Південний міст у Києві: як амбітна переправа стала епіцентром заторів

Південний міст у Києві: як амбітна переправа стала епіцентром заторів Фото: Unsplash

Найвищий міст у Києві — Південний. Він мав би розвантажити столичний трафік — але натомість став осередком заторів. Як будували інноваційну переправу й чому вона сьогодні закрита для приватних автівок?

Читай також: Північний міст у Києві: з московською назвою та без ресторану

Південний міст став першим вантовим мостом із рейковим транспортом, побудованим у СРСР. Проєкт розробила Київська філія Союздорпроєкту на чолі з Іваном Панасюком. Автором та головним інженером самого моста був Георгій Фукс. (Раніше він очолював побудову мостів Метро та Північного.)

Георгій Фукс. Фото: архів

Нарівні з Фуксом працював іще один провідний інженер — Михайло Корнєєв. А головним архітектором був Олексій Гаврилов.

Проєктувати Південний міст почали невдовзі після відкриття Північного (тоді Московського). Команда мала на меті амбітні цілі:

  • з'єднати центр Києва з новими житловими масивами на лівому березі, які активно зводилися в районі сіл Осокорки й Позняки;
  • закласти основу третьої "зеленої" гілки метро й автомагістралі;
  • забезпечити зручніший автошлях до аеропорту в Борисполі.
Фото: Вікісховище

Будівництво розпочалося 1983 року. Витратили на нього 112 мільйонів рублів — це близько 200 мільйонів доларів! Металоконструкції виготовлялися Воронезьким заводом мостових конструкцій і відвантажувалися залізницею. А опорні частини — на Криворізькому металургійному комбінаті та Ярославському заводі.

Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим — тобто підвісним мостом, чиї пілони сполучені з дорожнім полотном за допомогою прямолінійних сталевих канатів — вантів.

Фото: Вікісховище

Таке рішення мало забезпечити великий проліт для водного транспорту — не дивно, що воно припало до душі річковому флоту. Та й Георгій Фукс уже мав досвід побудови вантових мостів на прикладі Північного (раніше Московського).

Загальна довжина мостового переходу сягнула 8,8 кілометра! З них — 3 кілометри відведені штучним спорудам, як-от:

  • власне міст через Дніпро завдовжки 1,3 км;
  • правобережна естакада завдовжки 1,5 км;
  • багатоярусна транспортна розв'язка.
Панорама Південного моста. Фото: Вікісховище

Вантова частина мосту виконана зі сталі. Вона підвішена на вантах за 133-метровий пілон, завдяки якому Південний міст і понині є найвищим у столиці. Довжина судноплавного прольоту — 271 метр. (Флот нею був задоволений...)

До речі, на пілоні Південного моста пропонували звести ресторан. Але це виявилося незручно: пілон розташований посеред річки — поряд не припаркуєшся. До найближчого берега — пів кілометра, і до закладу довелося б іти хіба пішки. Та і як провести каналізацію? Словом, гра не була варта свічок — і після роздумів команда ідею ресторану відкинула.

Макет Південного моста з рестораном 1980-х років. Фото: interesniy.kiev.ua

Колії метрополітену спершу мали помістити в повністю закритий короб зі скла. Однак і цей задум "розбився" об реальність. Чому? Бо через великі перепади тиску під час руху поїздів знадобилося б надміцне, а отже, й задороге скло.

Фото: interesniy.kiev.ua

Гордість українського мостобудування відкрили для автомобільного руху 25 грудня 1990 року — ще до розпаду СРСР. А ось поїзди метро тут запустили вже за часів незалежної України — 30 грудня 1992 року. Готова переправа сполучила Саперно-Слобідську вулицю, Столичне шосе та Видубичі на правому березі з проспектом Миколи Бажана (житловий масив Позняки) на лівому.

Що з Південним сьогодні

Під Південним мостом. Фото: Вікісховище

За часів незалежної України Південний міст, як і чимало інших столичних переправ, "втомився". Щороку з ним виникали проблеми: від постійних заторів з одного берега на інший до частих ремонтів, які створювали значні незручності як для киян, так і для транзитного автотранспорту.

Як пояснював "Київавтодор" УНІАН, київські мости проєктували в період значно меншого транспортного навантаження. За часів побудови Південного моста інтенсивність руху складала 10 тисяч автівок на добу — сьогодні ж вона сягає 120-150 тисяч!

Фото: Вікісховище

У березні 2022 року, в розпал повномасштабного вторгнення, рух на Південному мосту перекрили — міська влада пояснила це міркуваннями безпеки. Втім, навіть сьогодні, коли довкола Києва не тривають бої, обмеження продовжує діяти.

Офіційно ж Рада оборони Києва ухвалила рішення про закриття Південного мосту для приватного транспорту на невизначений термін 21 червня 2022 року. Пускають лише військовий громадський транспорт, екстрені й аварійні служби, транзитні вантажівки та транспорт зі спеціальною перепусткою.

Південний міст буде закритим аж до відповідного рішення Ради оборони міста. Коли він знову стане доступним для всіх киян — загадка. Залишається сподіватися, що до цього моменту славетну переправу Георгія Фукса відремонтують остаточно...

Читай також: Чим славиться "Міст закоханих" у Києві

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації