбільшим у світі серійним транспортним літаком, який здатен не тільки підіймати надважкі вантажі, а й приземлятися з ними на грантові польові летовища завдяки надійному шасі.
Головним конструктором й автором назви літака став легендарний Олег Антонов, за сприянням іншого українського авіаконструктора Петра Балабуєва. Після смерті Антонова саме Балабуєв стане продовжувачем його ідей, а також одним із творців нашої "Мрії".
Назва літака відповідала дійсності, адже до цього про таких гігантів неба можна було тільки мріяти. І якщо "Руслан" підіймав у повітря 120 тонн вантажу, то "Мрія" перебила цю цифру щонайменше вдвічі!
Та, окрім гігантоманії, нагальним питанням, яке мала розв'язати ця велетенська "пташка", мало бути транспортування "Буранів". Ці космічні апарати створювалися в умовах перегонів Радянського Союзу та США з підкорення простору за межами Землі. "Бурани" стали відповіддю СРСР на знамениті американські шатли.
Однак розпад Радянського Союзу заморозив як програму "Буран Енергія", так і серійне будівництво АН-225. Усього встигли спорудити лише дві "Мрії" — одну повністю, а іншу добудували лише на 75%.
У 2021 році дослідники-екстремали з України з проєкту "Вторгнення" здійснили піший 50-кілометровий перехід пустелею, щоби подивитися на кладовище "Буранів" на космодромі "Байконур". Відзнятий матеріал демонстрували в кінотеатрах.
Та повернемося до історії народження "Мрії". Ідея спорудження суперлітака з'явилося ще за життя геніального конструктора повітряних машин Олега Антонова. Ця людина народилася за межами України, одначе назавжди закохалася в наш щедрий та родючий край і доброзичливих людей. Коли у 1965 році Ліна Костенко звернулася до керманичів Радянської України з проханням підписати письмові протести проти нової хвилі арештів інтелігенції, Олег Антонов — тоді депутат Верховної Ради — став одним із небагатьох, хто поставив свій підпис.
У Антонова було троє дітей, і усі вони мали в імені частку "ан". На жаль, супергіганта Ан-225 "Мрію" споруджували вже після смерті генія. Натомість в нього були гідні послідовники. Генеральними конструкторами унікальної повітряної машини стали Віктор Толмачов та Петро Балабуєв.
Для будівництва літака збільшили та перебудували складальний цех на авіазаводі. Балабуєв мав гарну квартиру в центрі міста, але, щоб не гаяти часу й цілком присвятити себе роботі, переїхав у звичайну п'ятиповерхівку на Святошині.
Будинок, куди переїхав Балабуєв, розташований на сучасній вулиці Авіаконструкторській, і на ньому встановлена меморіальна дошка. До речі, у цьому ж будинку мешкала Єлизавета Шахатуні — одна з перших у світі жінок-авіаконструкторок і друга дружина Олега Антонова.
На розробку "Мрії" відвели дуже небагато часу — найбільший у світі транспортний літак спроєктували за рекордні три роки.
Вже на початку грудня 1988 року Ан-225 успішно виконав на Святошинському летовищі перші випробування з управління кермом, тестові повороти та пробіжку. При піднятих передніх опорах шасі літак розігнався на покритті аеродрому. Вся бортова електроніка та механізми спрацювали відмінно й не отримали жодних зауважень під час тестів.
Отже, історична дата підйому "Мрії" в повітря була запланована на 20 грудня. Однак метеореологічні умови у цей день були несприятливими, що могло стати критичним під час тестового запуску.
Тож Ан-225 злетів у благословенне київське небо над Святошиним 21 грудня 1988 року, що навічно увійшло в історію світової авіації. У повітрі машина пробула майже 75 хвилин, після чого перебазувалася в Гостомель під Києвом. Надалі це містечко стане домівкою "Мрії" на десятки років. Сюди приїздитимуть іноземні туристи, щоб заплатити великі гроші й подивитися на диво українського авіапрому. І саме тут "Мрія" буде знищена російськими загарбниками.
Та повернемося до знакової дати першого польоту літака — 21 грудня 1988 року. Цей день, як і попередній, не відзначився гарною погодою: на дворі панувала сувора зима. Попри це, "Мрія" легко подолала скупчення хмар і засніженість на летовищі й вилетіла в небо після майже кілометрового розгону.
Варто згадати про екіпаж, який керував історичним польотом нашої гордості неба. Командиром літака був герой України Олександр Галуненко, другим пілотом — заслужений льотчик-випробувач Сергій Горбик. Бортові інженери — О. Шелуженко, В. Гусар, штурман — С. Нечаєв, радист — В. Білобородько та спеціаліст з випробувань літаків — М. Харченко. Після вдалого випробування весь екіпаж відзначили урядовими нагородами.
Як згадують учасники польоту, пам'ятну назву літака "Мрія" вигадували вже ледь не на ходу. Спочатку планувалося ім'я Людмила — мовляв, як у казці Пушкіна "Руслан та Людмила". Та у розробників вистачило сміливості назвати літак таким красивим і милозвучним українським словом "мрія", яке уособлювало геніальний задум авіаконструкторів та вселяло оптимізм.
Економічна криза в СРСР та згортання космічної програми поставили під сумнів доцільність подальшого використання гіганта. Літак використовували для перевезення військових вантажів, але цього стало замало. Лише після здобуття Україною незалежності Ан-225 модернізували для перевезення великогабаритних вантажів мирного призначення.
У 2001 році машина пройшла сертифікацію від Міжнародного авіаційного реєстру. Вже наприкінці наступного року літак здійснив свій перший комерційний переліт з Німеччини в Оман. Унікальна вантажність "Мрії" давала можливість перевозити залізничні локомотиви та інші надважкі машини.
Під час війни в Іраку у 2003 році літак був залучений до перевезення товарів для гуманітарної місії. Ан-225 з'являвся в багатьох місцях планети, де відбувалися природні лиха. Важкі генератори постачали в постраждалі від цунамі куточки Японії у 2011 році. А після розповсюдження планетою пандемії коронавірусу літак застосовували для перевезення засобів захисту та ліків.
Цікаво, що "Мрію" двічі застосовували в парадах, присвячених річницям Незалежності України — у 2001 та 2021 роках. Останній раз вона пролетіла на низькій висоті прямісінько над центром Києва, що викликало у людей непідробні позитивні емоції та гордість.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення Ан-225 був розбитий ворожими снарядами у своїй домівці в Гостомелі. Рештки українського гіганта законсервували.
Зараз активно обговорюють відновлення літака та добудову другої, незакінченої "Мрії". За різними даними, на це потрібно щонайменше 300 мільйонів доларів. Але хочеться вірити, що одного разу, в день нашої Перемоги, українська "Мрія" знову злетить над замріяним Києвом...
