Дежавю з садибою Зеленських: як знесли історичний будинок Мировича в Києві
Будинок Мировича до знесення. Фото: Вікісховище
Кияни пам'ятають, що на вулиці Львівській, 15, ще 16 років тому була садиба Мировича — взірець архітектури Святошинських дач. Що спільного мав цей будинок із садибою Зеленських та іншими знесеними пам'ятками Києва?
Читай також: Інтриги довкола садиби Зеленських
Будинок (або садибу) Мировича звели наприкінці XIX – на початку XX століття. То була ділянка № 23 по вулиці Пушкінській, 252 (нині Львівська, 15). Вулиця виникла внаслідок забудови Святошинських дач — селища, яке з'явилося в 1897 році під час "дачного буму" та проіснувало аж до його включення до складу Києва в 1919-му.
Святошинські дачі були справжнім тогочасним шиком! Жителі могли похизуватися дачними будинками на манір іноземних курортних вілл. В архітектурі переважали історизм, еклектика та модерн. А до київської скарбниці селище сплачувало близько 30 тисяч рублів орендної плати щорічно.
Еклектичний будинок на ділянці № 23 спершу належав О. Васильєвій. Та зрештою власником садиби став В. Мирович — представник старовинного козацького роду Мировичів. Рід зародився на Переяславщині в XVII-XVIII століттях: його сини були нащадками Полуботків та прихильниками гетьмана Івана Мазепи.
Одноповерховий будинок Мировича був оздоблений цегляним декором, а також мав цегляну огорожу на кам'яному цоколі. У центрі фасаду — еркер у стилі французького ренесансу, який вінчався восьмигранним шатровим дахом зі шпилем. По краях — два входи до будинку з веранд, лівий з яких був головним.
Прихід радянської влади став вироком для мешканців Святошинських дач. У 1918 році тутешні землі були конфісковані у власників. А садиба Мировича та сусідні дачні будинки були спільно передані під профілактичні оздоровчі заклади.
У 1946 році, одразу після завершення Другої світової війни, в будинку розмістилася медико-санітарна частина, де лікувалися фронтовики. Ділянка припала до душі армійцям, і місто виділило 4 гектари рекреаційної зони для створення шпиталю військового містечка № 195 під Міністерством оборони СРСР. На території були розміщені всі необхідні вигоди — пральня, їдальня, склади тощо.
Утім, за часів незалежної України шпиталь опинився під крилом Міноборони вже нашої держави. У 1998 році будинок Мировича набув статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за видом архітектури. А 2004 року військовий шпиталь припинив своє існування — для садиби то був початок кінця...
Кияни Святошинського району закликали передати ділянку місту й створити на його території парк імені Грушевського та музей київської старовини. Чому? Бо саме в одному з будинків на вулиці Львівській полюбляв лікуватися голова Центральної Ради Михайло Грушевський.
Проте Міноборони не бажало звільняти рекреаційну зону, встановило на її території охорону та оголосило про наміри збудувати тут шість 20-поверхових та один 12-поверховий будинки. 28 вересня 2006 року тодішня Київрада чомусь змінила цільове призначення земельної ділянки на житлове. А 30 травня 2007 року надала дозвіл на забудову, попри обурення містян.
На початку 2008 року ділянку обнесли бетонним парканом заввишки 2,5 метри. І до червня будинок Мировича та прилеглі будівлі були зруйновані вщент. Не допомогли ані протести киян, ані громадські слухання навесні...
24 вересня 2008 року Міністерство культури і туризму України надало вже зруйнованому будинку Мировича статус пам'ятки історії місцевого значення (ще одне дежавю...).
Пристрасті довкола знесеної садиби не вщухали ще довго. Як писав адвокат Роман Титикало, у 2013 році Міністерство культури спірним наказом вирішило, що будинок Мировича не підлягає включенню до Державного реєстру пам'яток, хоч і був у ньому п'ять років до того... Та були й добрі новини: у 2015 році комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку підтримала створення парку відпочинку "Садиба Мировичів" на Львівській, 15.
У 2020 році Святошинський райсуд Києва навіть зобов'язав Головне управління розвідки Міноборони відновити будинок Мировича власним коштом. Ось тільки пам'ятка так і не "воскресла" по сьогодні — так само як і садиба Зеленських, яку зобов'язався відбудувати ТОВ "Тургенєв Білд"...
Сумна історія будинку Мировича — доказ того, що Київ критично потребував та потребує дієвого алгоритму захисту архітектурних пам'яток. А тим паче — сьогодні. Та з огляду на те, що торік столиця схожим чином втратила садибу Зеленських, шансів на збереження київської спадщини стає дедалі менше.
Читай також: Активіст Дмитро Перов: "Деякі історичні об'єкти привласнюють не для того, щоб їх захистити, а для того, щоб знищити"
