Безбар'єрні світлофори в Києві: як переходять дорогу пішоходи з порушенням зору
Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов
Для створення рівного доступу для людей з інвалідністю і маломобільних груп населення на дорогах і вулицях столиці активно тривають роботи із забезпечення безбар'єрного середовища. Це стосується і впровадження безбар'єрних світлофорів. Як вони працюють?
За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури, за перше півріччя цього року в експлуатацію ввели п'ять безбар'єрних світлофорних об'єктів. Зокрема, за адресами: просп. Алішера Навої — вул. Воскресенська, вул. Академіка Заболотного — вул. Квітуча, вул. Василя Касіяна (зупинка громадського транспорту "Автостоянка" — дублер). А також два реконструювали — на вул. Ревуцького, 40 і вул. Володимира Брожка — вул. Монтажників.
Окрім цього, протягом січня-червня в столиці встановили 79 пристроїв звукового супроводу на 30 світлофорних об'єктах для безпечного переходу проїжджих частин.
Реконструюють і світлофорні об'єкти на вул. Сім'ї Кульженків — вул. Луговій та вул. Максимовича — вул. Сергія Колоса. Будують нові — на вул. Героїв Космосу, 8, 11 та просп. Повітряних сил — вул. Стадіонній. Це дасть змогу облаштувати безбар'єрні регульовані наземні пішохідні переходи.
Також у 2024 році запрацював регульований наземний пішохідний перехід для дублювання підземного на вул. Старобориспільській — вул. Миколи Хвильового. І триває облаштування регульованих наземних пішохідних переходів на просп. Валерія Лобановського — вул. Володимира Брожка та вул. Костянтинівській — вул. Нижній Вал.
Ми підходимо до безбар'єрності комплексно. І це стосується не тільки дорожньо-транспортної інфраструктури, а й усіх напрямів. Усі департаменти КМДА займаються впровадженням Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, — зазначає заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар'єрності в Києві Марина Хонда.
Однак кількість світлофорів зі звуковими сигналами для незрячих людей все ще залишається недостатньою для забезпечення повноцінної доступності міста. У процесі впровадження безбар'єрних світлофорів Київ стикається з такими проблемами:
- Недостатнє фінансування: модернізація світлофорів, що вже працюють, і встановлення нових потребує значних коштів, які не завжди передбачені в міському бюджеті.
- Повільне впровадження: процес заміни старих світлофорів на нові відбувається поступово, що призводить до нерівномірного забезпечення доступності в різних районах міста.
- Технічні складнощі: не всі перехрестя мають відповідну інфраструктуру для встановлення сучасних безбар'єрних світлофорів.
- Недостатня обізнаність: багато киян не знають про особливості користування такими світлофорами, що може призводити до непорозумінь і небезпечних ситуацій.
Безпечний перехід проїжджої частини дороги складається із чіткої послідовності. Перше — людина з вадами зору має знайти місце для безпечного переходу. Для цього, йдучи вулицею і бажаючи зупинитися в потрібному місці, наприклад, біля перехрестя, вона повинна розуміти свою позицію в просторі, відчуваючи розставлені орієнтири — тактильну плитку біля дороги та звук, що позначає червоний колір, який чути хоча б за 10 метрів до "зебри".
Коли знайдено потрібний перехід, настає другий етап — визначення часу безпечного перетину дороги. Для зрячих він позначається зеленим кольором, а для незрячих і слабозорих — вже окремим, що відрізняється від попереднього звуком. Він має бути чітким та пронизливим, здатним перебити шум автомобілів, вітру, дощу, розмов людей навколо. Ці варіанти озвучення мають розміщуватися з обох боків дороги. Наявність "звуку заради звуку" не допоможе.
Світовий досвід
У багатьох країнах світу безбар'єрні світлофори вже давно стали стандартною практикою.
- У більшості великих міст США встановлені звукові сигнали на пішохідних переходах. Наприклад, у Нью-Йорку діє програма Accessible Pedestrian Signals (APS), в межах якої щороку встановлюється близько 500 нових доступних світлофорів.
- В Японії широко використовуються тактильні індикатори на тротуарах, які допомагають незрячим людям орієнтуватися перед переходом.
- У німецьких містах поширені світлофори зі звуковими й тактильними сигналами. Особливістю є те, що звукові сигнали мають різну тональність для різних напрямків руху.
- В Сіднеї й інших великих містах Австралії встановлені світлофори з кнопками, які вібрують при зеленому сигналі, що допомагає орієнтуватися людям із вадами зору та слуху.
- У деяких містах Нідерландів впроваджуються "розумні" світлофори, які можуть взаємодіяти зі смартфонами користувачів, надаючи персоналізовані сигнали й інформацію.
У Києві переважно встановлюють безбар'єрні світлофори зі звуковим сигналом. Це — найпоширеніший тип, який забезпечує базову доступність для людей із вадами зору. Такі світлофори обладнані звуковими пристроями, які видають різні сигнали для зеленого та червоного світла. Але всі вони потребують тестувань та перевірки часом, бо на різних перехрестях, на різних світлофорах той самий звук, що означає, наприклад, зелене світло, може лунати з різною гучністю. На таких перехрестях легко загубитися в просторі, поки до людини з вадами зору не підійдуть перехожі з пропозицією допомогти.
Ми створюємо середовище, в якому публічні місця є фізично доступними для всіх містян. За сучасними стандартами на пішохідних переходах встановлюємо пристрої звукового супроводу, понижуємо бордюрний камінь, влаштовуємо тактильну плитку для осіб із порушеннями зору, наносимо тактильні смуги та контрастне маркування тощо, — наголошує заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар'єрності в Києві Марина Хонда.
Але світлові елементи, що вбудовані в плитку та контрастне маркування, можуть бути корисними лише тим, хто не втратив зір повністю. І якщо хтось думає, що до наступного світлофора зі звуковим супроводом на найближчому перехресті рукою сягнути, то він не усвідомлює, що для незрячої людини кожен крок — це крок у невідомість. Навіть якщо звуковий сигнал у світлофора є, він може бути занадто тихим, особливо на шумних вулицях. Іноді важко визначити, з якого саме світлофора лунає звук, на перехрестях і поготів. А без тактильних позначок на тротуарі чи на самому світлофорі складно знайти кнопку виклику пішохідної фази.
Важливо! Згідно з ПДР пішоходи з порушенням зору, як особлива категорія учасників дорожнього руху, мають перевагу в русі на будь-якій ділянці проїжджої частини, тому водій, перед яким на проїжджу частину вийшов пішохід із порушенням зору, зобов'язаний дати йому дорогу.
І хоча Київ ще знаходиться на початку шляху до повної доступності, світовий досвід показує, що це цілком досяжна мета. Для того, щоб міський простір став інклюзивним, необхідні спільні зусилля влади, бізнесу та громадськості. Важливо не лише встановлювати нове обладнання, але й проводити освітні кампанії, залучати людей з інвалідністю до процесу планування та впровадження нових рішень.
Пропозиції щодо реконструкції об'єктів дорожньо-транспортної інфраструктури можна надсилати через форму на сайті: https://codr.kyivcity.gov.ua/home
До речі, наразі у столиці встановили 287 шаф резервного живлення для світлофорів. Однак 45 з них підтримують автономну роботу світлофорів лише протягом шести-восьми годин, а 180 — до двох годин. Оскільки через ворожі обстріли Київ переживає блекаути, до кінця року КП "Центр організації дорожнього руху" планує встановити ще 78 пристроїв резервного живлення на складних перехрестях і перехрестях із високою інтенсивністю руху.
Читай також: Київ змінює підземні переходи на наземні: навіщо?
