Архітектори, які створили головні будівлі Києва
Фото: ТиКиїв
Попри багатовікову історію нашого міста не всі кияни знають імена тих поважних людей, які будували столицю. За всі роки свого існування Київ постійно змінювався та перебудовувався.
Давай сьогодні поринемо в історію Києва та порівняємо з нинішнім містом.
Олександр Шиле
Один із зодчих міста – Олександр Шиле, який є автором серії фонтанів міста: фонтани у Маріїнському парку, на Європейській площі, Водонапірна башта в Хрещатому парку, здійснені проєкти фонтанів на Золотих воротах та біля театру ім. І. Франка, які, на жаль, не збереглися. Цей архітектор приділив чимало уваги створенню системи водопроводів, яка функціонує донині. За часів його роботи були побудовані такі пам'ятки архітектури, як садиба Мерінга, будинок професора Покровського (вул. Прорізна, 18), будинок генеральші Павлової (вул. Пушкінська, 32), займався реконструкцією і перебудуванням споруд на Ярославовім Валу і вулиці Володимирській.
Легендарна трійця
Наприкінці ХІХ ст. знаних міських архітекторів стає вже кілька. Після реформи в 1870 році місцева влада отримала право затверджувати нові проєкти житлової забудови. Задля цього були найняті три перспективні архітектори – "могутня трійця", за кожним із яких закріплювався певний адміністративний район. Саме в цей період у Києві почали працювати Володимир Ніколаєв, Павло Альошин і Владислав Городецький.
Владислав Городецький
Цікаву згадку мають кияни про геніального стилізатора Києва Владислава Городецького. Сьогодні його назвали б геніальним піарником, селфмейдменом та майстром креативу.
Справжній денді, що розгулював вулицями у дорогих костюмах, з мавпою на плечі. На початку своєї кар'єри польський шляхтич виконував перші архітектурні замовлення безплатно, щоб стати знаменитим. Але заняття архітектурою в його житті було не заради грошей. Вона назавжди залишилася головною пристрастю його життя. З його легкої руки Київ має легендарний Будинок з химерами (вул. Банкова, 10), Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6), Караїмська кенаса (вул. Ярославів Вал, 7), костел Св. Миколая (вул. Велика Васильківська, 77) та ще безліч будівель суспільного призначення.
Володимир Ніколаєв
Володимира Ніколаєва вважають одним із найплодючіших із трьох інших членів "могутньої трійці". За роки своєї діяльності в Києві він встиг збудувати 18 церков, 27 громадських споруд та кілька сотень житлових будинків. Він завжди працював чітко та швидко і ніколи не відходив від свого плану. Ніколаєв є автором будівлі Національної філармонії України, постаменту та пам’ятника Богдану Хмельницькому. За його проєктами було прокладені вулиці Антоновича, Велика та Мала Житомирська, Прорізна. У будівлі садиби Гальперіна, яку Ніколаєв побудував у 1899 році, наразі розміщені постійні комітети Верховної Ради України.
Павло Альошин
Знавець світової архітектурної спадщини та пізнього історизму Павло Альошин працював дещо повільніше за Ніколаєва. Але це ніяк не завадило йому так само реалізувати себе у ролі головного архітектора міста.
Завдяки йому Київ має прибутковий будинок на вул. Олеся Гончара, 74, маєток Ковалевського (вул. Пилипа Орлика, 1/15), Будинок лікаря (вул. Велика Житомирська, 17).
У довоєнні та післявоєнний роки архітектор займався реконструкцією та перебудовою готелів "Інтурист", "Континенталь", Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Він навіть встигав очолювати власні архітектурні класи, у яких зростало молоде покоління градобудівників, серед яких був і наступний головний архітектор міста – Володимир Заболотний.
Володимир Заболотний
Володимир Заболотний став наступним після свого вчителя головним архітектором Києва. Він одразу активно почав відновлювати післявоєнну забудову Хрещатика.
Заболотний мав власне розуміння форми, пластики та кольору, бо знався на народному українському мистецтві, яке значно вплинуло на нього. Володимир вирішив зробити головну вулицю Києва яскравішою.
Задля цього він обрав поліхромне рішення фасадів, що гармонійно поєднують образи українського необароко та європейський класицизм. Головними його проєктами стало відновлення центральної частини міста, будівництво Української кооперативної спілки та Верховної Ради України.
Авраам Мілецький
Архітектор, який народився в Києві та все життя присвятив йому.
Вже у студентські роки почав працювати в архітектурно-інженерному відділені "КиївПромбудпроєкту".
Після війни брав активну участь у відбудові Києва: реконструював Андріївський узвіз (заклав Пейзажну алею), паралельно працюючи над комплексною забудовою міста і грандіозним проєктом від майстерні "Київпроєкт": меморіально-парковим комплексом "Парк Слави", до якого входять проєкт готелю "Салют", споруда "Палацу дітей та юнацтва".
Над останнім він працював разом з Адою Рибачук і Володимиром Мельниченком. Прізвище Мілецького також відоме нам завдяки будівлі Укравтодору, інституту Укрдорзв’язку.
Останнім та, на жаль, нереалізованим проєктом став меморіальний комплекс "Парк пам’яті" на Байковому кладовищі. Київські активісти наразі активно намагаються відновити його будівництво.
Авторка ідеї Марія Поліщук
