Victoria Museum: вінтажні сукні, віяла та тростини з секретом
Колаж: "ТиКиїв"
1 лютого після зимових канікул знову відчинив двері київський Victoria Museum — приватний музей історичного костюма, присвячений міській моді Європи 1830-1920 років. Ти в ньому досі не встиг побувати? Це варто виправити. І ось чому!
По-перше, забудь все, що ти досі знав про музеї. Жодних суворих бабусь-наглядачок, обшарпаних приміщень та скособочених папірців з анотаціями на стендах, які погано зчитуються! У Victoria Museum зали облаштовано сучасною системою освітлення, дизайнерськими вітринами та спеціальним захистом від променів сонця, яке може пошкодити старовинну тканину. Тобто все зроблено за високими європейськими стандартами музейництва.
По-друге, у 2022 році музей (вперше за всю історію незалежності України) отримав сертифікат номінанта на премію Кращий музей Європи 2022 року (EMYA). Це так само престижно, як, скажімо, фільму потрапити в остаточний шорт-лист номінантів на "Оскар".
Вишукані раритети
Наразі колекція музею нараховує приблизно 1400 експонатів (сукні, віяла, порцеляна, прикраси, побутові предмети). А колись все починалося з… семи експонатів. Тож, як жартує засновниця музею Вікторія Лисенко, — "маємо певний прогрес". Родзинкою зібрання є розкішні старовинні сукні, головна з яких вважається візитівкою музею. Це сукня 1865 року у стилі балморал.
Балморал — не від слова "бал", а від назви місця походження — королівського замку Балморал у Шотландії. Сукня виконана з шовкової тафти в традиційну шотландську клітинку теракотового кольору. Призначалася вона для щоденних прогулянок.
Також відзначимо ще одну весільну сукню House of Worth (датується 1903 роком). Тканина — шовковий дюшес. Спідниця прикрашена вишуканими восковими букетиками ручної роботи. Це — флердоранж — квіти помаранчевого дерева, які були традиційною частиною вбрання нареченої. Символом її цноти. До речі, великою поціновувачкою одягу будинку моди Чарльза Ворта була видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька.
Окрема цікавинка — велика колекція вінтажної жіночої білизни ХIХ століття. Жакардові корсети, батистові панталони, шовкові пеньюари та панчохи варто побачити на власні очі. Сучасна білизна явно поступається ретромоделям дизайном та деталями.
Убивчі парфуми
Один із численних напрямів зібрання Victoria Museum — старовинні флакони з парфумами. І це не просто якісь там пляшечки для зберігання ароматів — це справжні витвори мистецтва. Зроблені з кришталю, порцеляни з дорогоцінними емалями, оздоблені сріблом та прикрашені ручним розписом. Недарма колишні господарі зберігали їх десятиріччями як коштовний декор інтер'єру, навіть коли в них закінчувалася рідина. Зараз це популярні предмети колекціонування та заздрощів поціновувачів цікавих вінтажних штук.
Особливо цінні зелені флакони, виконані з так званого уранового скла. Унікальність цього матеріалу в тому, що під дією ультрафіолетового випромінювання він світиться. Відбувається ця "магія" завдяки доданим до скла з'єднань урану.
Після того, як у 1896 році Антуан Анрі Беккерель відкрив радіоактивність, уранове скло стали вважати вбивчим та смертельним, приписуючи йому найтемніші здібності. Звісно, це перебільшення, але без вогню не буває і диму. Адже відомо, що в деяких виробах з такого скла частка урану перевищувала 25%. Але найбільше ризикувала не власниця такого флакона, а той, хто його створив — склодув. Вважається, що достатньо тримати вироби з уранового скла у шафі за склом, щоб вберегтися від потенційного опромінення.
Колекція тростин
Є у музеї експонати, біля яких застигають якщо не всі, то більшість чоловіків-відвідувачів. Йдеться про колекцію тростин, зроблених зі срібла, золота, слонової кістки та рідкісних порід дерев.
Тростина — це те, без чого не можна уявити чоловіка початку ХХ ст. І це не просто випендрьожний аксесуар. Це і зброя, яку застосовували, щоб відбитися від негідників або бродячих псів на погано освітлених європейських вулицях. Крім того, в деякі тростини вмонтовували стилети — тонкі кинджали та, навіть, вогнепальну одноразову зброю (у музеї є подібні раритетні експонати).
Також тростини використовували для зміцнення… мускулів. Як гантелю. Відомі унікальні екземпляри з металу, які важили до 6 кг. А у руків'ях тростин часто робили секретні схованки для зберігання тютюну або… певних наркотичних речовин.
Віяло для флірту
У музеї Victoria Museum зберігається цікава колекція віял — одна з найбільших в Україні. Зараз ми здебільшого асоціюємо віяла з дамами, що в спеку драматично обмахуються ними у переповненому транспорті. Але якихось 120 років тому в Європі віяла були традиційним засобом для флірту. Ба більше — вони заміняли сьогоднішній застосунок для знайомств Tinder! Адже за їхньою допомогою (була розроблена ціла система знаків-шифрів) молоді люди домовлялися про побачення, запрошували на танці та отримували надію на взаємність! "Мова віяла" мала багато варіацій залежно від громадського кола і навіть міста.
Музей особливо пишається так званим "Віялом тисячі облич". Така дивна назва з'явилась завдяки численним персонажам, зображеним на екрані (частина віяла, на яку наноситься малюнок). Орієнтовна дата виготовлення артефакту — 1860 рік. Цікаво, скільки облич на ньому нарахуєш ти?
- ДЕ? Бутишів провулок, 23
- КОЛИ? Четвер-неділя, 11:00-18:00
- СКІЛЬКИ? 130 грн. Для студентів, пенсіонерів та інших пільгових категорій — 65 грн
У музеї є фотозона, де відвідувачі можуть приміряти капелюшки та ретросукні.
Загальний час на перебування в музеї — 1 година. Цього достатньо, щоб оглянути всі 7 залів.
